Виконком міськради отримав дорадчий орган — громадську раду. Відтепер вона виконуватиме функцію зв’язуючої ланки між владою в місті та громадськістю.
Заявки на формування нового органу подали 80 громадських організацій або, як їх нині прийнято називати, інститутів громадянського суспільства, з-понад 300, які зареєстровані у Хмельницькому. Щоправда, участь в установчих зборах взяли лише 76 представників, а ще три в ході засідання зняли свої кандидатури. На цей крок неабияким чином вплинула сама атмосфера зборів, зокрема, поведінка деяких делегатів з числа добре відомих у місті й фактично вже професійних організаторів численних протестних пікетів та інших демонстративних акцій. Надмірна активність цих діячів у спробі керувати зборами супроводжувалась образливими репліками, звинуваченнями у “кишеньковості” конкурентів, підозрами у змові та інших “гріхах”. Завзятість протестантів дещо остудили слова депутата міської ради Сергія Мандзія та ветерана Гаптульмуніра Садикова: “Ми зібралися не з’ясовувати стосунки і лобіювати чиїсь особисті інтереси, а працювати на користь міської громади. Не всі, очевидно, зрозуміли, що ці збори обирають не новий склад виконкому, а його дорадчий орган, який лише рекомендуватиме йому свої пропозиції, а не керуватиме містом”. Виконком міськради отримав дорадчий орган — громадську раду. Відтепер вона виконуватиме функцію зв’язуючої ланки між владою в місті та громадськістю.
Заявки на формування нового органу подали 80 громадських організацій або, як їх нині прийнято називати, інститутів громадянського суспільства, з-понад 300, які зареєстровані у Хмельницькому. Щоправда, участь в установчих зборах взяли лише 76 представників, а ще три в ході засідання зняли свої кандидатури. На цей крок неабияким чином вплинула сама атмосфера зборів, зокрема, поведінка деяких делегатів з числа добре відомих у місті й фактично вже професійних організаторів численних протестних пікетів та інших демонстративних акцій. Надмірна активність цих діячів у спробі керувати зборами супроводжувалась образливими репліками, звинуваченнями у “кишеньковості” конкурентів, підозрами у змові та інших “гріхах”. Завзятість протестантів дещо остудили слова депутата міської ради Сергія Мандзія та ветерана Гаптульмуніра Садикова: “Ми зібралися не з’ясовувати стосунки і лобіювати чиїсь особисті інтереси, а працювати на користь міської громади. Не всі, очевидно, зрозуміли, що ці збори обирають не новий склад виконкому, а його дорадчий орган, який лише рекомендуватиме йому свої пропозиції, а не керуватиме містом”.
Пристрасті розгорілися насамперед щодо кількості складу громадської ради: обрати до неї всіх, хто подав заявки, чи обмежитися 30 членами. Перше аргументувалося необхідністю дотримуватися принципів демократії та щоб охопити всі сфери громадської діяльності. Альтернативою було: головне не кількість, а якість, ефективно координувати роботу багаточисельного складу практично неможливо. Голосування поставило вирішальну “крапку”: рада складатиметься з 30 членів, які у рейтинговому виборі зборів наберуть найбільше голосів.
Голосуючи відкрито, більшість учасників надала перевагу відомим громадським лідерам, враховуючи їх виважену позицію і толерантність. Розібравшись у ситуації, вони відокремили “своїх” від “чужих”. Оскільки весь процес відбувався прозоро і вільно контролювався власними підрахунками будь-кого з учасників, сумнівів його результати не викликали навіть в “опозиційних” активістів.
Натомість ті, кому не пощастило увійти до складу громадської ради, не позбавлені права рекомендувати виконкому міської ради свої пропозиції. Головне, щоб вони відповідали інтересам громади і реаліям життя.
До громадської ради увійшли якраз ті, хто представляє практично весь спектр інститутів громадянського суспільства. А саме: Валентина Андріїшина (інформаційно-аналітичний центр “Хмельницькі ініціативи”), Галина Антонюк (ВГО “Захист дітей війни”), Лідія Біленька (міська рада жінок), Надія Борецька (міська спілка художників України “Золота палітра”), Алла Бруснічкіна (міська “Спілка інвалідів Чорнобиля”), Іван Данкевич (ХОБФ “Карітас”), Ігор Денисов (обласний благодійний фонд “Сіон”), Зоя Діденко (міське товариство української мови ім. Т.Шевченка “Просвіта”), Костянтин Жданов (спілка фотографів Хмельницького), Володимир Карван (міська федерація боксу), Леонід Коваленко (обласна організація Національної спілки художників України), Тетяна Колісниченко (редакція газети “Є”), Станіслав Крук (культурно-просвітницький центр ім. М.Реріха), Сергій Мандзій (обласна федерація хокею), Франц Міцинський (обласний осередок спілки поляків України), Денис Монастирський (Подільське молодіжне об’єднання “У майбутнє через культуру”), Анатолій Навроцький (обласна організація Партії правозахисту), Олексій Підмурняк (Подільська спілка урологів), Микола Площинський (міська спілка ветеранів Афганістану), Володимир Пуча (Подільський центр традиційного карате “Пересвєт”), Володимир Разуваєв (редакція газети “Проскурів”, руська община міста), Ігор Ратушний (благодійний фонд “Хесед Бешт”), Гаптульмунір Садиков (міська рада ветеранів України), Тетяна Сафіулліна (міська організація Українського товариства охорони природи), Андрій Соболь (міська рада батьків “Покров”), Валерій Таратасюк (“Асоціація Хмельницьких ринків”), Юрій Ткачук (“Міжнародний комітет захисту прав людини”), Павло Хорошенюк (ХОГО “Прес-клуб”), Андрій Чумаков (громада Храму святих новомучеників землі нашої УПЦ), Олег Шаповалов (“Асоціація власників житла”).
Володимир Разуваєв