За минулий рік комунальне підприємство “Електротранс” перевезло 39,4 мільйона пасажирів, в тому числі 22,5 мільйона пільговиків. А вже в цьому році — понад 14 мільйонів, з них 7,8 пільговиків. Але успіх, як аналізує директор Віктор Паламарчук, полягає насамперед у тому, що вдалося суттєво скоротити збитки. За результатами 2012 року зуміли зменшити їх з 3,5 мільйона гривень до 124 тисяч. Наразі результати роботи за кілька місяців 2013 року ще більше порадували.
За минулий рік комунальне підприємство “Електротранс” перевезло 39,4 мільйона пасажирів, в тому числі 22,5 мільйона пільговиків. А вже в цьому році — понад 14 мільйонів, з них 7,8 пільговиків. Але успіх, як аналізує директор Віктор Паламарчук, полягає насамперед у тому, що вдалося суттєво скоротити збитки. За результатами 2012 року зуміли зменшити їх з 3,5 мільйона гривень до 124 тисяч. Наразі результати роботи за кілька місяців 2013 року ще більше порадували. Впровадження з 1 січня цього року нових транспортних маршрутів дозволило суттєво змінити ситуацію з автобусними перевезеннями (донедавна найбільш вразливе місце підприємства!), і вже в першому кварталі 2013-го збитки були зведені до нуля, а з другого кварталу спостерігається тенденція на прибуток. У загальному цього року КП “Електротранс” отримало прибуток у понад 400 тисяч гривень (!). Завдяки позитивним показникам роботи адміністрація підприємства прийняла рішення про підвищення з 1 березня зарплатні водіям тролейбусів — на 1 гривню погодинної тарифної ставки і тепер вона складає 11,50 грн., а кондукторам — на 1 гривню 1 класу (8,24 грн.) та на 50 копійок 2 класу — 7,24 грн. “Для кондукторів — це стимул у роботі, бо за умовами, якщо кондуктор 2 класу не має порушень протягом місяця, то його оплата автоматично стане на категорію вищою і навпаки: при порушеннях оплата може змінитися в бік зменшення”, — пояснює заступник директора Оксана Вовк. Таким чином, після підвищення зарплатні тролейбусникам фонд оплати праці підприємства збільшився на 80 тисяч гривень. Наразі на підприємстві вже планується наступне збільшення зарплати з 1 червня. “Підвищуючи зарплату працівникам, вирішуємо одночасно дві проблеми: соціального характеру та кадрову, — ділиться голова профспілки Анатолій Глазюк. — Обидві є досить актуальними. Щодо середньої заробітної плати, то в 2012 році вона складала 2212 гривень. Наразі чиста зарплатня водія тролейбуса 1 класу, який має понаднормові години, становить понад 4000 гривень. Будемо переглядати зарплату слюсарям, слюсарям-електрикам, маневровим водіям, а за можливістю й усім інженерно-технічним працівникам”.
Результати роботи підприємства доводять, що стратегія адміністрації вибрана правильно. Вже третій рік поспіль воно орієнтується на енергоефективність та енергозбереження. Вдалося запустити власну опалювальну систему в адміністративному корпусі. Приміщення тепер обігрівається дровами (спалили за зиму 240 кубометрів). А заплатили за них 58 тисяч гривень, тоді як за газ треба було б викласти 350-400 тисяч гривень. На черзі запуск власної системи опалення виробничих приміщень. Вся технічна документація готова, проведені реконструкція старого котла та випробування системи. Розраховують у новому опалювальному сезоні додатково економити ще 500-700 тисяч гривень, зменшивши таким чином свої затрати. Повністю розроблено технічну документацію на капітальний ремонт даху адміністративного приміщення. Заміна м’якої покрівлі площею 1000 метрів квадратних подвійним шаром обійдеться приблизно в 140-150 тисяч гривень. А от на тверду покрівлю з утепленням треба не менше мільйона гривень. “Безперечно, це великі кошти, які майже неможливо викроїти з власного бюджету, але йдеться про умови праці людей, які забезпечують справний стан усього наявного транспорту підприємства. Проблема є і будемо її вирішувати, — оптимістично стверджує Віктор Анатолійович. — Не можемо не вирішувати, бо дахи течуть, руйнуються приміщення, мине час і коштів на ремонт треба буде ще більше. От якби держава вчасно повертала нам компенсацію за перевезення пільговиків, ми могли б багато чого зробити. Станом на 1 травня цього року нам не повернуто з держбюджету 6,2 мільйона гривень”.
І все ж, незважаючи на суттєві складнощі, на підприємстві планують свою роботу з акцентом на перспективу. Оновити рухомий склад — завдання першочергове і надважливе. Адже 90% тролейбусів відпрацювало понад 20 і навіть 30 років, хоча термін експлуатації їх становить 10 років. “Купувати нові тролейбуси надзвичайно дорого, — ділиться Віктор Паламарчук. — Але нові машини — це робота без аварій, це менше споживання енергії, це безпека і комфорт пасажирів. На 2013 рік міська влада виділяє 3,7 мільйона гривень на придбання двох нових тролейбусів і наприкінці цього місяця вже буде оголошено тендер. Виношуємо думку, аби самим розпочати капітально ремонтувати кузови тролейбусів. Попередньо порахували, що один такий ремонт обійдеться підприємству у 300-350 тисяч гривень. Не дешево, але у шість разів менше, ніж ціна нової машини. Плануємо, що цим займатиметься новостворена бригада ремонтників, яка працюватиме на відрядно-преміальних умовах. Плануємо придбати за власний кошт автобус великої місткості і вже отримали добро від керівництва міста…”
Всі інші заплановані роботи на підприємстві так чи інакше теж вимагають великих фінансових вкладень. Зокрема, на ямковий ремонт асфальтового покриття території потрібно щонайменше 40-50 тисяч гривень. На виході технічна документація з реконструкції майстерні, що на Кам’янецькій, 94/2, де розпочнуть її переобладнання під житло і тоді 20 квартир, за допомогою зацікавлених інвесторів, зможуть отримати працівники підприємства.
Вже виділено 300 тисяч гривень власних коштів на побудову кільця біля заводу “Катіон”, що дасть змогу тролейбусам без додаткових 14,5 кілометра пробігу заїжджати в депо після сходження з маршруту.
Чесно кажучи, мене вразила цифра півмільйона гривень (тільки задумайтесь!), яку озвучив директор під час нашої розмови. За словами Віктора Анатолійовича, ці гроші щороку витрачаються на прибирання транспортних зупинок. “Вдень прибираємо 30-40 зупинок. Особливо важко на свята. Пасажири залишають після себе на місцях очікування транспорту велику кількість різноманітного непотребу. Тож складається враження, що замість сміттєвих баків вони зносять його на зупинки. Так було й на травневі вихідні. Ввечері 8 травня ми все прибрали, а вранці 9 травня змушені були знову прибирати. Найгірший санітарний стан зупинок біля індивідуальної забудови. Скажімо, в Лезневому з вулиці Московської щодня забираємо до десяти мішків сміття, яке сюди зносять місцеві мешканці. А після вихідних звідтіля повна вантажівка виїжджає…”
“Чи не вибивають вас з колії постійні виробничі проблеми?” — запитую в директора. Він, не задумуючись, відповідає: “Я — не один, а з командою однодумців. Відчуваю підтримку та сприяння міського голови Сергія Мельника, а тому всі проблеми вирішуються в звичному робочому ритмі. Вдячний усім працівникам, які сумлінно трудяться та, розуміючи ситуацію, не підводять мене. Для адміністрації надзвичайно важлива підтримка й членів профспілки. До речі, їх кількість постійно зростає і становить на сьогодні 685 осіб із 835 працівників”. Не від однієї людини і мені довелося чути гарні відгуки щодо того, як профспілка переймається соціальним захистом своїх членів. Із 86 тисяч гривень допомоги, яка була виділена у 2012 році (у 2010 було лише 2820 гривень), можна зробити висновок, що до проблем працюючих тепер на підприємстві ставляться більш уважно і намагаються всіляко допомогти. Активізувалася робота й щодо оздоровлення. Якщо в 2011 році отримали путівки лише двоє електротрансівців, то в минулому році підприємство через Фонд страхування придбало 21 путівку. Наразі є 19 заявок, а шестеро осіб уже отримали путівки на оздоровлення. Її вартість для працівників складає тисячу гривень, решту витрат несе підприємство.
Імпонує й те, що на КП “Електротранс” постійно думають про укомплектування колективу новими кадрами, зокрема, водіями тролейбусів, яких самі й готують. 6 червня випускають групу з 11 осіб й одразу набиратимуть нову, бо нині є 35 вакантних місць. Розраховують також на кадрові вливання з професійно-технічних училищ, з якими мають найтісніші контакти як базове підприємство для проходження навчальної практики.
Про гарні зміни, що відбуваються на ХКП “Електротранс”, говорити не тільки приємно, а й повчально. Але, вірячи чи не вірячи в прикмети, стукаю по дереву (аби не наврочити!), хоча впевнена на всі сто: підприємство може й буде працювати ефективно, якщо не заважати йому в роботі.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК
Фото з архіву редакції