Сміття… Вічна проблема людства. Сміття було проблемою для Європи. Сміття є проблемою для України, де лише 6% відходів ідуть на переробку, решта звалюється на полігони, а відтак сміття стало проблемою для кожної української громади. Однак європейці справилися з цією проблемою. Вони зуміли побачити у ній свої можливості та переваги. Хмельницький також іде в ногу з часом і може слугувати прикладом для наслідування багатьом містам, для яких проблема сміття стала наріжним каменем. Говоримо про це з директором КП “Спецкомунтранс” Олександром ЗІМІНИМ.
— Пане Олександре, без перебільшення, підприємство, яке ви очолюєте, як держава в державі, де все і всі працюють, не зважаючи на час доби, пору року, суспільні потрясіння. Бо як і що не було б, а людям щоденно потрібно позбуватися побутових відходів. Тож, мабуть, працювати в такому ритмі — не мед ложкою їсти, як дехто думає?
— Робочий день для екіпажів сміттєвозів розпочинається о першій ночі, а закінчується об 11-й ранку. Кожен автомобіль має свій маршрут, яких в місті 15, і за зміну має звільнити від побутових відходів 200-260 контейнерів, а це три-чотири рази наповнити і спорожнити машину на полігоні твердих побутових відходів. Там зміна починається о другій ночі. Екскаватори та бульдозери усі скинуті насипом “на горі” відходи вирівнюють і впресовують.
— Дехто з мешканців нарікає, що вночі чути гуркіт сміттєвозів і це завдає дискомфорту.
— Маємо розуміти, що працює великогабаритна техніка. І баки вагою понад сто кілограмів — не відро з водою, яке можна тихенько взяти і перенести з місця на місце. Окрім цього, автомашина завантажується механічно, тобто на вила сміттєвоза контейнер підтягують вантажники. Від цього деякий звук однозначно створюється, але весь процес триває не більше 5-10 хвилин. Ролі давно розподілені й затверджені: поки двоє тягають чи котять до машини контейнери зі сміттям, третій вантажник ретельно змітає непотріб навколо. Після себе працівники мають залишити прибраний майданчик, адже за чистоту в радіусі 5 метрів навколо питатимуть з них. Тож за будь-яких обставин у працівників сміттєвозів чітке завдання: на ранок місто має бути повністю чистим.
— Тобто вивіз сміття — це основна функція КП?
— Так, але, крім цього, підприємство частково здійснює прибирання сміттєвих майданчиків, що знаходяться в загальному користуванні. Адже є й інші, які належать кожному будинку, підприємствам, ОСББ. Є такі, що знаходяться на відстані від житлового масиву і розраховані на декілька будинків. Таких у місті до 300. Частково їх прибираємо ми, частково управляючі муніципальні компанії, але на день по три-чотири рази. Окрім цього, створені мобільні бригади, які підміняють двірників, коли ті мають вихідний.
— А свідомість людей змінилась?
— Змінилась однозначно. Наочний приклад — контейнери для сортування побутових відходів. Спочатку було мало людей, які свідомо відсортовували пластикові пляшки, склотару. Нині, особливо в літній період, контейнер наповнюється за день. Люди більш свідомо до цього ставляться. Особливо після того, як ми почали більше інформувати містян, більше проводити роз’яснювальну роботу щодо сортування відходів. Хоча реально розуміли, що результат буде не одразу, можливо, через 10 років, але маємо рухатися в тому напрямку, щоб зберегти довкілля.
— У Хмельницькому сміттєві майданчики облаштовані на різний штиб, але, в основному, це контейнери європейського зразка. Такі смітники мали б забезпечити збереження сміття у контейнерах, але насправді непотріб усе одно розкиданий.
— Мешканцям чомусь не вистачає наполегливості вкинути свій непотріб до ящика. Є й такі, що й до баку не доходять, залишаючи клунки зі сміттям серед дороги. Не раз спостерігав ситуацію, коли на вигляд інтелігентна, гарно вбрана людина підходить до контейнерного майданчика і, викидаючи кульок з побутовими відходами, не влучає в сміттєвий бак. Кульок падає, а людина, переступивши через нього, йде далі. Звісно і птахи, і собаки розривають ту торбину, сміття розносить вітер, а потім люди нарікають на комунальників, мовляв, недопрацьовують. Так само безхатченки у пошуках поживи постійно перепорпують сміття, розкидаючи його за межі майданчика — полюють за металом та папером. Ці люди добре знають графік вивезення сміття буквально з кожного майданчика і намагаються впоратися до приїзду сміттєвоза. Інша річ — підземні контейнери, яких у місті вже десять. Це не дешево, але за такими сміттєвими баками майбутнє. Вони втричі більші від звичайних і головне — екологічні.
— Великогабаритна машина сучасного зразка із цілою купою велетенських дзеркал, камерою заднього бачення, виведеним у кабіну монітором, із аварійною автоматикою якраз і передбачається для вивезення сміття з цих підземних баків?
— Місто закупило таку техніку, яка вивантажує і підземні, і звичайні контейнери. Вона дійсно надсучасна, повністю автоматизована і виконує навіть функцію мийки.
— Восени і влітку доводиться бачити людей, які викидають біля смітника бадилля. Витрусять верету, на якій принесли зелень, та й чимчикують собі далі. Або великогабаритний непотріб — старі меблі, рами з вікон.
— Щодо так званих зелених відходів, гілля, то ці відходи в тарифі не закладені, але ми змушені їх вивозити, оскільки це впливає на чистоту і санітарний стан міста, хоча для підприємства це збитки. Ще торік ми запровадили практику, щоб власники приватних будинків, які зрізають чи підрізають гілля в себе на обійсті, самостійно вивозили його на полігон або компостували листя, а з гілок робили в’язанки, щоб згідно з графіком наша техніка могла його вивезти. Щодо великогабаритних, то в місті є декілька майданчиків, біля яких обладнані бетонні чаші, де можна залишати такі відходи. Але цього року в Хмельницькому відкрили муніципальний Центр управління відходами — місце, куди кожен мешканець міста може безкоштовно здати відходи для їх подальшої переробки чи утилізації, в тому числі відпрацьовану оргтехніку, будівельні відходи, меблі і навіть одяг. Для одягу ми закупили морські контейнери, всередині обладнані стійками, вішачками. Будь-хто може вибрати безкоштовно щось собі, оскільки більшість речей у задовільному стані. І це насправді добра справа, адже можна дати друге життя речам, які вам не потрібні, а комусь стануть у нагоді. Окрім цього, вдається скоротити потрапляння відходів на полігон та поступово навести лад з великогабаритними відходами в місті. Також на полігоні приймають небезпечні відходи, для них є окремий контейнер. Хоча ще й маємо для збору небезпечних відходів екобус, який два роки курсує містом, змінюючи локації. Те, що вивіз екобус, обчислюється тоннами. І ми реально розуміємо, що і батарейки, і протерміновані ліки, і фарби, і ртутні термометри тощо мали потрапляти на полігон побутових відходів, що негативно вплинуло б на екологію. Ми вберегли від цього, адже такі відходи не просто забруднюють атмосферу, а десятки років розкладаються і впливають на здоров’я людей.
— А яка ситуація сьогодні з безпритульними собаками та котами, це також є проблемою?
— У Хмельницькому цього року простерилізували рекордну для України кількість безпритульних тварин — 1100 собак та котів. Це у п’ять разів більше, ніж минулого року. На ці послуги з міського бюджету 2020 року взяли 572 тисячі гривень. Про-оперованих тварин прищеплюємо проти сказу, вішаємо бірочку на вухо — це знак, що вона стерилізована і не має функції розмноження. Після стерилізації тварин привозять до притулку-стерилізатора. Тут за собаками доглядають та годують до десяти діб після операції. Потім відвозять на те місце, де виловили. Таку практику застосовують майже всі країни. Будівництво нового притулку почалося. Проєкт не дешевий, але якщо будувати, то за євростандартами. Коли завершиться — сказати складно. Все залежить від бюджету міста, а наступного року він буде набагато менший, ніж цьогоріч.
— З кінця 2018 року тема хмельницького полігону твердих побутових відходів не сходить з вуст міської влади і хмельничан. Яка нині ситуація?
— Фінальний документ про отримання 15 млн євро кредиту і 5 млн євро грантових коштів від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку міський голова Олександр Симчишин уже підписав. Це величезний успіх, за яким стояла рутинна праця, і не менш складна і відповідальна попереду. Має відбутися тендерна процедура відбору консультантів. Це люди, які мають допомагати нам на перспективу проводити тендери, оскільки будівництво матиме дві складові: реконструкція самого полігону і відкриття сміттєпереробного заводу. Україна такого досвіду не має, адже донині в нашій державі не було збудовано жодного сміттєпереробного заводу, хіба що сміттєпереробні лінії.
— То діючий полігон твердих побутових відходів буде закритий з часом чи ні?
— Перш, ніж запустимо завод, проводитиметься рекультивація існуючого полігону. Це закриття дев’ятьох діючих карт полігону, щоб мати можливість поступово робити їх захоронення за європейськими нормами. Так само слід вирівняти схили полігону, оскільки нині вони мають 90 градусів. Далі сміття пересипатиметься двометровим шаром ґрунту, а зверху будуть зелені насадження.
— А як же свердловини, завдяки яким добувається нині метан?
— Газова установка, яка щодня видобуває газ, переробляє його на електроенергію, яка продається державі. З підприємством, яке цим займається, маємо угоду, за якою 13 відсотків коштів з видобутого газу віддають комунальному підприємству. Їх використовуємо суто для потреб полігону: ремонт техніки, посипання ґрунтом, електроенергія, вода. За технологією, після того, як полігон буде вкритий ґрунтом та засіяний травою, свердловини у самому тілі полігону можуть видобувати газ ще протягом 25-35 років.
— І одне з питань, яке сьогодні хвилює містян, — підняття тарифів за вивіз сміття.
— Ми закладаємо в тариф основні статті витрат: пальне, ремонт, зарплата. Нині все зросло в ціні і нинішні тарифи є нижчі від їх економічно обґрунтованого рівня. Тому тарифи збільшаться приблизно на 40-60 відсотків. По коштах це 29-30 гривень з мешканця. Нині — 20-21 грн. Нові тарифи наберуть чинності з 1 січня 2021 року.
Розмовляла
Лариса Світловська