Хмельницький входить до першої п’ятірки найкомфортніших міст України. Відтак комунальні блага в нас уже стали настільки звичними, що хмельничани часто не замислюються, що все це забезпечується важкою працею, стабільною, злагодженою повсякденною роботою комунальників. Крім того, що завдяки їм ми забезпечені теплом, водою, громадським транспортом, комунальні підприємства займаються і благоустроєм територій. Що зроблено в місті у сфері благоустрою — в інтерв’ю начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради Василя Новачка.
— Василю Пилиповичу, ще не так давно Хмельницький за рівнем благоустрою був на 20-х позиціях в Україні. Зараз у лідерах. Чим це зумовлено?
— Все залежить від міського голови. Олександр Симчишин ще у 2015 році, коли балотувався на посаду міського голови, сказав: “Місту потрібні зміни”. Здобувши перемогу на виборах, він сформував кістяк своєї команди з людей, у яких горіли очі, які так само хотіли змін. І команда почала працювати на всіх рівнях, починаючи від посадовців і закінчуючи депутатським корпусом міськради. Завдяки тому, що в нас одразу була взаємодія і співпраця з депутатами і членами виконавчого комітету, багато питань вдавалось і вдається вирішувати. При цьому міський голова постійно ставив вищі планки, відтак місто впевнено рухається вперед.
— Що найголовніше в роботі ЖКГ?
— Чітко розуміти і бачити “больові точки” міста і перебудувати мислення не тільки підлеглих, а й людей, щоб кожен хмельничанин розумів, що він є власником, що все муніципальне майно належить йому і відповідно ставився до свого майна дбайливо, як добрий господар. Мій будинок — це ще й вулиця, на якій я живу, тротуар, по якому ходжу, не смітимо самі й іншим не дозволяємо. Саме з цього починаються зміни. А взагалі діяльність нашого управління можна поділити на три складові: житло, дороги і благоустрій.
— Давайте з першого. Одним із напрямків реформування житлово-комунального господарства є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Знаємо, що управління ЖКГ постійно проводить роботу з цього питання. Які її результати?
— Житловий фонд та комунікації міста до 2016 року знаходились в жалюгідному стані, а ЖЕКи не могли зрушити лавину проблем, бо були бідні, як церковні миші. Тому, вивчивши досвід інших міст, зокрема і Європи, ми дійшли висновку, що найкращою формою управління на цій ділянці є ОСББ. І нашим завданням було зробити так, щоб людям було вигідно створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Відтак ми пішли трьома реформами, а саме: у 2016 році прийняли першу програму співфінансування утеплення будинків, які організувалися в ОСББ. Тоді з міського бюджету їм відшкодовувалося 70% вартості робіт. Практично кожного року ми вдосконалювали цю програму і зараз уже діє програма “Енергодім”, згідно з якою мешканці будинків, де створено ОСББ, можуть отримати до 80% відшкодування. Таким чином, ми утеплили більше 15 житлових висоток і це дозволило їхнім мешканцям економити до 50 відсотків тепла і сплати за нього. Якщо до 2017 року створювалися по три-чотири ОСББ у рік, то за останні три їх стало понад три десятки і люди зрозуміли, що це реально вигідно.
Наведу приклад: вулиця Бандери, 5. У 2017 році це був жеківський будинок, в якому текла покрівля, а в старих віконних рамах гуляв вітер. Нині цей будинок має нову покрівлю, пластикові вікна, утеплені фасади, новий дитячий майданчик, відремонтоване асфальтобетонне покриття. Тобто є приклади, де люди не бояться, готові брати на себе відповідальність, і таким місто допомагає.
— Дороги. Всі ми бачимо, що роботи з ремонту та облаштування дорожнього покриття в Хмельницькому ведуться вже п’ятий рік поспіль і не лише в центральній частині міста, а й на його околицях, а не так, як колись, тільки перед виборами. Розкажіть про це детальніше.
— Тут особливих реформаторських дій не треба. Головне — якісна робота підрядника і, щоб він знав, якщо схалтурить, перероблятиме за власні кошти. У 2017 році підрядник, який неякісно поклав дорогу на вул. Нижній Береговій, перестелив асфальтобетон. Після того у 2018-му ще один підрядник за власний рахунок переробив вулицю Свободи. З тих пір якість виконання робіт значно покращилася. Звичайно, ми мали непогані бюджети на ремонти доріг у 2016-2017 роках. Потім децентралізація почала різко згортатися і, на жаль, якщо говорити про 2020 рік, то бюджет на ремонти доріг втричі, а, враховуючи інфляцію, уп’ятеро менший.
Попри те, дороги ремонтуємо. Запровадили новий метод для Хмельницького — суцільне облаштування асфальтобетону: не забираючи стару основу, бо то дуже дорого, не забираючи старих бортів, лише місцями забираючи зруйновані. Ставили фрезу, відфрезеровували дорожнє покриття, вирівнювали його, укладали верхній шар асфальтобетону. Таким методом ми зробили майже 20 обʼєктів — це основні магістралі Хмельницького: частково Камʼянецька, Бандери, проспект Миру, Свободи, Старокостянтинівське шосе, Чорновола, Трудова. Це дуже суттєво покращило якість доріг у Хмельницькому.
Якщо згадувати 2017 рік, коли мене навесні призначили на посаду начальника управління ЖКГ, зійшов сніг, а з ним зійшов весь асфальт. Нам доволі-таки важко було в короткий термін відремонтувати дороги в місті, бо яма була на ямі. Ми за це взялися і зробили.
Але це робота, яку потрібно проводити постійно, тому моніторимо стан доріг, знаходимо ділянки в критичному стані і працюємо. Насправді це нелегко, адже під дорогами прокладені комунікації, а вони часто так само потребують і заміни, і ремонту, тому робимо це одночасно і містяни бачать зміни, які відбулися в Хмельницькому.
До речі, з 2016 року Олександр Симчишин взявся за ремонти доріг, де ніколи асфальту не було. Це, звісно, не так впливає на комфорт усіх мешканців міста, але це дуже важливо для жителів тих вулиць, на яких роками лежав щебінь, який після сильних дощів постійно розмивало. Нині проведена досить значна робота: взяти хоча б вулиці Кутузова, Винниченка, Чайковського, Цегельну, Щедріна (Ракове). Це переважно приватний сектор, де практично за чотири роки заасфальтували всі дороги, де нормальних доріг не було 50, а, можливо, й 80 років, відколи люди там поселилися. На тій ділянці в нас залишилася тільки вулиця Кудрянка, на яку цього року ми зробимо проєкт і наступного року заасфальтуємо. Але таких ділянок ще багато. До дачних масивів ми проробили вʼїзні дороги. І якщо в 2016-му, коли ми тільки розпочали ремонти доріг, люди були щиро вдячні, бо ніколи нічого не робилося, то вже в 2019-2020 роках з’явились незадоволені, мовляв, чому комусь зробили дорогу, а нам не ні.
Так, ми розуміємо, що роботи дуже багато, щоб навести лад на дорогах, особливо приватного сектора. В Хмельницькому 450 кілометрів доріг, з яких заасфальтовано трохи більше половини. Але маємо розуміти, що заасфальтовані прослужили вже 30-40, а то й 50 років, і які вже також потребують капітального ремонту. Тому коштів треба дуже і дуже багато. Люди мають запастися терпінням, а ми розумінням того, що хмельничани хочуть якісно жити, і намагатися їхні побажання повністю задовольнити.
Окрім дорожніх робіт, триває облаштування тротуарів та внутрішньобудинкових проїздів. Це надзвичайно складний процес, бо ця робота була досить запущеною, але команда Симчишина за неї також узялася і результат уже відчутний.
— Тепер про благоустрій.
— Це те, на що завжди не вистачає коштів, те, що роками, десятиліттями не робилося і ми також за це взялися з перших днів, відколи громада обрала мером Олександра Симчишина. Місто змінилося кардинально і це бачать хмельничани. Хоча деколи чуємо й критику, мовляв, влада бавиться, фонтанчики робить, квіти висаджує, але благоустрій обласного центру, який претендує стати європейським містом, не може бути на другому чи третьому плані.
Згадайте, якою була площа Свободи в 2015 році: запущена темна територія зі старим зруйнованим фонтаном, біля якого щовечора збиралися любителі оковитої. Тепер там щовечора багато мам із дітками, водичка, підсвічений фонтан, лавочки, зелена травичка. Це місце стало улюбленим для мешканців Виставки.
Площа Бандери — донедавна занедбана зона зі стихійною стоянкою, на якій припарковувались рефрижератори, з яких продавали кавуни і цибулю. Зараз там встановлені зручні лавочки, сучасне освітлення, бруківка. І вдень, і ввечері повно діток, старших людей, які комфортно відпочивають. Висаджено десятки дерев, які через років п’ять уже даватимуть гарну тінь.
Також не забуваємо про парки і сквери. Ми зробили проєкт реконструкції парку ім. М.Чекмана, закінчуємо проєкт реконструкції Молодіжного парку. Зробили візуалізацію реконструкції парку Подільського. В парку ім. М.Чекмана дуже багато вже реалізовано, зокрема оновлено фонтан, який більше 20 років не працював. Через парк проходять магістральна велод- та пішохідна доріжки. Багато нових пішохідних доріжок ми зробили з боку мікрорайону Гречани, освітили їх ліхтарями.
Також зробили проєкт капремонту колеса огляду і вже, думаю, наступного року ми зможемо його реалізувати, облаштувавши поруч нову зону відпочинку. Хочемо, щоб людно було не тільки в районі нового містка, адже парк величезний — 54 гектари. На алеї слави, яка веде від фонтану до містків, зроблений благоустрій, висаджені нові зелені насадження
На центральному вході мали старий дитячий майданчик, збудований на початку 2000-го. Ми на його місці облаштували перший у місті майданчик з інклюзивним обладнанням. Встановили нові сучасні каруселі, гойдалки, балансири, канатні дороги, батути, нове покриття — частково з бруківки, частково — антитравматичне. На цьому тижні поставимо ще один атракціон: піратський порт. Наступного року продовжимо капітальний ремонт цієї зони відпочинку — дитячого майданчика, де вглиб парку буде зроблена ще одна зона для найменших діток — пісочна. Там теж будуть атракціони.
— Ви згадали велодоріжки. Такої ж інфраструктури в Хмельницькому взагалі не було.
—У 2016 році в Хмельницькому дійсно не було жодного квадратного метра велодоріжок. До кінця цього року матимемо 18 кілометрів велодоріжок і велосмуг! Будуємо їх не хаотично, вони з’єднують між собою цілі мікрорайони. Перша велодоріжка з’явилася у парку ім. М.Чекмана. Потім проклали велодоріжку на просп. Миру, від Свободи до Старокостянтинівського шосе і від просп. Миру до Зарічанської і Прибузької. На Прибузькій зробили величезну велодоріжку від Камʼянецької до Трудової. На Трудовій нанесли також велосмуги через міст. Таким чином у нас поєднані між собою Гречани, Заготзерно, Центр, Виставка і велосипедистам зручно і безпечно пересуватися з однієї точки міста в іншу, і, можливо, навіть набагато швидше, ніж на транспорті, якого стає все більше. Відповідно бачимо в години пік суцільні затори містом. Це проблема. На жаль, розширювати дороги в нашому місті, де цілком сформована зокрема і житлова інфраструктура, практично не можливо, тому йдемо європейським шляхом, як-от у Данії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, де розвиток велоінфраструктури рятує міста від заторів.
— Команда Олександра Симчишина, прийшовши до влади, так само одразу взялась за ремонти прибудинкових територій, за які досі ніхто не брався. І хмельничани з ревністю ставляться до цього процесу, бо всі хочуть, щоб саме їхній двір ремонтували в першу чергу.
— З 2017-ого ми почали ремонтувати прибудинкові території, які раніше не робилися взагалі. Робився деінде поточний ремонт, латались так-сяк ямки, а про дитячі та спортивні дворові майданчики взагалі навіть мова не йшла. Ми підходили до капітального ремонту дворів комплексно: не просто доставали старий борт, на його місце ставили інший і клали асфальт. Ми облаштовуємо, за можливості, нові паркувальні місця, намагаємося вздовж будинку вимостити пішохідну доріжку, відновлюємо зелені зони, відмостки навколо будинків, відводимо воду і так двори набувають сучасного вигляду. У 2017 році ми мали гарний бюджет: 30 мільйонів на капремонти дворів, але ближче до 2020-го бюджет зменшувався. Цього року маємо тільки 15 мільйонів на капітальний і 15 мільйонів на поточний ремонти. Але навіть поточний ремонт у дворах ми також робимо не так, як робилося до 2015 року: піднімаємо стару основу асфальту, намагаємося відвести воду по профілю асфальтобетонного покриття, щоб не стояли калюжі і не руйнувався асфальт. І не віброплитою чи лопатою, як було раніше, а важкими катками. Якщо говорити про капітальний ремонт, то вкатується 8-10-тонними катками. Таких машин раніше на прибудинкових територіях ніхто й не бачив. Ці ремонти мають п’ятирічну гарантію, але, переконаний, вони прослужать людям довше.
— Якщо порівняти минулий рік і нинішній, що складніше для підприємств ЖКГ міста і що, можливо, було легшим?
— Зима була малосніжною, тому зекономили піщано-соляну суміш на наступний зимовий період. Літо не було занадто спекотним, тому не дуже пошкодило міські дороги.
Якщо говорити про якісь політичні чи економічні складові, то цей рік, звичайно, важчий, ніж минулий. Тут наклалося одразу декілька факторів. Перше, це постійне згортання децентралізації, а відтак усі кошти, які були раніше в міському бюджеті, уряд у ручному режимі переспрямовує на інфраструктуру державного значення і нам зараз розказують, як класно центральна влада ремонтує магістральні шляхи держави. Це, звісно, добре, але якби це не робилося за кошти місцевих бюджетів.
Серйозно вдарив коронавірус, згорнувши фінансування благоустрою, ремонту доріг. У першу чергу це відчули комунальні підприємства, робота яких безпосередньо залежить від проплат. Фактично наші управляючі муніципальні компанії (УМК), теплопостачальні підприємства, водоканал, “Спецкомунтранс” навесні ледь зводили кінці з кінцями.
Дуже серйозно зросла заборгованість мешканців перед комунальниками, відтак зросла й кредиторська заборгованість. Якщо управляючі компанії мали заборгованість на початок року 20 млн грн, то нині вона доходить до 30 мільйонів. Це дуже багато.
Попри все, працюємо, завершуємо розпочаті ремонти, дещо мусимо переносити на наступний рік, але робимо все якісно.
Взагалі благоустрій, житло — це робота, яку потрібно виконувати щоденно, десь упустили, бачимо перекос, й одразу сповільняються темпи, які набрали. На щастя, маємо сформовану команду, яка навчилась працювати на результат.
— Василю Пилиповичу, роботу ЖКГ часто обговорюють у різних групах у соцмережах, згадуючи прізвище Новачок.
— Наша ділянка роботи складна, тому всім догодити важко. А взагалі до критики я ставлюся нормально, особливо до конструктивної. Це допомагає в ухваленні рішень, це нормальна комунікація з хмельничанами, яка має бути. А на репліки, де є якась політична риторика і люди роблять собі на прізвищі Новачок якийсь імідж, я просто не звертаю уваги.
— Ви досить активно стрімите ремонтні роботи у Facebook і публікуєте сторі в Іnstagram. Чому обрали такий спосіб комунікації?
— Соціальні мережі — сучасний і швидкий вид комунікації. Коли виставляємо фото з якогось об’єкта, його одразу бачать мешканці, які живуть у тому районі. Вони приходять і кажуть, що ми робимо не так і як було би краще. Врешті, вони мають знати, які роботи відбуваються за кошти платників податків. Мабуть, це також одна з відмінностей нинішньої влади. Ми максимально відкриті. Крім того, вважаю, що таку форму комунікації мав би використовувати кожен, хто працює для громади і на громаду. Це сучасні технології, чому б ними не користуватися?
— Дякую Вам за розмову.
Розмовляла Лариса Світловська