Незабаром футзальну громаду нашого міста очікує непересічна подія: у першості України сезону 2011-2012 років серед команд першої ліги дебютуватиме МФК “Спортлідер+” (Хмельницький). Про те, як готувалися краяни до виступів на такому високому рівні, та справи у головній команді клубу розповідає її головний тренер Іван Стасюк.
Незабаром футзальну громаду нашого міста очікує непересічна подія: у першості України сезону 2011-2012 років серед команд першої ліги дебютуватиме МФК “Спортлідер+” (Хмельницький). Про те, як готувалися краяни до виступів на такому високому рівні, та справи у головній команді клубу розповідає її головний тренер Іван Стасюк.
— Іване, ви у Хмельницькому людина нова, тож декілька слів про себе.
— Я кам’янчанин. Закінчив тамтешню ЗОШ №10. У 1996 році вступив на факультет фізвиховання (спеціалізація — “футбол”) місцевого педінституту, а коли випускався у 2000 році, цей вуз уже називався університетом (К-ПДУ). Одразу ж вступив до магістратури цього вузу на заочне навчання, тому мав можливість грати. В сезоні 2000-го захищав кольори ФК “Балтика” (Калініград) у першій лізі першості Росії. У 2001 році грав у команді вищої ліги чемпіонату Казахстану: у складі ФК “Атерау” став срібним призером казахстанського чемпіонату. Але отримав травму хребта і в листопаді 2001 року був змушений повернутися до рідного міста.
— Як розпочалася ваша тренерська кар’єра і як потрапили на футзальний тренерський “місток”?
— Коли грав за “Балтику”, спостерігав за організацією тренувального процесу таких відомих фахівців, як Карман і Зелькявічус. У 2003 році декан факультету фізхивування К-ПДУ Микола Солопчук запропонував мені читати одну з дисциплін і тренувати другу футбольну команду університету та ще й жіночу. Почав набувати досвіду, з’явилися якісь тренерські амбіції. Але “переходити дорогу” заслуженому тренеру Олександру Петрову, який керував першою чоловічою командою вузу, не хотів. А коли на факультеті відкрилася спеціалізація “футзал” (2005 рік), вирішив спробувати свої сили саме там.
— Відомий факт, що саме кам’янецька команда стала першопрохідцем від Хмельниччини в першостях України…
— Так, у 2006 році, завдяки відомому у місті над Смотричем бізнесмену Олександру Юрчику, була організована команда “Фортеця”. У сезоні 2006-2007 років цей колектив виграв у західному регіоні перше місце в другій лізі та завоював кубок. Наступного сезону “Фортеця” вже виступала у першій лізі і посіла шосте місце. А в 2008-2009 роках мої підопічні пробилися до фінальної частини першоліговських змагань і завоювали бронзові медалі.
— Які обставини передували вашому переїзду до Хмельницького?
— Взагалі-то з хмельничанами маю добрі відносини. У різних збірних краю довелося пограти пліч-о-пліч з Валентином Воловиком, Сергієм Чайковським, Андрієм Петричуком. Ще в березні цього року мені пропонували тренувати “Поділля-УМВС”, яке грало в першій лізі, але я відмовився, бо знав реальний став справ у цьому колективі, який наразі вже не існує. В кінці травня мені зателефонував Артем Глас із “Спортлідера+”. Він розповів мені своє бачення перспектив цієї команди і запропонував стати її головним тренером. Я погодився одразу.
— Змалюйте концепцію гри ваших підопічних в ідеалі.
— Футзал у виконанні “Спортлідера+” має бути швидкісний, динамічний, з пресингом по всьому майданчику. Кожен гравець повинен вміти мислити, бути впевненим у власних силах, вміти контролювати м’яч і мати високий технічний арсенал. Не пропагую модель, щоб заганяти футзаліста в умови, коли він мусить вибивати м’яч куди-небудь. Хоча й зі скрутної ситуації спортсмен має виходити гідно, створити передумову для своєї атаки.
— А чи достатня інфраструктура МФК “Спортлідера+” для втілення такої моделі в реальність?
— Є умови для плідних тренувань та гідних виступів, а ще — бажання гравців і керівництва клубу. Але боєздатну команду треба створювати два-три роки. У клубі, окрім “основи”, мають бути молоді футзалісти, дитячі команди. Наразі з нами тренуються 10-12 юнаків, з якими ми пов’язуємо перспективу. Заявлятимемо їх як “Спортлідер-2” у другу лігу України. Найбільша проблема клубу у тому, що його гравці не є професіоналами: до п’ятої години вечора хлопці працюють на своїй основній роботі і лише ввечері приходять на тренування.
— Як проходила підготовка команди до сезону 2011-2012 років?
— Тренувальний збір розпочався з середини серпня: був розбитий на кілька етапів — втягуючий, базовий, розвиваючий і стабілізуючий, а також передзмагальний. Спочатку працювали на свіжому повітрі: стадіонах політехнічного коледжу (ХПК) та національного університету. Потім шість разів на тиждень тренувалися в манежі ХПК. В кінці збору провели контрольні поєдинки з житомирянами, чернівчанами, тернополянами.
— Що скажете про суперників хмельничан у першій лізі?
— Знаю, що рівень ліги в цьому сезоні буде дуже високий. Річ у тім, що недавно припинили існування п’ять клубів екстраліги України, а це десь 80 футзалістів. Багато з них заявиться до складу наших суперників. Фаворитом першості вважаю “Меркурій” (Чернівці). Там грають виключно професіонали, завдання яких — вихід до екстраліги. Дуже серйозно готувався до сезону “Лемберті” (Львів). Це ж стосується й команди “Львівхолод”, яка є старожилом змагань. Київський “Уніспорт” — це базова команда Університету фізичного виховання і спорту. Її вихованці грають у Франції, Росії тощо. Вони свідомо готують спортсменів на продаж. А за кордоном, як відомо, конкуренція жорстка. МФК “Одеса” ще рік тому грала в екстралізі, і не виключаю, що вони захочуть повернутися до когорти найсильніших футзальних колективів країни. Від Сум можуть бути дві команди. Принаймні, тамтешня “Банківська академія” — вітчизняні чемпіони серед команд студентів, призери Європи серед вузівських колективів. Також двома клубами представлене місто Ковель: йдеться про “Габаріт” та “Шанс-Авто”. “Каменяр” (Дрогобич) зірок з небес не хапає, але на їхньому майданчику грати завжди важко. Буде також команда з Житомира. Можливо, гратимуть черкащани і дубль івано-франківського “Урагану”.
— “Спортлідер+” — дебютант першої ліги України. То, мабуть, завдання буде скромним — не “вилетіти” із цих змагань?
— Ні. Я — тренер-максималіст і завдання просто вижити у першій лізі буде замало. Безумовно, багато чого залежатиме від рівня виконавців, їх самовіддачі. Спробуємо позмагатися за четверте-п’яте місця. Хочу подякувати хмельничанам і особисто президенту клубу Івану Гончару за можливість проявити свої фахові тренерські здібності. Запевняю, що працюватиму із граничною самовіддачею, на максимальний результат.
Розмовляв Віктор Котов
P.S. Першу гру хмельничани проведуть на виїзді 22 жовтня проти команди “Львівхолод”