Місто і влада

День Європи в Хмельницькому

Україна — єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи. Святкуємо його у третю суботу травня з 2003 року, відколи українці зробили свій вибір на користь європейської інтеграції.
17 та 18 травня Хмельницький гучно і впевнено заявив про себе як частину європейської спільноти з її цінностями та історією. Свято відзначали музикою, танцями, кіно та костюмованою вечіркою, аже саме мистецтво чи не найбільше стирає межі між країнами.
Головна локація святкування розгорнулась у Молодіжному парку. Першого дня на сцені під відкритим небом лунав джаз. Корінна африканська музика у поєднанні з вишуканими європейськими ритмами ближче до сутінок зібрала в парку чимало хмельничан різного віку. У ритмі з джазом, здавалося, рухалися навіть хвилі Південного Бугу.


На сцені запалювали вогні сутінок джазовий колектив “Free Jam” та оркестр міської дитячої школи мистецтв “Big band”. Солоспівом дивували хмельничан та гостей міста юні вихованці ДШМ “Райдуга”. Публіка почула композиції “History repeating”, “Big time”, “Sing, sing, sing”… Високу майстерність показав і міський муніципальний естрадно-духовий оркестр.
Далі свято перекочувало до музею історії міста. Тут відбулася мистецька програма “Ніч у музеї”. Переодягнувшись у костюми вельмож часів становлення Проскурова як європейського міста, за підтримки міської творчої організації “Хранителі спадщини”, хмельничани потрапили до давнього ілюзіону. Саме так у кінці XIX століття називали кінотеатри, такі були й у Проскурові. Один із найпопулярніших з 1908 року діяв у приміщенні, де нині дитяча музична школа №1 ім. М.Мозгового. Називався він “Модерн”, бо саме такий стиль був тоді популярним. Тут показували короткометражне німе кіно, як тоді називали, “фільму”. Квиток коштував стільки, скільки нині чотири кілограми мʼяса.
Як і в провідних кінотеатрах Європи, перегляду кінострічок у Хмельницькому передували виступи місцевих артистів. Так, в ілюзіоні-2019 виступили балерина та юні оперні співаки. Не обійшлося й без кумедного улюбленця Чарлі Чапліна.


А продовжилася костюмована вечірка смакуванням європейської їжі та іграми, якими розважалися європейські вельможі у кінці XIХ — на початку XX століть.

Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *