Ідеш вулицею, а обабіч — обгортки від цукерок, пляшки з-під пива, порожні пачки з-під сигарет… Похнюплено споглядаєш усе це і вже вкрай песимістично починаєш міркувати над тим, що люди таки втоплять себе у власному смітті. Аж раптом бачу маму з маленьким хлопчиком, яка одягає на його долоньку одноразову рукавичку, і він нахиляється, підбираючи цукеркову обгортку. Кладе в пакетик: вдома викине у відро для сміття…
На щастя, такі випадки непоодинокі. Звісно, дуже прикро, що хтось, безвідповідальний, смітить, а за ним мусить інший прибирати. Ще й, на превеликий жаль, поки що кількість тих, хто смітить (згадайте лишень різноманітні відходи, цілими мішками вивезені й викинуті у лісах, на узбіччях доріг чи просто в полі!) , поки що переважає. Однак втішає те, що з кожним разом нас, екологічно свідомих, стає все більше. І нині ми, не просто викидаємо сміття у призначене для цього місце, а ще й сортуємо його: папір — окремо, скло — окремо, пластик — окремо…
Нагадаємо, що ще з 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати всі відходи за видами матеріалів. При цьому розділяючи їх на ті, які придатні для повторного використання, які підлягають захороненню і які особливо небезпечні для життя.
А в 2019 році Хмельницька міська рада підписала меморандум про порозуміння з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо програми “Зелені міста”. Документ, по суті, визначив комплексний підхід до розв’язання проблем кліматичних змін і довкілля у плануванні розвитку міста й інфраструктурних інвестиціях. Впровадженням проєкту займається офіс “Розумне довкілля. Хмельницький”. Головна мета його діяльності — розв’язати проблему твердих побутових відходів в обласному центрі.
Результат роботи офісу відчутний: у нашому місті в найближчій перспективі буде збудовано сміттєпереробний завод. Так, на реалізацію Проєкту модернізації інфраструктури твердих побутових відходів Хмельницький отримав грант у розмірі 5 мільйонів євро від Інвестиційної платформи сусідства ЄС та 28,5 мільйона євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку.
Започатковано справу величезної ваги. Адже, лише навчившись нарешті управляти сміттям, яке невпинно продукуємо, матимемо майбутнє.
До речі, важливим напрямком діяльності офісу “Розумне довкілля. Хмельницький” є просвітницька робота. І чи не найважливіший елемент у ній — навчання дітей правильному поводженню з відходами.
Сортування сміття вже стало звичним для школярів міста. А минулої осені контейнери для сміття з’явилися і в дитячих садочках. Відтепер ековолонтер пес Гуфі став і для малят хорошим другом, навчає їх, що папір треба викидати у білий контейнер, пластик — у жовтий, інше змішане сміття — у зелений.
Директор дошкільного освітнього закладу №2 “Соколятко” (мікрорайон Лезневе) Світлана Губай розповідає, що дітям цікаво сортувати сміття. На тематичних заняттях вони охоче займаються, активно несуть до контейнерів відходи. Навіть найменші, дворічні, старанно повторюють усе за вихователем. Світлана Василівна каже: “Дітям подобається іти до “Екобуса”, здавати використані батарейки. Тому й з дому прагнуть принести чим побільше. Батьки кажуть, що навіть діючі — з телевізійних пультів, власних іграшок забирають. У такому віці найкраще засвоюються навички. Екологічне виховання — один із наших пріоритетів. Тож починати навчати дитину свідомо ставитися до сміття потрібно якомога раніше. Це велика справа. Адже нас вчили тільки, що не можна смітити, наприклад, на природі. Сортувати, на жаль, ніхто не вчив.
Сподіваємося, що наші дітки стануть прикладом і для своїх батьків, спонукатимуть їх так само свідомо ставитися до сміття. До речі, малюки дуже щирі, тому відверто розповідають, хто й куди викидає у них удома сміття, хто і що робить неправильно. Тому й ми розраховуємо на позитивний вплив дітей”.
А ось тепер саме час повернутися до хлопчика, про якого йшлося на початку матеріалу. Це — чотирічний Матвійко Бойчук, який відвідує дитсадок “Соколятко”. Він уже краще, ніж багато інших дорослих, може розповісти, як правильно сортувати сміття. Може показати, як треба скрутити пластикову пляшку перед тим, як викидати. Може прочитати повчальний віршик про користь сортування. До речі, Матвійка вчити сортувати сміття почали батьки практично немовлям. Тому й тепер не може пройти мимо обгортки з цукерки чи морозива, кинутої кимось на вулиці.
Мама Олена Бойчук, вчителька української мови та літератури ЗОШ №13, каже, що справді їхня родина вже давно свідомо поводиться зі своїми твердими побутовими відходами. Харчові відходи закладають у компостну яму й потім використовують для підживлення рослин. Папір — окремо, пластик — окремо. Батарейки збирають й обов’язково здають, коли приїжджає “Екобус”.
Олена Анатоліївна зауважує: “Найкраще навчання для дітей — приклад батьків. На жаль, приблизно третина батьків сортує сміття (зрештою, багато хто взагалі не вчить, що сміття взагалі не можна на вулиці викидати). То тепер нехай діти їх вчать, може, їм нарешті соромно стане. Екологічне виховання у дитсадках і школах давно треба було запровадити. Це ж основа основ, це наше майбутнє, наше життя. Але не забуваймо, що це повинні робити насамперед батьки. Якщо кожен почне із себе, ніхто й ніде не побачить засмічених вулиць, лісів, парків, річок… Буде планета Земля чистою”.
Отож, куди ви викинули сьо-
годні пачку з-під цигарок і паперовий стакан з-під кави? Не соромно?
Тетяна Сікорська