В редакцію звернулися подоляни, які торгують власними молочними та іншими продуктами на міському продовольчому ринку. Вони висловили своє занепокоєння тим, що ветлабораторія міської державної лікарні ветмедицини, яка здійснює там контроль за якістю продовольчих товарів, різко збільшила ціни за свої послуги. А ще їх турбує величина “заборів” цієї продукції на аналізи у цій лабораторії.
В редакцію звернулися подоляни, які торгують власними молочними та іншими продуктами на міському продовольчому ринку. Вони висловили своє занепокоєння тим, що ветлабораторія міської державної лікарні ветмедицини, яка здійснює там контроль за якістю продовольчих товарів, різко збільшила ціни за свої послуги. А ще їх турбує величина “заборів” цієї продукції на аналізи у цій лабораторії.
“Таке враження, — зауважив Анатолій Тимошенко, житель приміських Давидковець, — що там вирішили планомірно витіснити нас на стихійні ринки, які нині розростаються в обласному центрі. Кому це вигідно? Як я розумію, дирекції ринку аж ніяк, бо ринок не зацікавлений, аби порожніли його торгові ряди, тож виходить, що ветлабораторія №1 веде якусь свою політику”.
Анатолій Захарович досить аргументовано виклав свою позицію, з якою цілком погоджуються і в дирекції центрального продовольчого ринку міста, які також занепокоєні тим, що через збільшення цін на послуги ветлабораторії багато потенційних торговців ринку шукають інші місця для реалізації своїх продовольчих товарів. Принагідно слід зазначити, що ринок за свої послуги уже давно не підвищував цін. А ще більше ми здивувалися, коли дізналися, що державна ветлабораторія №1 не платить ринку нічого за оренду майже 300 квадратних метрів, які тут займає. Ні за оренду цих послуг, ні за спожиті комунальні послуги, по суті, у такий спосіб паразитуючи на своєму монопольному становищі вже на ринку ветлабораторних послуг, без яких продовольчий ринок не може існувати. Але це вже тема для іншої нашої публікації, бо нас нині найбільше хвилює те, що, по суті, державна структура, якою є лікарня ветмедицини, успішно працює на творення додаткових торгових місць на наших стихійних базарчиках, тобто над творенням тіньового сектора у торгівлі продовольчими товарами, збільшуючи санітарно-епідеміологічну небезпеку, зокрема й у нашому місті. Тож як тут не зрозуміти і тих подолян, які йдуть на стихійні базари, аби продати свої молочні продукти, птицю, інші товари за межі продовольчих ринків, аби уникнути подібної “турботи” працівників державної ветлікарні? Не дивно, що у нашому місті дуже важко дати лад і зі стихійними продовольчими ринками, як, наприклад, на “стометрівці” біля центрального продовольчого (на фото)…
В.СІВАЧ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО