Без категорії

“Поза межами”

У рамках проєкту Pandora Papers журналісти-розслідувачі зі 117 країн вивчали конфіденційні файли про офшори, пов’язані з нинішніми і колишніми світовими лідерами. За кількістю політиків, які використовують офшорні схеми, Україна є лідером. Серед фігурантів опинився й президент України Володимир Зеленський та його найближче оточення: голова СБУ Іван Баканов та перший помічник президента Сергій Шефір.

Так що ж таке офшори? За тлумачним словником це слово в перекладі з англійської означає “поза берегом”, “поза межами”. Беремо зовсім простий, банальний приклад, коли злодій викрадає з чужої сумки гаманець, забирає з нього гроші, а потім спокійно цими грішми користується. Але якщо на це явище подивитися з точки зору світової економіки, то офшори — це свого роду підземелля, під яким заможними людьми нашої планети сховано майже 11, 5 трильйона доларів. Такі дані оприлюднені міжнародною компанією Tax Justice Network, яка бореться з ухиленнями від податків та фінансовою секретністю. За даними цієї ж інституції, цифри офшорних грошей компаній ще вищі. Відтак світ щороку втрачає через офшори до 20 трильйонів доларів. Це податки, які через офшори не отримують економіки країн, в тому числі й “бідна” Україна. Тобто гроші, за які можна було б будувати дороги, школи, розвивати медицину і використовувати для блага усіх людей.
Втім приховування податків через офшори — це лише верхівка айсбергу. Виведення грошей в офшори — це часто виведення коштів з країни, які здобуті незаконним шляхом, а іншими словами, вкрадені за допомогою різних корупційних схем. Тобто, той самий поцуплений гаманець, тільки мільйонами доларів. І так само, як кишеньковий злодій, той, хто спочатку вивів брудні гроші за межі країни, потім вже “по-білому” може ними розпоряджатися. Словом, це відмивання грошей або узаконення нелегальних доходів. Насправді, все дуже складно, але й це ще не все. Офшорні компанії створюють ще й для того, аби сховати справжнього власника компанії, а відтак це дає йому можливість приховувати не лише своє ім’я, а й походження свого капіталу. Здебільшого це пов’язано з привласненням державних грошей. Потім за ці гроші безіменний власник, а точніше, його офшорна компанія купує все що завгодно і де завгодно. Приміром, будинок в Лондоні, де не вимагають вказувати ім’я покупця, достатньо лише назви компанії, яка купує цей будинок. Причому, щоб ще більше заплутати сліди, фірму реєструють в офшорах через послуги однієї компанії, а та далі вже реєструє її через іншого реєстратора, і так до безкінечності.
Де ж знаходяться ті підземелля з грішми, або звідки взялися офшори, які дають можливість окремим політикам, бізнесменам та олігархам жити не за законами країни, де вони працюють, а за іншими, зовсім невибагливими і непрозорими?
Історія офшорів має виразне кримінальне минуле. У 1930-х, коли Аль Капоне та його “партнер” Меєр Ланські будували свою кримінальну імперію в США, вони вигадали механізм відмивання грошей. Кримінальні гроші вивозилися на близькі до Америки острови. На них засновувалася компанія, гроші клалися на її рахунок. А потім уже “легально” інвестувалися в США, отримуючи вигляд “білих” грошей. Згодом, коли у світі почав з’являтися величезний попит на долар, а американські норми не дозволяли банкам грати на різницях валютного курсу чи багато заробляти на доларових депозитах, на поміч прийшли британські банки, які працювали вільніше.
Зараз майже половина офшорів знаходиться на островах, які залишилися від Британської імперії. На цих островах не значна кількість населення, і на них практично відсутнє оподаткування та водночас досить примітивні закони, та абсолютно відсутні будь-які зовнішні обмеження. А ще в цих маленьких офшорних країнах-острівцях немає політики, політичних партій та виборів. Це територія, де можна відпочивати товстосумам та здійснювати фінансові операції. У такі офшори виводять гроші й наші українські чиновники, політики, бізнесмени та олігархи. Ну а причина та ж сама: уникнення податків та легалізація грошей, здобутих шляхом корупційних схем, та привласнення державних грошей. А ще, це такий своєрідний лабіринт, у якому неважко сховати свою власність, а потім завести гроші з офшорів у вигляді інвестицій. При цьому всі реєстраційні документи зазвичай підписує суто номінальний директор, тобто фіктивний, хоча справжній власник має купу механізмів, які захищають його капітал.
Проблема офшорної економіки в тім, що доступу до їхньої інформації немає, або він дуже мізерний. Острови, які реєструють офшорні компанії на своїй території,тримають все в таємниці. Втім, останнім часом чимало західних країн підписують з “офшорними країнами” різні угоди, аби мати більший доступ до інформації.
На початку жовтня цього року 600 журналістів із міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) протягом року досліджували майже 2 млн конфіденційних файлів про офшорні компанії по всьому світу. В документах під назвою Pandora Papers, фігурують імена 600 раніше анонімних власників нерухомості у Великій Британії. Серед 38 українських політиків, які засвітилися у цьому скандальному документі, є й прізвище нашого президента Володимира Зеленського! Мова про фінансові трансакції цілої офшорної мережі студії “Квартал-95” 2012-2019 років на чолі з паном Зеленським.
За словами українського видання “Слідство.Інфо”, яке долучилося до розслідування разом зі ЗМІ в різних країнах, отримані документи вказують на те, що через офшори “Кварталу-95” пройшло понад 40 мільйонів доларів (а це більше мільярда гривень за сьогоднішнім курсом). І ці кошти були виведені з ПриватБанку Коломойським, щодо якого у США та Великобританії накладені санкції, ведеться слідство ФБР та тривають суди з приводу відмивання коштів та пограбування самого банку. Тож мова не лише про те, що Зеленський та його оточення, зриваючи мільйони з концертів в Україні, ухилялись від сплати податків. Тут мова про серйозніші речі — ймовірну причетність до легалізації коштів, набутих злочинним шляхом.
Сам Зеленський цю інформацію не коментував два тижні. І це цілком зрозуміло, адже одним з гасел його передвиборчої програми була саме боротьба з корупцією. А тут така халепа. Та з огляду на те, що публікаціями про офшори Зеленського рясніє вже вся світова преса, наш президент все ж зважився прокоментувати розслідування про свою причетність до офшорних компаній. Прокоментував у своїй звичній манері, мовляв, сюжет у фільмі-розслідуванні “Офшор 95” “не дуже. Кажу вам як професіонал”. Це слова президента країни?! Про який професіоналізм мова? Даруйте, але народ України хотів почути від президента Зеленського не оцінку телемайстерності сюжету, а, перш за все, чи були сплачені податки з тих 40 мільйонів доларів, які були виведені в офшори. Не завадило б знати, за які такі “пряники” Коломойський перекидав у офшори Зе і Ко таку купу грошей, і чи мали ці гроші стосунок до ПриватБанку, адже з нас, платників податків, забрали 166 мільярдів на рефінансування програм Привату! А тут, виявляється, все так просто: “За часів пана Януковича тоді всі структуризували свій бізнес, особливо бізнес, пов’язаний із телебаченням, зі ЗМІ”, — сказав президент. Але ж у 2015-2019 роках, коли Зеленський та його дружина володіли в рівних частках по 25 відсотків кожен головною офшорною компанією кварталівців, зареєстрованою на Віргінських островах у 2016 році, коли ця компанія купувала нерухомість в Лондоні вартістю 7,5 мільйона, вже й сліду від Януковича не було. Крім того, ще й досі використовуються схеми для ухилення від сплати податків першим помічником Зеленського Сергієм Шефіром, якому він за три тижні до першого туру президентських виборів передав 25 відсотків своїх акцій з мережі офшорних компаній на Британських Віргінських островах. І тут ключове слово “переписав”, бо ми усі розуміємо, що то була чисто декларативна процедура. До речі, номінальним власником компанії Maltex — центрової в офшорній мережі Зеленського і Ко, була компанія Davegra Limited, що належить другові дитинства Зеленського Івану Баканову, а нині голові СБУ. Досі й дружина президента Олена Зеленська володіє кіпрською Aldorante Limited і белізькою Film Heritage, і через офшорну фірму тримає вілу в Італії – у Форте-дей-Мармі. Між іншим, й інші друзі-кварталівці президента до цього часу мають стосунки до офшорів. Приміром, сценарист Андрій Яковлєв, колишній бізнес-партнер Зеленського, володіє компанією Candlewood Investments Limited, зареєстрованою на Британських Віргінських островах. Однією офшорною компанією володіє дружина Давида Арахамії. У 2016 році міністру культури Олександру Ткаченку, екс-гендиректору групи каналів “1+1 Media”, подарували права на британську компанію “прокладку” Big Boom LTD, яка через тиждень змінила назву на Cinema Love LTD і придбала фонд розвитку кіномистецтва у Punta Crescent Limited. Це компанія Тетяни Тарути, дочки бізнесмена Сергія Тарути. Таким чином Ткаченко отримав чверть акцій Одеської кіностудії.
Ні, якби ми жили у демократичній країні з верховенством права, та якби президент мав гідність, він би точно вів себе трішки інакше. Приміром, колишній король Іспанії залишив країну на тлі корупційного скандалу, а канцлер Австрії Себастьян Курц через корупційний скандал з офшорами пішов у відставку.
Насправді, якщо ж зануритися в цифри, які фігурують в офшорах наших співвітчизників, проаналізувати бодай те, що є в доступі, усі схеми, фінансові комбінації та оборудки, то робота наших правоохоронних органів десь схожа на мишаче полювання. В той самий час схеми офшорів удосконалюються, як, між іншим, і весь кримінальний світ, і стають більш заплутаними. А сума грошей, якою володіють власники офшорних компаній, дозволяють їм перереєстровувати свої гроші з однієї точки в іншу мало не щодня. Зрозуміло, що за таких обставин боротися з офшорами надскладно, але, можливо, це залежить від уряду, від влади. Але що маємо ми?
В українському новоспеченому законі про олігархів, до якого приклав руку сам гарант, і який Верховна Рада прийняла, не чекаючи вердикту Венеційської комісії, про офшори — ні слова. І це при тому, що Україна в першій десятці країн-лідерів за обсягом вивезення капіталу, частина якого постійно повертається кредитами, інвестиціями та корупційними платежами. За останні 15 років з України виведено приблизно 170 мільярдів доларів, і тенденція до збільшення вивезення коштів в офшори зберігається. Чому так? Pandora Papers дає відповідь.

Лариса Лазаренко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *