Про те, що в Хмельницькому, на проспекті Миру є давній курган, знають майже всі містяни. Як і той факт, що наш обласний центр єдиний в Україні, де в межах міської інфраструктури є історико-архітектурна пам’ятка бронзового віку, вік якої давно перетнув межу 3,5 тисячоліття. Єдині в Україні! Але… Його досі важко побачити, як кажуть, впритул. Довкруж — багатоповерхівки, паркани, і між ними — невисокий огороджений горбик, зарослий споришами та поодинокими чагарниками, і кількаметровий хрест на його верхівці.
Ось так він досі виглядає. Понад 10 років тому курган став топовою темою усіх місцевих ЗМІ: народний художник України Микола Мазур запропонував меморіальний проєкт “Свароже коло”для обрамлення напівзабутого кургану. І ця ідея була патріотична в усіх сенсах, бо акцентує на тяглості, древності української нації. За віруваннями предків, Сварог — головний, єдиний бог творчої сили природи, володар світу, батько українського пантеону. Про це стверджував і видатний історик М.Грушевський, який досліджував сакральний світ українців. Тільки уявити: на території сучасного міста жили наші предки, які залишили нам більш ніж тритисячолітний спадок трипільської доби! Ця ідея захопила усіх: це ж так облагороджує, “протягує” в давнє минуле метрику нашого народження! Після відповідного конкурсу мистецьких проєктів ескіз меморіального комплексу (а не пам’ятника — ред.) Мазура визнали найкращим. І рішенням 37-ї сесії міської ради 30 червня 2010 року був затверджений, втім, за іншою назвою “Скіфський курган — історія наших предків”.
На жаль, Микола Іванович невдовзі відійшов у вічність. І, очевидно, це певним чином віддалило процес реалізації його задуму. Адже авторитет М.Мазура, почесного громадянина м. Хмельницького, був вагомий. Але невдовзі грянули і досі відбуваються й інші події, які віддалили спорудження меморіального комплексу. Майдан, російсько-українська війна, економічна криза, соціальні проблеми, які гостро постали перед містом, торік ще й ковід, боротьба з пандемією. І будьмо справедливими: якщо потрібно рятувати людей від смертельної хвороби, то хіба вони погодяться на те, щоб не перелаштовувати медицину на боротьбу з смертельною хворобою, а вкладати кошти в мистецький витвір? Так вважає одна частина містян. Інша переконана, що соціальні, комунальні проблеми виникають постійно: стан доріг, нестача комунального громадського транспорту, субсидії та ін. І якби лише на них спрямовувати всі наші зусилля і кошти, ми досі не мали б багатьох мистецьких речей, якими пишається місто. Але це інша, також вічна тема.
То ж повернемося до нашого кургану. Як виявилося, рішення сесії 2010 року дуже довго прямує до реалізації. Два роки тому відбувся перший етап: земельний. У 2019 році рішенням 30 сесії міської ради управлінню культури та туризму міської ради було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою в постійне користування земельної ділянки, де знаходиться об’єкт. Цим же рішенням управлінню культури і туризму було надано в постійне користування земельну ділянку площею 2516 м за адресою просп. Миру, 94/2, для спорудження пам’ятника “Скіфський курган — історія наших предків”. 27 грудня 2020 року рішенням 19-ї сесії міської ради було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Тобто, в останні роки, нарешті, тема кургану набула покрокової реалізації. Більш того, як розповів начальник департаменту культури та туризму Артем Ромасюков, остаточну крапку у цих перипетіях поставила Програма розвитку Хмельницької міської територіальної громади у сфері культури на 2021-2025 роки “Нова лінія культурних змін”, затверджена 23 грудня 2020 року. В цьому документі, а саме, в 5-му розділі “Актуалізація та збереження культурної спадщини. Туризм”, вказується конкретний часовий проміжок спорудження курганного пам’ятника — 4 роки, тобто 2021-2025 рр. Значить, у 2025 році у місті постане меморіальний комплекс “Скіфський курган — історія наших предків”? Оскільки місто нині активно відновлює історичну спадщину, віриться, що у 2025-му, курган “одягне” довгоочікуване мистецьке обрамлення. Але чому громадських активістів не все влаштовує у запропонованій програмі “Нова лінія культурних змін”? Бо 25 серпня в приміщенні міської ради відбулося засідання громадської ради при виконкомі м. Хмельницького, учасники якого обговорили й прийняли звернення до міського голови щодо спорудження пам’ятника. Як повідомив голова громадської ради Олександр Папуга, в програмі не вказано, коли і скільки бюджетних коштів буде виділено на виготовлення проєктно-кошторисної документації.Тому питання коштів громадська рада пропонує внести до міського бюджету-2022, коли той буде формуватись. Член громадської ради Сергій Щербанюк зачитав присутнім учасникам зібрання лист-звернення до Хмельницького міського голови Олександра Симчишина.
У зверненні, зокрема, йдеться: “…Ще 2 листопада 2010 року журі конкурсу “Скіфський курган — історія наших предків” більшістю голосів переможцем визнало проєкт народного художника України Миколи Мазура, який називався “Свароже коло”. В листі від 7 лютого 2020 року на голову громадської ради при виконкомі Хмельницької міської ради Володимира Богачука було зазначено, що управлінням культури і туризму на даний час вивчається питання щодо джерел фінансування і виготовлення проєктно-кошторисної документації та спорудження пам’ятника. 23 грудня 2020 року рішенням сесії міської ради була затверджена Програма розвитку Хмельницької міської територіальної громади у сфері культури на 2021-2025 роки “Нова лінія культурних змін”, в якій у 5-му розділі “Актуалізація та збереження культурної спадщини. Туризм” вказується часовий проміжок в чотири роки, а саме 2021-2025 роки. Просимо Вас конкретизувати в часі етапи спорудження пам’ятника “Скіфський курган — історія наших предків” та закласти в бюджет на 2022 рік кошти на виготовлення проєктно-кошториної документації пам’ятника”.
Тут варто зазначити, що громадська рада не перша громадська організація, яка опікується курганом. Усю необхідну початкову технічну документацію виготовили активісти благодійного фонду “Відродження історичної спадщини українців”, який у 2011-2013 рр. створила тодішня обласна громадська організація “Українська громада”, а для добровільних пожертв було відкрито рахунок у “Кредобанку”.
До речі, з питанням щодо фінасування проєктно-кошторисної документації громадівці звертались і до Артема Ромасюкова. Начальник департаменту пообіцяв всіляко сприяти: “Обіцяне потрібно виконувати. Тим більше, що рішення про спорудження пам’ятника включено до нашої стратегічної культурної програми. Тому будемо вишукувати всі можливості, аби вирішити питання з виготовленням документації. Звісно, ця справа вимагає неабияких коштів. Але ми розуміємо й інше: курган — це дуже важливий і амбітний проєкт, самобутня родзинка міста, яке дуже молоде, як обласний центр, а курган засвідчує, що перші мешканці жили тут понад 3,5 тисячі років тому. І в туристичних маршрутах міста ця особливість також дуже приваблива”.
Артем Ромасюков підкреслив, що, як виявилося, тривалий час місцина, де знаходиться курган, юридично взагалі була нічийною, і департаменту культури довелось докласти чимало зусиль, аби провести необхідні процедури, аби вже ніхто там не зміг здійснювати якусь забудову. Отже, і громадськість, і влада міста, насправді, зацікавлені в тому, аби проєкт “Скіфський курган” був реалізований. І саме в об’єднанні всіх сил, в колективній праці вбачав сенс незабутній Микола Мазур: “Головна суть полягає в тому, що бойові кургани-могили насипались руками тисяч людей, багатолюдною толокою. І щоби ми краще усвідомили, що саме споруджуємо, пам’ятали про це і передавали пам’ять своїм нащадкам, слід також створити таку народну толоку. Кожен хмельничанин може долучитися до святої справи, допомогти копійкою”. Може, дослухатись до думки митця?
У кургані — наша спільна історія. І лише спільними зусиллями, волонтерською толокою меморіальне обрамлення постане не лише окрасою нашої найдревнішої пам’ятки, а й нашої колективної любові. Бо любов — це дія.
До речі, перші відомості про курган між селом Лезневе та містечком Проскурів наведені 1901 року в роботі видатного подільського історика Юхима Сіцінського “Археологическая карта Подольской губернии”. Розвідкове обстеження пам’ятки з встановленням її розмірів здійснене в 1997 році хмельницьким археологом Сергієм Демидком. Виходячи з матеріалів наукових досліджень аналогічних пам’яток, спеціалісти обласного краєзнавчого музею дійшли висновку, що курган, розташований на проспекті Миру, міг бути споруджений не пізніше VІІ-ІІІ століть до нашої ери.
…На місці древнього поховання не було навіть таблички з необхідною інформацією, що тут знаходиться. Захистити курган на початку 2000-их вирішили представники місцевого козацтва і встановили на верхівці кургану дерев’яний хрест. І хоча кургани — це поховальні споруди дохристиянського часу, проте, як не парадоксально, але саме хрест став своєрідним оберегом цього історичного місця від хвацьких забудовників, хмільних компаній, що прагнуть відпочинку на природі, та від вигулу чотирилапих домашніх улюбленців. У 2010 році міська рада оголосила конкурс на спорудження пам’ятника “Скіфський курган — історія наших предків”. Перемогу в ньому здобув проєкт Миколи Мазура. Станом на 2021 рік спорудження ще не розпочалося.
Тетяна Слободянюк