Каменем спотикання для багатьох мовців є числівники. Як же правильно вимовити, скажімо: на 237 базах, у 90 відсотків? Деколи ми можемо взагалі не сумніватися і впевнено говорити: вітаю із семидесятиріччям. Але наша впевненість нічого не міняє, оскільки в такий спосіб відмінювати числівник сімдесят, як і шістдесят, і подібні до них, все одно не можна. Тому у сьогоднішній сторінці хочу зупинитися на поширених помилках, пов’язаних із відмінюванням деяких числівників в українській мові.
Раз, два, півтора…
Почнемо з назви року. Відколи ми перейшли 2000 у багатьох виникають труднощі, пов’язані з тим, як цю назву року правильно провідміняти. Іноді можна почути: з двох тисяч дев’ятого року… вiд двох тисяч двадцятого року… Так ми не можемо сказати. Помилка ця виникає від того, що тут починаємо відмінювати всі слова складеного числівника, тоді як у назві року потрібно відмінювати лише його останнє слово. Наприклад: Я працюю тут з дві тисячі дев’ятого року; починаючи з дві тисячі двадцятого року ми постійно на зв’язку. У дві тисячі тринадцятому році відбудеться науковий форум. АЛЕ! – у двох тисяч двадцяти чотирьох студентів…, тисячі трьомстам сорока п’яти учням…
Доволі часто можна почути, як хтось каже: вітаю з шестидесятиліттям, семидесятиліттям; відсвяткував п’ятидесятилітній ювілей. Проте у назвах десятків змінюється лише друга частина (-десят). А не так, як у російській мові: восьмидесяти, шестидесяти, семидесятью. Погляньте на прикладі числівника 50, як буде правильно його провідміняти. П’ятдесят; п’ятдесяти (п’ятдесятьох); п’ятдесяти (п’ятдесятьом); п’ятдесятьма; (на) п’ятдесяти (п’ятдесятьох).
Тому й речення відповідно будуємо так: привітали із п’ятдесятиріччям, шістдесятиріччям, сімдесятиріччям, вісімдесятиріччям.
Запам’ятайте також, що числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а: сорока співробітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках, бракує сорока питань, для сорока відвідувачів, з сорока учасниками конкурсу; не вистачає ста гривень, доповісти ста членам комісії, переговорити зі ста кандидатами, немає дев’яноста претендентів, запропоновано дев’яноста депутатам, з дев’яноста спортсменами;
Як би ви сказали: півтора року чи півтора роки? Якщо засумнівалися, нагадаю: після дробових числівників іменник постійно стоїть у родовому відмінку однини: півтора місяця, півтора року, дві десяті відсотка.
При числівниках два, три, чотири іменник має форму називного відмінка множини. Два будинки, три брати, чотири квітки.
А при числівниках п’ять та більше родового: п’ять квіток, шістдесят будинків.
У датах назви місяців вживаються тільки в родовому відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого, з двадцять четвертим серпня.
Близько третьої біля озера…
А тепер від числівників плавно переходимо до того, що позначає не точну, а приблизну кількість чогось. Не забуваймо: на позначення приблизної кількості осіб або предметів, приблизного часу використовується прийменник близько (а не біля!), наприклад: стежити за конкурсом Євробачення до Києва приїхало близько півтори тисячі журналістів із різних країн. Збори почалися близько третьої години. А от “біля” можна вживати лише в утвореннях з просторовим значенням: біля річки, біля гаю, біля будинку, біля магазину, біля мене.
Про що треба пам’ятати, коли маємо справу зі словом рахунок? Передусім про те, що в українській мові іменник рахунок функціонує лише як повнозначне слово. Наприклад: “Він перекинув гроші на мій рахунок”. “Ми пішли у банк, щоб відкрити там рахунок”. Але не варто казати: хотіла тебе запитати на рахунок майбутньої поїздки; що ти скажеш на рахунок відпочинку? У таких реченнях замість конструкції “на рахунок” треба використовувати прийменники щодо, стосовно, з приводу. Отже: щодо (стосовно) відпустки поговоримо завтра; що скажеш з приводу відпочинку? Хотіли вас запитати стосовно (щодо) перемовин із зарубіжними партнерами.
А от конструкцію “за рахунок” мовознавці радять заміняти на: шляхом, коштом, ціною, внаслідок, завдяки:
До України прибула перша партія вакцини Pfizer, яку придбали за рахунок держави (непр.) До України прибула перша партія вакцини Pfizer, яку придбали коштом держави.
За рахунок вирощування енергетичних рослин (непр.). Завдяки вирощуванню енергетичних рослин.
Забезпечити порядок за рахунок законних методів (непр.). Забезпечити порядок, використовуючи законні методи.
Поповнити кадри за рахунок резервів (непр.). Поповнити кадри з резервів.
Збільшити кадри за рахунок зменшення резервів (непр.). Збільшити кадри, зменшивши резерви.
Стоп, калько!
Часто чуємо: “не виключено, що…” — це дослівний переклад російського “не исключено, что”. Ним послуговуються деякі автори для вираження значення можливості, імовірності чого-небудь, припущення на тлі того, що вже гарантоване, реальне: “За його словами, не виключено, що з другого кварталу 2021 року може відбутися певна індексація тарифів”. Як можна уникнути цієї кальки в українській мові? Замість неї краще вживати словосполуки цілком можливо, що.., цілком імовірно, що.., припускають, що.., сподіваються, що… та ін.
До калькованих належить і складений сполучник “у той час як” (рос. в то время как), українським відповідником якого є складений сполучник тоді як, тимчасом як. “Го-го – реготав англієць, тимчасом як перекладачка страждала більше й більше від моєї кричущої несерйозності”. (П.Загребельний).
Прикрасять нашу мову і сполучник відтоді як, відтоді коли, яким можемо сміливо замінювати конструкції: з того часу як, з того часу коли, від того часу як, від того часу коли, з тих пір як, з тих пір коли. Найбільше непридатними для українського вжитку, зазначають мовознавці, виявилися дві останні, очевидно, через свою чітку паралель з російськими “с тех пор как”, “с тех пор когда”. Погляньте, як можемо використовувати запропоновані для заміни сполучники у реченні. “Відтоді як ми познайомилися на вечірці в Лондоні, не розлучаємося ні на мить!”. “Я почав займатися музикою з нуля відтоді, коли почав жити в Україні”.
Прийменник в не варто використовувати у конструкціях, що відповідають російським висловам в прошлом году, в этом году, в следующий раз тощо. Тут стане у пригоді безприйменниковий родовий відмінок, що є ближчим до української мовної традиції. Отже, наведеним російським конструкціям в українській мові відповідають такі: торік, минулоріч, минулого року, цього року, цьогоріч, наступного разу. Наприклад: “Перший переклад бестселера Оксани Забужко “Музей покинутих секретів” вийшов торік восени німецькою мовою”. “Минулого року мені так і не вдалося поїхати на змагання”. “Нагадаємо, минулоріч премію “Ангелус” отримав словацький автор Павол Ранков”.
Зверніть також увагу, що українською мовою ми не кажемо: осінню, зимою, весною, літом. Натомість, слід використовувати такі прислівники: восени, взимку, навесні, влітку. Так само російські: длиной, высотой, шириной перекладаємо, як: завдовжки, заввишки, завширшки. Помилкою буде говорити: по суботах, по вихідних, по буднях. Такі словосполучення скальковані з російської мови. Українською мовою говоримо: щосуботи, на вихідні, у будні.
То на 30-річчя незалежності, як ведеться, ми будемо підводити риску: що змінилося і чого власне досягли. Для такої оцінки можна включати багато пунктів і параметрів. Я також захотіла поділитися своїм зовсім свіжим спостереженням.
Недавно довелося побувати в Києві в одному з візових центрів. Коли прочитала назви, які постійно з’являлися на великому табло, у мене був шок: “номер (такий-то) подойдите к окну”. Про день на тому табло також мені нагадали: у столиці України був “четверг”. 30 років незалежності! Тридцять. Намагаюсь зрозуміти що це. Рука Москви? Наша байдужість? На іншому великому екрані, де з’являлася інформація для тих, хто подає документи, виявила кілька помилок. Коли так делікатно запитала одну з працівниць, чи можна їх виправити, то після того, як вона зрозуміла, що я від неї хочу, просто зайшлася сміхом. Потім нарешті сказала: “То не до мене. До адміністратора”. Я подумала: а що коли адміністратор взагалі лопне від реготу. Краще не буду ризикувати. А мова — вона все стерпить. Як і ми: і помилки, і російську. Шкода. Але на разі так…
Наталя Захарчук