Сергій Дмитришин, 36 років:
— Я дуже люблю футбол, постійно дивлюся матчі по телевізору, доволі часто буваю на іграх хмельницького “Динамо”. Для мене, напевно, як і для будь-якого іншого затятого футбольного вболівальника, Євро-2012 є важливою подією й дуже приємно, що цей чемпіонат відбудеться в нашій країні.
Щоправда, на жодну з ігор мені не вдасться поїхати, бо робота не пускає. Доведеться по телевізору дивитися.
Іван Гуменюк, 22 роки:
— Футбол дуже люблю й сам інколи з друзями можу поганяти м’яч. На Євро не поїду, бо не маю на це грошей. Дорогувате це задоволення для простих українців, не кожен зможе собі дозволити заплатити кілька сотень за квиток та ще кілька — за саму поїздку та перебування у місті, яке прийматиме матч.
Вболіватиму за наших, але, на жаль, біля телевізора.
Дмитро Войтюк, студент:
— Ми стільки часу чекали на Євро й от воно скоро відбудеться. Я дуже мріяв потрапити хоча б на одну гру, хотів навіть у волонтери йти, які супроводжуватимуть вболівальників під час чемпіонату, але, на жаль, не виходить. Будемо з друзями біля телевізора вболівати за нашу збірну.
Віктор Набережний, 33 роки:
— Футбол люблю, але ця “лихоманка” навколо Євро-2012 якась трохи нездорова. У нашій країні є й набагато важливіші проблеми, на вирішення яких треба було б спрямовувати кошти, а не “наводити лоск” перед європейцями. Вони ж знають, куди їдуть і чого від України чекати.