До завершення першого освітнього семестру 2021/2022 року залишилося менше двох місяців, однак за напругою буднів, які супроводжують освітній процес, цей час стає неабияким випробуванням для галузі. На порозі — невідворотна “червона” ковідна зона, яка знову може повернути до тривалого онлайн навчання. Зривом навчального процесу загрожує кризова вакханалія із газовими тарифами для бюджетних установ, і в цих, прямо скажемо, екстремальних умовах галузь повинна готуватись до найголовнішої події наступного навчального року — повного переходу середньої ланки до Нової української школи (НУШ). Як увійшла хмельницька освіта в навчальний процес після осінніх канікул, як долає виклики часу і як вибудовує свою стратегію? Про це у розмові з директоркою департаменту освіти та науки Хмельницької територіальної громади Надією БАЛАБУСТ.
— Надіє Юріївно, школи повертаються з осінніх канікул і знову стоять перед вибором: яка форма навчання їх очікує у зв’язку із зростанням ковідної загрози. Чи врятує ситуацію вакцинування педагогів?
— Осінні канікули тривають цьогоріч 11 днів. Тиждень, який би мав бути навчальним після цих довготривалих вихідних, ми вирішили зробити канікулярним, щоб і діти якісніше та довше відпочили, і ми таким чином перервали ланцюжок передачі захворювань. Зараз повертаємося до очного освітнього процесу для 1-4-х класів. Щодо 5-11-х класів, ще вирішуємо, оскільки знаємо, що зараз діти почали хворіти більше. Зараз прораховуємо для 5-11-х класів можливість очного навчання, наскільки воно буде безпечним для дітей. Розуміємо, що вже наближаємося до “червоної” зони, тому дистанційне навчання нас таки може очікувати в якийсь період.
— …І 80 відсотків вакцинованих педагогів не рятує ситуації?
— 80% — це вимога “жовтої” зони. “Червона” вимагає 100%. Зараз у нас 14 закладів вже мають стовідсоткову вакцинацію педпрацівників. Ще частина мають понад 90% вакцинованих педагогів. І ми зараз ми проводимо серед педпрацівників просвітницьку роботу щодо необхідності вакцинуватися, і тоді зможемо забезпечити очне навчання в умовах “червоної” зони.
— Загальнонаціональною проблемою нині став очікуваний зрив опалювального сезону через різке здорожчання газу. На нещодавній сесії міської ради прийняте рішення про додаткове фінансування на оплату енергоносіїв у розмірі 38 млн гривень для бюджетної сфери, в т.ч. освітньої. Яка ситуація з теплом в освітніх закладах нині?
— Дійсно, проблема з газопостачанням наразі досить гостра, оскільки в нас в межах громади є 14 точок, в які постачають газ, і зараз ці заклади не опалюються. Не опалюються тому, що тричі був оголошений тендер, і жодного разу ми не отримали пропозицій. Адже після кожного оголошення ціна газу значно зростала у порівнянні з тією, за яку ми розраховували закупити газ. Власне, й міський голова Олександр Симчишин на всіх селекторних нарадах піднімав це питання, і загалом нинішня ситуація визнана надзвичайною в межах всієї України. Як відомо, був підписаний меморандум між урядом, НАК “Нафтогаз” і міськими головами щодо постачання газу бюджетним установам, зокрема, освітнім, за ціною 16,55 грн за куб. м. Але алгоритм реалізації цього меморандуму був оприлюднений лише пізно ввечері 12 жовтня, ознайомились ми з ним, відповідно, наступного дня.
А це вже початок опалювального сезону. І якщо заклади дошкільної освіти, які мають централізоване опалення, отримали тепло 6 жовтня, то заклади освіти, які опалюються природним газом, не змогли отримати тепло у такі ж терміни. Зазначений алгоритм не досконалий, бо не враховує всіх аспектів інших законодавчих актів, зокрема Закону України “Про публічні закупівлі”, вимоги державної казначейської служби, окрім того, був оновлений лише 18 жовтня. Бачимо, що й довготривалі вихідні відтермінували початок опалювального сезону, і запропоновані урядові норми затягують цей процес. Ми надіслали весь необхідний пакет документів, зараз очікуємо їх розгляду в компанії “Нафтогаз Трейдинг”, і, як тільки з’явиться можливість укласти договір згідно з нормами законодавства, ми зможемо розпочати опалювальний сезон в закладах громади, які опалюються газом.
— А чи не доведеться відправляти школярів уже на “газові” канікули? Або на довготривале дистанційне навчання, навіть якщо для цього не буде карантинних вимог “червоної” зони, і 100% педагогів будуть щеплені?
— Канікули однозначно ми не будемо оголошувати, оскільки Законом України “Про повну загальну середню освіту” чітко регламентується тривалість навчального року. Якщо ми підемо на додаткові канікули, то доведеться навчатися в червні. А ми бачили негативний резонанс минулого навчального року з літнім навчанням. Тому не будемо повторювати цей досвід.
— Якщо знову доведеться впроваджувати дистанційне навчання, то, враховуючи вже здобутий минулий досвід, чи вдасться провести його якісно, чи готові школи знову працювати віддалено?
— Цифрова обізнаність вчителів значно зросла за період пандемії, вони багато вчились, щоб освоїти нові технології, бо це — вимога часу. Але ми розуміємо, що рівень засвоєння матеріалу учнями на онлайн-уроці нижчий, ніж під час живого спілкування, і насправді підготовка онлайн-уроку займає набагато більше часу, бо потрібно залучати багато додаткових ресурсів. І обирати ті форми, які максимально оптимізують процес зворотного зв’язку “учитель-учень”. Так, це важко педагогу, але необхідно шукати нові інструменти. Власне, ми й мотивуємо вчителів до новаторства. У нашій територіальній громаді одна з найбільших в Україні надбавка за престижність праці, це 30 відсотків до окладу. І вона зберігається й нині. Плюс щорічно виплачуємо ще й добавку за сумлінну працю, до 100%.
— Минулого року розпочалась реформа харчування: оновлення харчоблоків, нові меню, зорієнтовані на корисну їжу, які почали успішно впроваджувати у закладах освіти. Не обійшлося, на жаль, і без прикрощів, які сталися в НВО №1, коли майже сотня дітей захворіли. Чи стало харчування безпечним? Скільки, до речі, коштуватиме обід для школяра взимку, адже очікуємо здорожчання продуктів?
— Харчування в школах, дитсадках безпечне. Ми вжили і вживаємо всі необхідні заходи контролю. І щодо НВО №1, я впевнена, що й керівник цього закладу також вжив усіх належних заходів, однак істина, на жаль досі не встановлена. Тому що ми не погоджуємося з висновками про те, що причиною був золотистий стафілокок. На жаль, міністерська делегація, яка пізніше приїздила з Києва, так і не змогла внести ясність. Швидше за все, тут задіяні сукупність чинників. Але ми зробили висновки і виконали всі необхідні заходи. З ініціативи міського голови, всіх працівників усіх харчоблоків обстежено на наявність золотистого стафілококу, частина людей пройшли не лише повторну перевірку, а й лікування, і надалі будемо суворо стежити за дотриманням усіх регламентованих заходів закладами освіти. Зауважу, що перед новим навчальним роком, ми враховували й положення нових норм харчування, які були затверджені в березні цього року. Значно збільшилася кількість м’яса, овочів, фруктів, що сприятиме здоровому харчуванню учнів. Ціни до кінця року в шкільних їдальнях не зміняться. У процесі підготовки закупівлі продуктів на наступний рік ми вже врахували нові норми, і, згідно з ними, розробили меню на зимово-весняний період, яке зараз на узгодженні в Держпродспоживслужбі. Ми повинні розуміти, що збільшення в новому меню ключових продуктів, як-от, м’яса, овочів, фруктів, вплине на вартість харчування. Але водночас поліпшиться його якість.
— Нове харчування в дитсадках: чи виправдало себе триразове харчування замість чотириразового?
— Були певні скарги спочатку з боку батьків, і ми їм роз’яснювали, що це не наша примха, це затверджені норми харчування, в яких чітко сказано, що для дитини, яка перебуває в закладі дошкільної освіти до 12 годин, має бути організоване триразове повноцінне харчування. Водночас ми знаємо, що досить часто батьки забирають дітей до вечері. І діти й так харчувались триразово, тобто, сніданок, обід і полуденок. Зараз полуденку немає, вечері у нас ситніші, починаються раніше, тобто дитина повноцінно харчується в садочку три рази. Батьки забирають ситу дитину, яка отримала на вечерю більше, ніж отримувала раніше, тому що ми ділили певну суму коштів ще й на полуденок. І водночас, звичайно, зменшується кількість відходів, відповідно, кошти платників податків не витрачаються даремно.
— Ясельні групи, до яких готувалось дошкілля, вже працюють?
— Так всі групи запрацювали з першого вересня. До речі, ми цікавилися, як дітки адаптуються, багато відгуків чули і від керівників, і від вихователів, що багато наймолодших вихованців набагато легше, аніж дітки старшого віку, сприйняли похід в дитсадочок.
— Чи є ще заяви від батьків, які бажають віддавати своїх малюків в ясельні групи?
— Заяви від батьків ми приймаємо постійно, поки що місця в ясельних групах є. І запит на є, найбільше в мікрорайоні Озерна. Але цьогоріч ми не мали змоги відкрити там ясельну групу. Будемо шукати можливості зробити це на початку нового навчального року.
— Незважаючи на те, що освіті зараз доводиться долати багато нових проблем, реформа вже не відворотна, і з наступного року Нова українська школа (НУШ) розпочне свій повноцінний відлік. Які виклики доведеться долати, враховуючи, що дві попередні реформи так і не були завершені?
— Зараз у місті два заклади працює в рамках освітнього експерименту з впровадження НУШ: це гімназія №1 і гімназія №2. Але щодо масового запровадження реформи, то хотілося більш чіткого алгоритму дій від Міносвіти щодо переходу усіх закладів освіти з 4-го у 5-й клас НУШ. Який алгоритм цього переходу, які чинники вже задіяні? Насамперед, це якісна підготовка педагогів до цього процесу. Якщо це точково, в межах двох класів, це простіше зробити. Хоча й тут виникають проблеми. Але коли вся маса дітей перейде з початкового навчання в середню школу, і не буде якісно підготовлених педагогів старшої школи, то тих концепцій і принципів, які пропагує НУШ, дотриматись буде важко. Підготовка педагогів середньої шкільної ланки мала б контролюватися Міністерством освіти на належному рівні, і цей процес мав би вже розпочатись, тому що він тривалий і якісно, психологічно новий. Тобто, чіткої методології, інструментарію не має поки що.
Тому питань багато. Ми це усвідомлюємо і будемо працювати, тому що Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, з якими викликами зустрінуться діти, які нині навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка дає просто дає дітям знання, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить ці знання використовувати, формує усі необхідні компетенції для успішного майбутнього наших дітей. І для цього зробимо усе від нас залежне.
Розмовляла Тетяна Слободянюк