Галина Семенюк народилась у Хмельницькому. Але доля розпорядилася так, що її батьки за сімейними обставинами переїхали на тимчасове проживання до села Волиця, що неподалік обласного центру. Село гарне — ніби в казковій країні, потопає влітку в зелені садів. Не втрачає чарівності і коли оповите пухом зими, і коли осіннє жовте листя вкриває землю. Милувалась його красою дівчина. Вона, власне, і надихнула Галю до живопису та поетичного слова.
Галина Семенюк народилась у Хмельницькому. Але доля розпорядилася так, що її батьки за сімейними обставинами переїхали на тимчасове проживання до села Волиця, що неподалік обласного центру. Село гарне — ніби в казковій країні, потопає влітку в зелені садів. Не втрачає чарівності і коли оповите пухом зими, і коли осіннє жовте листя вкриває землю. Милувалась його красою дівчина. Вона, власне, і надихнула Галю до живопису та поетичного слова.
“Любов до малювання у мене з’явилася в чотири роки, — розповідає дівчина. — Тому ще в ранньому дитинстві визначилася, ким хочу бути, професія живописця мені дуже до вподоби”.
Мрії дитинства почали збуватися. Галя закінчила дев’ять класів Малиницького НВК, що у Хмельницькому районі, ще й чотири роки навчалась у художній школі обласного центру.
Твердо вирішила, що буде вступати до вищого професійного училища №25 міста Хмельницького для здобуття професії “Живописець. Оформлювач вітрин, приміщень та будівель”. Успішно пройшовши співбесіду, вона стала його ученицею.
Галя завдячує своїй мамі Галині Іванівні за підтримку у виборі професії. Батько Павло Миколайович пішов у вічність, коли дівчині виповнилося лише тринадцять.
Навчається Галина Семенюк на першому курсі добре, бере активну участь у громадському житті училища, у вільний час (якого в неї, на жаль, обмаль) з великим задоволенням малює й пише вірші. Її кращі картини “Подих весни”, “Мій чарівний сон”, “Натюрморт із грядки”, “Сусідський кіт” до вподоби і наставникам, і друзям. Перший вірш дівчини “Весна” народився в семирічному віці. Нині Галина працює над збіркою “Я одна така на світі, єдина”.
“Таких учнів нам би побільше”, — ділиться улюблений викладач Галини Любов Шаля. Дівчина вдячна Любові Анатоліївні за допомогу.
Що ж, побажаємо Галі творчих успіхів у навчанні, живописі та поезії.
Валерій МАРЦЕНЮК