Мабуть, була своя символіка у тому, що всі меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в третю неділю травня, проходили цьогоріч і в нас, і загалом в Україні у п’ятницю, якраз у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Адже це був також один зі злочинів комуністичного режиму, який лише доповнює мартиролог тих безчисельних жертв політичних репресій, які здійснювалися на нашій землі в ім’я комуністичних ідей.
Мабуть, була своя символіка у тому, що всі меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається в третю неділю травня, проходили цьогоріч і в нас, і загалом в Україні у п’ятницю, якраз у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Адже це був також один зі злочинів комуністичного режиму, який лише доповнює мартиролог тих безчисельних жертв політичних репресій, які здійснювалися на нашій землі в ім’я комуністичних ідей.
А того дня у нашому місті ці заходи розпочалися біля Ангела Скорботи, який був споруджений, по суті, на місці чекістських катівень, через які пройшли тисячі подолян і де власне немало їх було закатовано. Квіти до меморіалу поклали представники міської й обласної влади, члени Товариства політв’язнів і репресованих, представники державних установ, трудових колективів та громадськості обласного центру. За традицією прозвучала тут і поминальна літургія, яку здійснили священики Хмельницького деканату Української греко-католицької церкви. Вшанувала того дня міська громада і поховання жертв комуністичних репресій на військовому кладовищі…
Продовжилися ці заходи зустріччю міського голови Сергія Мельника з активом Товариства політв’язнів і репресованих уже в міській раді. У своєму слові до них міський голова наголосив на тих численних драматичних фактах тотальних репресій, яких зазнав український народ у часи комуністичного режиму, звернувся до конкретних свідчень комуністичного терору, які мали місце в нашому місті та краї. Найжахливішим, на його думку, було те, що тоді у суспільстві творилася система страху, в яку було втягнуто багато людей. Дуже важливо, вважає він, щоб у наш час суспільство дістало щеплення від цієї рабської психології задля подолання такого страху, рецидиви якого живуть і нині. “Досі ми до кінця не знаємо масштабів цієї трагедії нашого народу, — зазначив Сергій Мельник. — Але нам слід пройти цей шлях очищення, і публікація імен тих, хто робив ці злочини, тут могла б попередити повторення подібних явищ. Без цього ми не побудуємо тієї України, про яку мріяли мільйони українців, які віддали за неї життя”.
Долучилися до цієї важливої розмови й активісти Товариства, зокрема, його голова Зіновій Комарницький та його колега, політв’язень Олександр Грех, який прочитав кілька своїх віршів на цю тему. І як важливо, що серед нас нині живуть ці мужні люди, зболені своїми недугами, але які, як живі сліди цих злочинів комуністичної системи, нагадують нам, яку ціну наш народ заплатив за право жити у своїй державі.
В.СІВАЧ
На фото: під час меморіальних заходів