У Канаді у 2007 році хлопчик прийшов до школи у рожевій сорочці. За це його зацькували однокласники. Наступного дня на знак підтримки його друзі також прийшли на навчання в рожевому. Цей, на перший погляд, дрібний випадок породив цілий рух протидії шкільному булінгу. Відтоді в останній день лютого в усьому світі небайдужі одягають рожевий одяг, щоб привернути увагу інших до проблеми цькування дітей. Цьогоріч Хмельницький уперше долучився до відзначення Дня рожевої сорочки.
Понад півтисячі молодих хмельничан, серед яких здебільшого учні місцевих шкіл, пройшли маршем вулицями міста, щоб привернути увагу громади до проблеми булінгу. Підлітки йшли в супроводі поліції від майдану Незалежності до кінотеатру ім. Т.Шевченка. В руках вони несли плакати з надписами “Stop булінг”, “Булінг боїться розголосу”, “Школа вільна від насильства”, “Мовчання більше не золото”… Деякі учасники акції одягнулися в рожеві куртки та кофтини, а хтось — лише тримав рожевий прапорець чи повітряну кульку. Дорогою учасники запалювали шашки, які наповнили вулиці рожевим димом.
Біля кінотеатру організатори встановили манекенів, одягнених у рожеве вбрання. Це — символ мовчазних жертв і свідків цькування.
“Вперше стикнувся з випадком булінгу в молодших класах. З нами вчився старший хлопець, який весь час чіплявся до нашого однокласника. Проте ми згуртувалися й тепер кривдник був змушений перейти в іншу школу. Тобто протидіяти булінгу можливо, головне — не мовчати, потрібно викликати батьків хулігана або виключити його зі школи. Також самі учні не повинні стояти осторонь”, — поділився учасник акції, учень колегіуму ім. В.Козубняка Олександр Вдовін.
За статистикою, в українських школах з булінгом (систематичним цькуванням) стикається майже 70% школярів від 11 до 17 років. Хтось із них стає жертвою, інші — мовчазними свідками. Фактично 48% дітей не розповідає про знущання навіть батькам. Школярі стають жертвами цькування однолітків і вчителів. Проте й освітяни не рідко потерпають від цькування школярами.
Саме замовчування фактів булінгу є однією з найбільших проблем українських шкіл і Хмельницький не виняток. Діти мало розповідають про такі випадки, оскільки бояться ще більших проблем, а керівництво навчальних закладів не завжди хоче виносити, як кажуть, сміття з хати. Тому на загал виходять лише найскандальніші випадки. Проте ніхто з кривдників не отримав належного покарання за власні дії.
Лише 28 лютого у Нетішині суд уперше на Хмельниччині притягнув до адміністративної відповідальності винуватця цькування. Булером виявився старшокласник однієї з місцевих шкіл, а потерпілим — його вчитель. Цькування проявлялося в систематичних образах і психологічному тиску з боку учня. Суд зобов’язав матір неповнолітнього сплатити штраф у розмірі 850 гривень.
Одним із засобів профілактики булінгу могло б стати встановлення камер відеоспостереження у класах. Це нормальна практика приватних шкіл. Та противниками такого методу часто стають вчителі та навіть батьки.
“Ми неодноразово розглядали варіант встановлення камер у школах. Кілька раз виносили це питання на батьківські збори. Якщо мова йшла про встановлення камери на вході, то майже всі були “за”. Коли ж торкалися відеоспостереження в класах, то думки батьків розходилися. Більшість із них досі вважає це неправильним рішенням, оскільки, на їхню думку, камери обмежують свободу дітей. Хоча це дійсно могло б стати способом запобігання булінгу. Проте одних камер не достатньо. Найкращим методом профілактики цькування є правильне виховання дітей і посилення відповідальності за булінг”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
Тому наразі ледь не єдиним методом привернути увагу суспільства до проблеми цькування залишаються різноманітні акції. Першим подібним заходом у Хмельницькому став День рожевої сорочки, організований громадською організацією “Молодь за краще майбутнє”.
“Я не знаю жодного підлітка, якого не турбує проблема булінгу. Більшість школярів не може самостійно вирішити цю проблему, адже вчителі та батьки часто замовчують факти цькування. Тому для підлітків булінг стає нормою. Наша акція покликана розвинути культуру розголосу. Про насильство у школах потрібно говорити вголос. Ми віримо, що кожна молода людина, яка долучилася до нашої акції, не буде булером. Вона навіть не зможе бути мовчазним свідком таких актів насильства”, — наголосила ініціатор акції, голова ГО “Молодь за краще майбутнє” Леся Романюк.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора