Майже повний кворум зібрала чергова четверта сесія міської ради, яка мала опрацювати 68 питань порядку денного. Чималим, як ніколи, було і представництво депутатського корпусу вищого за рангом: народний депутат України Лев Бірюк, депутати обласної ради Іван Гуцул, Василь Ваків, Леонід Бриндіков, Ігор Сабій та Андрій Немерюк. Відзначилося нинішнє пленарне засідання і деякими іншими особливостями.
Майже повний кворум зібрала чергова четверта сесія міської ради, яка мала опрацювати 68 питань порядку денного. Чималим, як ніколи, було і представництво депутатського корпусу вищого за рангом: народний депутат України Лев Бірюк, депутати обласної ради Іван Гуцул, Василь Ваків, Леонід Бриндіков, Ігор Сабій та Андрій Немерюк. Відзначилося нинішнє пленарне засідання і деякими іншими особливостями.
Одним із них можна вважати встановлення своєрідного рекорду в часі перебування за сесійною трибуною. Ця честь належала ветерану міської ради, директору департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Володимиру Швецю, який представив на розгляд колег левову частку з робочої програми засідання — 42 проекти рішень, усі зі сфери землеустрою. Крім того, він узяв на себе й озвучення проекту звернення до керівництва держави щодо негативного впливу змін до Земельного кодексу України на діяльність органів місцевого самоврядування. Отже, сьогодні питання земельних відносин стають для цієї ланки державного устрою особливо вагомими.
Інше “досягнення” з історії сесійної роботи — рекордно велика кількість зауважень юридичної служби міськвиконкому до пакета проектів рішень — 28. Характерно, що абсолютна більшість забракованих юристами сесійних документів стосувалася якраз питань землеустрою. Депутати при розгляді цих документів на юридичний “шлагбаум” уваги не звертали, вкотре використовуючи неузгодженості законодавства — на користь підприємців, організацій та громадян. Отож маємо зразок класичного конфлікту інтересів: захист “мундира” і реалії життя. Щось негаразд у “датському королівстві” — вітчизняному законодавстві та юриспруденції…
До певних особливостей цього пленарного дня можна віднести і дедалі більшу активність новачків сесійної зали, які поступово її освоюють. Щоправда, більшою мірою це поки що стосується наймолодшої групи нинішніх обранців, котрі представляють міську організацію ВО “Свобода”. Але їхня активність не завжди співпадає з виваженою позицією досвідченіших колег, особливо коли йдеться про справи з господарської сфери. Міський голова навіть порадив трійці “свободівців”: “Вивчіть, хлопці, спочатку “матчасть” — матеріальну частину”. І все ж більший дисонанс із загальним акордом виникає, коли вони вдаються до політичних заяв. Цього разу це сталося зі спробою знайти підтримку протестній заяві щодо скасування звання Героя України Степану Бандері й пропозиції назвати його ім’ям одну з вулиць міста. На завершення сесійного засідання ініціативи прихильників Олега Тягнибока підтримали лише 13 депутатів. Секретар міської ради Валерій Лесков підсумував цей результат такою “крапкою”: “Нехай усі звернення політичного характеру політичні сили роблять по лінії своїх партій без участі міської ради”. Отже, й тут наявний конфлікт інтересів…
Більшість же новообраних депутатів робить орієнтир на практичні питання. Таким, наприклад, як запропонована до розгляду Програма організаційно-практичних заходів щодо профілактики правопорушень та злочинності на території міста Хмельницького в 2011-2015 роках. Представляючи її проект сесії, начальник міського відділу УМВС України в області полковник Василь Птащук акцентував на меті Програми: забезпечення активної наступальної протидії злочинності та уповільнення темпів її зростання, поліпшення оперативної обстановки, подальше посилення боротьби зі злочинністю при активній взаємодії та підтримці з боку міської влади та громадськості. Правоохоронці, у разі виконання цієї Програми, очікують суттєвих результатів. Так, прогнозується зниження рівня злочинності в місті на 8%, корупційних проявів — на 12%, злочинного впливу на молодь — на 22%. Водночас має підвищитися рівень захисту економічних відносин — на 20%, громадського порядку — на 50%, зміцнення кадрового потенціалу правоохоронних органів — на 80% тощо. “Дольова” участь міського бюджету в реалізації програмних заходів передбачається на рівні 650-700 тисяч гривень у рік.
Конкретні пропозиції та зауваження щодо профілактики правопорушень висловили Олександр Симчишин, Надія Кнець, Дмитро Шевченко, Віктор Паламарчук та їх досвідченіші колеги Петро Перейма і Леонід Бриндіков. А Сергій Мельник зауважив: “До кожного двору чи під’їзду міліціонера не поставиш, потрібні спільні заходи за участю всієї громади”. Затвердивши цю Програму, депутати чекатимуть звіту Василя Птащука про стан правопорядку в місті та про відповідні дії його підлеглих.
Про безпеку на вулицях йшлося і при обговоренні концепції регулювання чисельності безпритульних тварин у Хмельницькому. Про актуальність теми свідчить навіть приблизна статистика. За нею в місті кількість, наприклад, собак може складати 10 тисяч. Скільки фактично вони покусали людей достеменно не відомо, але позаторік зі скаргами щодо цього звернулися 1074 особи. Минулого року бригадою КП “Спецкомунтранс” було виловлено лише 317 тварин, з яких 315 стерилізовано. Притулок для цих тварин розрахований тільки на 50 особин. Отож на часі принципово нові підходи комплексного характеру, розробка і реалізація нової програми, котра відповідатиме положенням запропонованої концепції. Сесія її затвердила, але з певними зауваженнями. Так, невгамовний Володимир Швець рекомендував складання реєстру безпритульних тварин покласти не на міський бюджет, а на громадські організації із залученням міжнародних грантів та інших джерел. Колеги його підтримали, а міський голова запропонував їм взяти активну участь у розробці нової програми.
За традицією останніх років, після пакета земельних питань найчисельнішими є ті, що стосуються підприємницького середовища і комунального майна. Щодо першого нинішня сесія внесла зміни у встановлення ставок збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності — у зв’язку з введенням в дію Податкового кодексу. Крім того, за пропозицією виконкому, депутати проголосували положення, котрі визначають розмір фіксованого податку за календарний місяць для громадян, які без створення юридичної особи здійснюють підприємницьку діяльність на ринках.
Бізнес-середовища стосується і затверджена депутатами схема розміщення малих архітектурних форм, які можуть бути встановлені у віддалених мікрорайонах міста. Цим на практиці реалізовуватиметься позиція міської влади, яка налаштована позбавити центральну частину Хмельницького від кіосків, які втратили актуальність і не відповідають архітектурному обличчю обласного центру. Підприємцям, окрім нової схеми, пропонується велика кількість вільних приміщень комунальної власності для ведення бізнесу — замість кіосків, навіть з певними пільговими умовами.
З власністю територіальної громади пов’язана і тема відомчого житла, зокрема його передача місту. Так, у продовження процесу комуналізації гуртожитків сесія надала згоду на безоплатне прийняття в комунальну власність гуртожитку на Вокзальній, 142, який перебуває на балансі агрофірми “Гречани”. Відтепер там може розпочатися наступний процес — з приватизації житла мешканцями.
До комунальної власності переходять і житлові будинки, котрі обслуговувалися ВАТ “Проскурів”: №№2-2/5 на вулиці Кирпоноса та №259/1 на Кам’янецькій. Такою була пропозиція виконкому, яку депутати охоче підтримали. Інша пропозиція виходила вже з їх середовища. За ініціативи Олександра Кудінова, сесія надала згоду прийняти у власність міста одразу 19 житлових будинків, які перебувають на балансі ДП “Новатор”.
Розмірений хід пленарного засідання порушився лише двічі. Спочатку через наступний конфлікт інтересів — мешканців двох будинків на вулиці Гагаріна і торговельного підприємства “Левада”, котрий стосувався проходу на вулицю. Його причиною була помилка у документах на землекористування, виданих ще у 1995 році. Депутати вислухали обидві сторони конфлікту, запропонували компромісний вихід. У ситуації попередньо розбиралися депутат цього виборчого округу Олександр Кізляр і директор департаменту Володимир Швець. Саме їх пропозиціями і скористалися колеги. Сергій Мельник з цього приводу зауважив: “Це той випадок, коли конфлікт вирішується завдяки участі депутата і це має бути прикладом конкретної роботи для інших”. Репліка міського голови одразу знайшла відгук: голова фракції Партії регіонів Оксана Кольгофер запропонувала допомогу членів фракції у розв’язанні проблем КП “Електротранс”.
А ось розв’язання проблем з будівництвом ЗАТ “Октант” об’єкта на вул. Подільській, 58, схоже, доведеться чекати ще. Цей конфлікт пов’язаний з порушеннями забудовником одразу декількох архітектурно-будівельних, технічних та земельних норм — на переконання міської влади, тягнеться ще з часів позаминулого скликання міськради. Натомість забудовник відстоює свою позицію у суді. Але, незважаючи на позитивне для нього рішення господарського суду, сесія відмовилася виконувати відповідну постанову державного виконавця, вимагаючи сплати належного штрафу за самочинне будівництво та проведення технічної експертизи об’єкта. Застосування різного роду санкцій щодо забудовника пропонували Руслан Афійчук, Сергій Мандзій, В’ячеслав Мороз, Михайло Кіперман, Петро Перейма, Олександр Кудінов, Валерій Лесков. А ось думка Людмили Бесєди: “У нас не повинно бути “Еліта-Центру”, як у Києві, щоб міська влада згодом не повертала людям гроші, котрі вони вклали у це будівництво”. Представник прокуратури підтримав позицію міської ради, отож конфлікт триватиме далі.
Поза увагою четвертої сесії не залишились і питання соціального характеру. Так, депутати нинішнього скликання продовжили традицію попередників у встановленні надбавок до пенсії з міського бюджету членам Проскурівського підпілля, партизанам, визволителям міста від німецько-фашистських загарбників та колишнім політв’язням і репресованим.
На завершення роботи сесія заслухала хід виконання Стратегічного плану економічного розвитку міста за минулий рік.
Володимир Разуваєв
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО