Подання запиту на інформацію до місцевого чи державного органу владу є прикладом реалізації права на активний доступ до інформації. Згідно з Законом “Про доступ до публічної інформації”, суб’єкти владних повноважень зобов’язані також забезпечувати право на пасивний доступ шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет, на інформаційних стендах. Зокрема…
Подання запиту на інформацію до місцевого чи державного органу владу є прикладом реалізації права на активний доступ до інформації. Згідно з Законом “Про доступ до публічної інформації”, суб’єкти владних повноважень зобов’язані також забезпечувати право на пасивний доступ шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет, на інформаційних стендах. Зокрема, мають бути опубліковані нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті органом влади, проекти рішень тощо. Незважаючи на те, що Закон прямо не регулює створення на сайтах розпорядників інформації окремого розділу, присвяченого доступу до публічної інформації, практика створення таких розділів широко використовується. Зазвичай у них можна знайти зразки форм інформаційних запитів, порядок їх складання, всі необхідні контакти для подання запитів, облік публічної інформації тощо.
Експерти Центру політичних студій та аналітики провели моніторинг сайтів 25 міських рад обласного значення, 25 обласних державних адміністрацій та 76 центральних органів влади України, аби перевірити, наскільки на них відображена уся необхідна інформація.
Моніторинг міських рад засвідчив, що лише на сайті Хмельницької міської ради надана вся визначена Законом інформація. Найгірше представлена інформація про систему обліку публічної інформації. Її оприлюднили лише шість з 25 рад. У цілому, найменш інформативними стали сайти Луганської та Київської міських рад.
Що стосується обласних державних адміністрацій, то повну інформацію можна знайти на сайтах Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Полтавської, Харківської та Чернігівської ОДА.
Дев’ять центральних органів влади не отримали жодного бала з десяти можливих. Тобто на їхніх сайтах практично відсутні відомості про доступ до публічної інформації. Лише 15 з них достатньо наповнили свої Інтернет-ресурси. Найгірше на сайтах центральних органів влади висвітлені дані щодо системи обліку публічної інформації (відсутня у 62%) та порядку оскарження рішень органів влади (58%).
Також варто звернути увагу на критерій “проекти рішень органу влади, що готуються до прийняття та підлягають обговоренню”. Така інформація відсутня на сайтах 34% центральних органів влади.
За матеріалами ГО “Центр політичних студій та аналітики”