Чергову порцію живої музики з циклу концертів, присвячених 20-річчю органного залу, отримали хмельничани 2 березня в обласній філармонії. Насичений різноманіттям мелодій концерт оживив творчість композиторів епохи класицизму.
Першою була представлена творчість одного із зачинателів класичного стилю музики Карла Емануїла Баха. Сам великий Моцарт говорив про цього музиканта: “Він батько, ми — його діти”. На глибокоемоційній музиці Баха, що вражає непередбачуваністю, раптовими феєрверками звуків на тлі музичної лірики, вчилися відомі композитори Мендельсон і Вебер. Один із кращих мистецьких доробок Баха молодшого — сонату ля мінор у трьох частинах виконала органістка філармонії, заслужена артистка України Наталя Молдован, асистентом у виконанні твору стала Катерина Кротенко. Чисте дихання органа, яке регулювала і відточувала талановита музикантка, заслужило сконцентрованої концертної тиші глядачів і шквал оплесків після закінчення гри.
Чергову порцію живої музики з циклу концертів, присвячених 20-річчю органного залу, отримали хмельничани 2 березня в обласній філармонії. Насичений різноманіттям мелодій концерт оживив творчість композиторів епохи класицизму.
Першою була представлена творчість одного із зачинателів класичного стилю музики Карла Емануїла Баха. Сам великий Моцарт говорив про цього музиканта: “Він батько, ми — його діти”. На глибокоемоційній музиці Баха, що вражає непередбачуваністю, раптовими феєрверками звуків на тлі музичної лірики, вчилися відомі композитори Мендельсон і Вебер. Один із кращих мистецьких доробок Баха молодшого — сонату ля мінор у трьох частинах виконала органістка філармонії, заслужена артистка України Наталя Молдован, асистентом у виконанні твору стала Катерина Кротенко. Чисте дихання органа, яке регулювала і відточувала талановита музикантка, заслужило сконцентрованої концертної тиші глядачів і шквал оплесків після закінчення гри.
Цикл сонат музичної класики продовжився мистецтвом Йоганна Гумеля. Частина його музичного спадку сучасникам — фортепіанна музика, віртуозна, лірична і гармонійна. Але пишноти витончених ритмів Гумеля звучать високо й на інших інструментах. Одна з його сонат, виконана Наталею Молдован на органі і доповнена ніжністю флейти Тараса Малика, це довела. Дует двох інструментів навіяв невимовну ніжність, роздмухав у слухача кращі почуття, піднесення. Ця музика стала особливо доречною у перші дні весни.
Основний інструмент вечора — орган злився у звучанні й зі скрипкою Ольги Малик. Саме діалогом (їхні ритми перегукувалися, наче розмова) органа і скрипки було передано музику італійського композитора П’єтро Нардіні. Сентиментальна соната урізноманітнила концертний репертуар, але водночас показала спільні для музики класичної доби характеристики.
А який же концерт класичної музики без геніального Моцарта? Його творчості була присвячена більша частина вечора. Арія Паміни з опери “Чарівна флейта”, концертна арія “Vorrei spiegarvi, el Dio” відкрили публіці скарбниці мелодійності і краси. Саме музика Моцарта об’єднала всіх учасників концерту, інструмент кожного музиканта знайшов свою партію у відтворенні нетлінного мистецтва. А у фіналі концерту звучав твір Моцарта “Алеллуйя”, натхненна і талановита музика якого пророчила залу добро і злагоду.
Увесь представлений репертуар доніс до слухача різні течії музики другої половини XVIII — початку XIX століть. Кожному виконаному твору передувала розповідь про його виникнення, автора та особливості виконання. Тож вечір не лише приніс насолоду естетам, а й збагатив знаннями.
27 квітня в обласній філармонії відбудеться черговий концерт музики епохи романтизму. Весна у філармонії звучатиме гучно.
Ірина САЛІЙ