В системі охорони здоров’я України відбувається реформування, при цьому має відбутися чітке розмежування первинної та вторинної медичної допомоги. Для надання первинної допомоги необхідно створити мережу закладів первинного рівня у Хмельницькому шляхом реорганізації та перепрофілювання частин поліклінік у центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), до складу яких будуть входити амбулаторії сімейної медицини. Інша частина поліклінік надаватиме послуги вторинного рівня, які забезпечать консультативно-діагностичні відділення, вони будуть підпорядковуватись консультативно-діагностичній поліклініці (або консультативно-діагностичному центру). Розмовляємо на ці теми з головним лікарем поліклініки №2, депутатом міської ради Наталею РОМАНОВСЬКОЮ.
В системі охорони здоров’я України відбувається реформування, при цьому має відбутися чітке розмежування первинної та вторинної медичної допомоги. Для надання первинної допомоги необхідно створити мережу закладів первинного рівня у Хмельницькому шляхом реорганізації та перепрофілювання частин поліклінік у центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), до складу яких будуть входити амбулаторії сімейної медицини. Інша частина поліклінік надаватиме послуги вторинного рівня, які забезпечать консультативно-діагностичні відділення, вони будуть підпорядковуватись консультативно-діагностичній поліклініці (або консультативно-діагностичному центру). Розмовляємо на ці теми з головним лікарем поліклініки №2, депутатом міської ради Наталею РОМАНОВСЬКОЮ.
— Наталю Іванівно, як отримуватимуть медичну допомогу мешканці нашого міста?
— У новій структурі охорони здоров’я проведено чітке розмежу-вання трьох рівнів медичної допомоги. Первинна ланка має бути найближчою до людини. Вона передбачає створення амбулаторій загальної практики — сімейної медицини, які повинні забезпечувати наближення пацієнта до лікаря, доступність першого контакту. Заклади первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) об’єднаються в центри надання первинної медичної допомоги. Нині в нашому місті набрало чинності рішення 21-ї сесії міської ради від 12.12.2012 р. про створення міських центрів ПМСД №№1, 2, 3, 4 на базі міських поліклінік №№1, 2, 3, 4. Центри ПМСД створять з 2020 року єдину мережу закладів міської комунальної власності, які будуть надавати медичну допомогу населенню міста. Інших закладів комунальної власності не буде, вони перейдуть на другий чи третій рівні фінансування та надання вторинної і третинної медичної допомоги. Тож, враховуючи це, перед нами зараз покладене дуже важливе завдання створити дієві повноцінні центри сімейної медицини з розгалуженою сіткою амбулаторій, з відповідною структурою та хорошими фахівцями, створити для них міцну матеріальну базу, яка дасть змогу повноцінно виконувати свою роль.
— Будь ласка, розкажіть детальніше про реорганізацію поліклінік.
— На базі поліклінік будуть створені центри ПМСД та консультативно-діагностичні відділення. В місті одночасно розпочнуть роботу п’ять нових самостійних закладів, що матимуть свою структуру, штати, фінансування та новий обсяг надання медичної допомоги, що будуть суттєво відрізнятися від звичайної поліклініки. Поясню на прикладі реорганізації поліклініки, яку я очолюю. Створюємо центр ПМСД №2 та консультативно-діагностичне відділення №2. В структурі закладу будуть адміністрація, інформаційно-аналітичний кабінет, інший адміністративно-управлінський та допоміжний персонал, а також вісім амбулаторій. Центр сімейної медицини обслуговуватиме 87516 пацієнтів (71 тисяча дорослого населення та 16 тисяч дітей).
— Як укомплектовуватимуть кадрами амбулаторії сімейної медицини?
— У штаті п’яти амбулаторій сімейної медицини до 31 грудня 2019 року будуть сімейні лікарі, дільничні терапевти та дільничні педіатри, які надаватимуть медичну допомогу на 63 територіальних дільницях. Три інші амбулаторії сімейної медицини комплектуватимуться сімейними лікарями, які до 2008 року надавали допомогу дітям з семи років. При наявності в цих амбулаторіях сімейних лікарів-педіатрів можемо надати їм можливість обслуговувати дітей з народження. Крім того, на період до 2020 року до штатного розпису центру сімейної медицини будуть включені посади гінекологів, хірургів, офтальмологів, неврологів, отоларингологів. У штатному розписі центру сімейної медицини також дозволяється за погодженням міської ради передбачити штати персоналу з надання невідкладної і паліативної допомоги пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань. З 1 січня 2020 року згідно з законодавством України про охорону здоров’я надання первинної медичної допомоги буде проводитись виключно лікарями загальної практики — сімейної медицини.
— Що потрібно для повноцінного оснащення однієї амбулаторії сімейної медицини?
— По-перше, повинні бути приміщення для самих амбулаторій. Дві амбулаторії “Лезневе” та “Озерна” знаходяться у відокремлених приміщеннях, інші шість амбулаторій — у будівлях ЦПМСД. У перспективі одна амбулаторія “Озерна-2” також перейде у відокремлене приміщення в районі верхньої Озерної. Тільки для її оснащення необхідно приблизно 390 тис. грн. (меблі, обладнання, комп’ютери, автомобіль та ін.). Враховуючи це, можете оцінити кількість грошей, які необхідні для обладнання амбулаторій сімейної медицини згідно з табелем оснащення.
— Як свідчить досвід роботи медичних закладів, де зараз поширюється пілотний проект, зміни посилюють, насамперед, відповідальність медичних працівників.
— Всім нам потрібно налаштуватися на серйозні зміни: і медикам, і пацієнтам. Повернення до старого не буде. Стовідсотково знаю, що колег, які будуть “лікарями першого контакту”, чекає досить багато роботи. Адже на кожного припадає 1,5 тисячі пацієнтів, які звертатимуться зі своїми проблемами. Планується зміна графіка роботи: п’ять годин лікарі будуть приймати пацієнтів у центрі і протягом двох годин обслуговувати гострі виклики вдома, здійснювати патронаж до немовлят, спостереження за людьми похилого віку. На сімейних лікарів покладена відповідальність за планову вакцинацію дорослого населення та дітей. І все ж такий лікар не буде зосереджений тільки на одному захворюванні пацієнта, він має комплексно оцінювати стан його здоров’я, призначати лікування з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, забезпечувати тривалу й безперервну медичну допомогу залежно від потреб пацієнта. У коло обов’язків сімейного лікаря входять проведення диспансеризації, а також регулярних профілактичних оглядів, які дозволять контролювати стан здоров’я пацієнтів, акцентуючи на профілактиці захворювань. Така практика є дуже позитивною, адже профілактична складова є основою збереження здоров’я людей.
— Наразі існує статистика: проблема хвороби переважно залежить від самого хворого.
— Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що вплив медицини на стан здоров’я населення становить не більше 10%, інші 20% — це генетичні фактори, решту 70% — це спосіб життя. Тож людям є над чим задуматися. Їм обов’язково треба стати партнерами з лікарями, усвідомити свою відповідальність за власне здоров’я, виконувати всі поради та рекомендації медиків, аби залишатися здоровим та працездатним надовго.
— У вашій лікарській практиці вже був час, коли ви займалися сімейною медициною. Що найголовніше ви для себе взяли з цього досвіду?
— Як і 12 років тому, коли я очолила амбулаторію сімейної медицини мікрорайону Озерна, розумію, що сімейна медицина — це перспективна медицина. Тільки при тісному контакті лікаря з сім’єю зможуть виникати довірливі взаємини, які в подальшому сприятимуть зміцненню здоров’я всієї родини, розвиватимуть профілактичний напрямок цієї роботи.
Розмовляла Вікторія СТАНДРІЙЧУК