Олексій Мартинюк, водій:
— Мої батьки — пенсіонери, тому це питання мене турбує. Хотілося б вірити словам Сергія Тігіпка, який заявив, що пенсійна реформа покликана допомогти насамперед так званим “віковим” пенсіонерам, яким колись була нарахована низька пенсія і які зараз не можуть собі допомогти додатковою працею. Але, чесно кажучи, теперішній владі я не довіряю, вважаю, що політика, яку вони проводять, — голослівна і не приносить реальної користі громадянам.
Марина Воронюк, пенсіонерка:
— У справедливість пенсійної реформи вірю, нарешті влада взялася за тих, хто відслужив державі повністю. Знаю, що не розбагатію після реформування пенсійної системи, але сподіваюся на певне збільшення доходів.
Ганна Рудченко, пенсіонер:
— Я вже кілька років на пенсії, але все ще змушена ходити на роботу. Мешкаю сама у двокімнатній квартирі, син живе окремо. На одну пенсію я ніяк не можу прожити. За ці гроші я маю сплатити за комунальні послуги, купити їсти, одягнутись. Хочу ще й дітям щось дати, от і змушена працювати. Але мене вкрай непокоїть ситуація із пенсійною реформою. Мені особливо вже немає чого боятися, але за своїх дітей я хвилююся.
Надія Підколодна, студентка:
— У цьому році я закінчую навчання в університеті за спеціальністю юриста. Мене непокоїть моє подальше працевлаштування, адже зараз досить напружена ситуація на ринку праці. До того ж я побоююсь і за старість. Збільшення пенсійного віку, з одного боку, вважаю цілком виправданим, але, якщо зважати на тривалість та спосіб життя українців, то виникає запитання, а чи доживу я до тієї пенсії?
Галина Степанівна, двірник:
— Якби наша влада все життя, не розгинаючи спини, пропрацювали з мітлою і лопатою, то вона навряд чи подумала про збільшення пенсійного віку. Мені до пенсії залишився рік, але якщо зміни приймуть, то вихід на заслужений відпочинок доведеться відкласти. Тому, не дивлячись на проблеми зі здоров’ям, буду змушена допрацьовувати.
Інна Чорногуз, продавець:
— Тігіпко хоче рівнятися на Європу і впроваджує європейські реформи. Але всі знають, що європейські та українські соціальні стандарти не рівноцінні, а тому простому народу нові зміни нічого доброго не принесуть. З нашим життя, цінами на продукти, одяг, медицину мало хто доживе до пенсії. А влада, вочевидь, тільки й цього добивається.