Якраз, коли почав готуватися цей матеріал, на сайті Єдиної системи місцевих петицій з’явилося звернення хмельничанки Наталії Риболовлевої з пропозицією дати парку відпочинку імені Чекмана іншу назву. Авторка петиції вважає, що наш “найрідніший, найулюбленіший і найстаріший парк”, який розташований у самому серці нашого міста, і є “центром тяжіння різних поколінь” і називатися повинен відповідно — Центральним.
Петиція була зареєстрована 7 грудня. Для того, аби її розглянула міська влада, вона повинна набрати 500 підписів за 90 днів.
Зрештою, про петицію ми згадали до слова. Так само й великого значення не має, яку саме назву носить парк відпочинку: він був уже і Комсомольським, і імені 50-річчя Жовтня, й імені 500-річчя утворення Хмельницького. І ось тепер носить ім’я одного з мерів нашого міста.
Звичайно, право на визначення імені для нашого парку мають хмельничани, тому їм і вирішувати це. Ми ж тим часом хоча б спробуємо намалювати загальну картину, що ж представляє собою нині парк, який ми з вами так любимо.
Штрих Перший.
Погляд народу
Хто ж, окрім хмельничан, зможе об’єктивно сказати свою думку про парк? Ось їм і слово.
Валентина Мамчур, пенсіонерка:
— Я ще в цьому парку в далеких 1980-х на комсомольських суботниках працювала. Прибирали, розчищали все. Тоді каруселі були нові, і колесо огляду працювало. І танцювальний майданчик діяв. Хоча нині не небагато гірше. Я тут з онуками часто гуляю. Дітям є чим зайнятися: майданчики різні, зоокуточок, лебеді на воді.
А це бачу й новий дитячий майданчик з гойдалками будують. Кажуть, й батути будуть безкоштовними. Якщо це й насправді так, то дуже добре, бо дитина проситься на той батут, а грошей в нас, пенсіонерів, щоб віддати за якихось 10 хвилин аж 20 гривень, немає.
Та головне — повітря тут свіже й чисте, мов у лісі. Що ще треба?
Ірина Вовковинська, тридцятирічна мама двох дітей:
— З дітками тут гуляю постійно, бо недалеко живемо. Але, чесно кажучи, поїсти беремо з собою і чай у термос, бо такі ті генделики занедбані, продавчині у брудних фартухах, що не наважуюсь купувати дитині хот-доги та випічку. Ще й з туалетами проблематично. А от металеві казкові фігури нарешті відремонтували, пофарбували, бо вже років з 20 нікому діла до них не було, а дітям вони подобаються.
Сергій (прізвища не назвав), економіст:
— Я практично щоранку бігаю у парку. Оскільки мені мало що треба, тому мене практично все влаштовує. Не так давно до нас, бігунів, щоранку приєднуються велосипедисти — у них є своя територія — нові велодоріжки, яких раніше у парку не було. Інколи приходжу сюди на якесь свято. Але й тоді мене все влаштовує, я невибагливий.
Алла Чабанюк, домогосподарка:
— Люблю наш парк, дуже. Особливо зараз, мені здається, він став кращим. Акуратнішим, я б сказала. Вперше за все життя побачила, які на острові, що посеред річки, дерева ростуть. Раніше там були суцільні джунглі і темрява, а тепер крізь дерев навіть можна побачити, що на протилежному боці відбувається.
А те, що в парку уже кілька років не продають алкогольні напої — взагалі прекрасно. Гуляєш спокійно, за дітей не переживаєш. Спасибі за це владі.
Оксана та Максим, молода закохана пара:
— Хочеться побільше життя в парку, більше драйву. Атракціонів не вистачає! От ще у дитинстві, пам’ятаємо, водили нас батьки на каруселі, але уже і їх нема або не діють. Тому потрібні розваги!
От чому наше колесо огляду вже років 15, а можливо й більше стоїть як пам’ятник залізяччю?
Штрих другий. Погляд влади
Влада міста вважає, що парк став набагато кращим, ніж, приміром років чотири тому. Він став чистішим і світлішим: вирізали чимало сухих аварійних дерев, кущів, підрізали крони — і одразу стало набагато світліше.
Парк став охайнішим і безпечнішим. Цьому, безумовно, посприяла заборона торгівлі алкоголем ще у 2016 році. Натомість на доріжках у парку нині побільшало мам з дітьми, які почуваються безпечніше.
За словами Василя Новачка, начальника управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, у 2017 році у парку після довгої перерви запрацював центральний фонтан. Нова велодоріжка з’єднала мікрорайон Гречани та центр. На місцях стежок, які багато років втоптувалися людськими ногами, вимощуються бруківкою пішохідні доріжки. І вони найправильніші, бо саме людина шукає найшвидший і найпростіший шлях. Вже минулого літа у парку імені Чекмана клумби були яскравішими, сучаснішими, ніж раніше.
У 2018 році була списана й демонтована карусель “Веселі гірки”. За підрахунками, її ремонт коштував би набагато більше, ніж демонтаж. Саме тому й вибрали останнє.
У той же час є ще діючі каруселі — ближче до центрального входу в парк. Вони знаходяться в оренді у приватного підприємця, який і відповідає за експлуатацію та ремонт даного обладнання. Угода діє до 2022 року. Поки що важко прогнозувати, що буде після закінчення терміну оренди. Час покаже, адже ринок розваг так стрімко розвивається, що навряд чи подібні каруселі, які давно уже навіть морально застаріли, користуватимуться попитом. Втім, може, якраз раритет й увійде моду?
Штрих третій. Перспектива
Парк імені Чекмана, каже Василь Пилипович, є заповідним фондом. Тому будь-які роботи у ньому треба здійснювати згідно з проектом, який розплановує діяльність на кілька років наперед, з обов’язковим погодженням в управлінні екології облдержадміністрації. Проект реконструкції, який виготовляють львівські архітектори, днями повинен бути погоджений.
Проектанти запропонували концепцію двох пішохідних кілець, зовнішнього й внутрішнього. Внутрішнє кільце стане активним периметром, на якому розташовуватимуться атракціони, батути, фонтани, інші розваги. По зовнішньому кільцю проляже пішохідна доріжка, більш спокійна, для мам з дітками. І вже на ці кільця, мов намистинки, будуть нанизуватися зони відпочинку. Одна з них, зауважує Василь Новачок, буде біля колеса огляду. Ця зона, колись дуже активна, нині повністю мертва, там зовсім немає людей. А все тому, що не працює колесо огляду. Тож у планах — його реконструкція. Там же, біля входу у парк з боку Гречан, буде встановлено дитячий майданчик, кілька торгових точок, абсолютно безалкогольних — із солодощами, кавою тощо. Ось таким чином планується наситити цю зону людьми: “Подібні зони будуть по всьому парку, внутрішньому й зовнішньому кільцях. У центральній частині зараз будуємо дитячі майданчики, яких у місті ще не було. На нових майданчиках будуть присутні незвичні скалолазки, батути, “лазалки”, гойдалки та навіть атракціони для діток з обмеженими можливостями — все за міжнародними стандартами. Також на новостворених дитмайданчиках буде гумове протиударне покриття. Роботи плануємо завершити вже до кінця року.
Взялися за реставрацію усіх фігур Миколи Мазура, які є в місті. Торік був відновлений “Космодром”. Цього року вдалося відреставрувати частину ігрового комплексу “Автомістечко”. Половину фігур вже встановили на місце. Вони знову стали привабливими і яскравими.
Щодо інших об’єктів, то кошторисно-проектну документацію можна буде виготовляти поступово, на кожну зону окремо — чи то доріжка, чи то майданчик чи щось інше”.
До речі, на реконструкцію колеса огляду потрібно 4 мільйони гривень. Проект уже готовий, він проходить експертизу. Відновлення колеса однозначно доцільне, адже нове коштує 10 мільйонів гривень. На старому колесі встановлять нові кабінки, вони будуть оснащені ілюмінацією.
Що стосується торгових точок, то з ними, каже Василь Пилипович, проблем не буде. Вони і нині є. Вони встановлювалися протягом багатьох попередніх років. І критерії для дозволу були не зовсім зрозумілими і прозорими. Тому вирішено провести конкурс, який був би саме прозорим. Вирішено: хто дасть найбільшу ціну за визначене місце, той, відповідно, і виграє конкурс. Власники торгових точок, які нині стоять у парку, повинні були ще у листопаді демонтувати свої кіоски. А потім на рівні зі всіма взяти участь у конкурсі. І, якщо виграють, повернутися до парку на певне визначене місце. На жаль, демонтаж точок не відбувається, бо підприємці звернулися зі скаргою до суду, який і тимчасово призупинив демонтаж. Відповідно, не може відбуватися і конкурс.
Підприємці вважають, що вони повинні залишитися тут і не рухатися з місця, незалежно від того, яку саме орендну плату сплачують. Однак міська влада вважає інакше: конкурс повинен бути прозорим, і всі підприємці мають бути у рівних умовах. Тож ці колізії вважає тимчасовими.
І в перспективі бачить наш парк відпочинку сучасним, з розвиненою інфраструктурою.
А щодо назви — визначатися хмельничанам. А як, до речі, вам така — парк “Проскурівський” чи “Проскурів” (як от наша газета)?
Тетяна Сікорська