Нова зірка на поетичному небосхилі — завжди свято. Відбулося воно й у нашому місті: 28 листопада в Хмельницькій гімназії №2 першу збірку поезій “В полоні Музи” (на фото) презентувала молода поетка Ольга Рибчинська-Фіновська.
Нова зірка на поетичному небосхилі — завжди свято. Відбулося воно й у нашому місті: 28 листопада в Хмельницькій гімназії №2 першу збірку поезій “В полоні Музи” (на фото) презентувала молода поетка Ольга Рибчинська-Фіновська.
Коли створювала пані Оля рядки, нині увіковічнені у книжці, писала “Я боюсь, що колись позникають ті слова, котрі зараз пишу. І я їх, мов намисто збираю, Так боюся згубити… Спішу”. Але не зникло її поетичне слово, не загубилось у часі і аж через через вісім років після його народження поетка наважилася презентувати вірші іншим. Бо, певно, якщо судилося бути римословом, то не маєш крити талант, а ділитися ним з іншими… Адже, хто, як не поет, навчить інших берегти найцінніше: душу, трепетно відчувати взаємини між людьми…
…Поети всіх часів і народів, початківці і знані всьому світу найкрасивіші слова присвячують коханню. Так і з Ольгою Рибчинською-Фіновською: тією музою, яка полонила її колись і полонить донині, є любов, про це майже кожен вірш новоспеченої збірки. Про неї говорить поетично і метафорично. Так, у вірші “Про вічне” порівнює любов з довгокосою красунею. “Коса її предовга, як життя. Вона густа, міцна, як стигле жито. У ній сплелись і біль, і каяття… Й моя душа не раз сльозами вмита”.
Кохання завжди провокує сльози, багато виплакала поетка їх і у віршах мелодійно, римовано… Спробував наспівати їх на презентації збірки подільський актор, бард Володимир Смотритель. То був один із кращих подарунків поетесі-початківиці.
“Хочу стати на чисту стежину нового етапу, Притоптати всі там бур’яни, котрі будуть рости. Хочу чистою духом, твердою і сильною стати. І не хочу я більше страждати, як хрест свій нести”, — пише авторка у своїй новій збірці. І цим новим етапом для неї, певно, став вихід її збірки.
Долучився до збірки “В полоні Музи” член Національної спілки журналістів України, літературно-мистецької спілки “Поділля” Ігор Байдак, написавши до неї передмову, де про пані Олю писав: “Поруч із цією молодою жінкою неодмінно крокують мудрість, виваженість зовсім дорослої людини і паралельно той самий творчий неспокій з відтінком дитинства, який і приводить у світ нові імена митців”.
І справді, Ользі Рибчинській-Фіновській вистачає мудрості не лише на вірші, передає її учням, викладаючи у гімназії №2. Своїх вихованців теж познайомила з власною поезією, коли писала її трохи старшою за них. Школярі теж вітали свого педагога з першою літературною ластівкою. Родзинкою збірки є п’єси, їх учні зіграли на шкільній сцені. А ще по-акторськи читали авторські вірші, співали їх під гітару.
…Залишається лише сподіватися, що нова збірка обійде не лише кола друзів, знайомих, а й усіх краян, котрі люблять поезію. А ті, хто вже читав її першокнижку, зичать поетці нових натхнень, Музи, котра надихатиме на позитив.
Наш кор.