Під таким гаслом 27 липня у Києві біля Офісу президента відбулась акція протесту проти чергового “повного і всеосяжного припинення вогню” на Донбасі, та умов, які воно ставить перед українськими військовими.
Вийти з протестом під стіни ОП на Банковій як цивільних, так і військових змусили нові домовленості, досягнуті 22 липня на переговорах Тристоронньої контактної групи. У переліку заборон — польоти дронів, укріплення позицій, робота снайперів і ведення розвідки. Втім, за словами протестувальників, механізму контролю усіх цих вимог як не було, так і немає, а відтак це ставить під загрозу життя військовослужбовців, які не мають можливості відкривати вогонь у відповідь на дії ворога.
“Ми не дамо роззброїти наше військо і перетворити українських вояків на безпорадні мішені. Наші Збройні Сили захищають нас щодня. Тому обов’язок українців — підтримати наших захисників”, — заявляють організатори протесту.
Також мітингувальники нагадали владі про неодноразові порушення подібних домовленостей з боку РФ і підтримуваних ними найманців. Як доказ — розгорнули транспарант з іменами 184 загиблих військових, убитих під час так званого перемир’я за президентства Володимира Зеленського. Лише за неповний липень загинули восьмеро українських військових. І навіть уже в перший день нового перемир’я у штабі ООС повідомили про два обстріли з боку бойовиків.
А заява прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, що Російська Федерація не може виступити гарантом припинення вогню на Донбасі, вчергове підтвердила позицію Росії, яка вважає себе непричетною до військового конфлікту на сході України.
Учасники акції вимагали від глави держави прислухатися до позиції патріотів України, які мають безпосередній стосунок до війни на Донбасі. Крім того, вони зажадали від президента відправити у відставку главу Офісу президента України Андрія Єрмака, першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Руслана Демченка, міністра оборони України Андрія Тарана і головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Руслана Хомчака.
Водночас координатор акції “Варта на Банковій” Павло Білоус зачитав усі вимоги мітингувальників: 1. Зупинити роззброєння на передовій. 2. Скасувати указ не відкривати вогонь у відповідь. 3. Дати наказ знищувати ворожі сили у відповідь на обстріл. 4. Збільшити фінансування військових. 5. Скасувати укази про заборону розвідки і аеророзвідки. 6. Не погоджуватись на вимоги Росії про проведення місцевих виборів і надання особливого статусу окупованих територій. 7. Не давати воду в Крим. 8. Поки Росія не припинить збройну агресію — посилювати санкції. 9. Терміново звільнити Антоненко і Кузьменко — фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. 10. Почати розслідування за ст. 111 (держзрада) за так зване перемир’я на Донбасі щодо Андрія Єрмака, Руслана Демченка, Андрія Тарана, Руслана Хомчака.
Учасники акції заявили, що якщо до 24 серпня влада не виконає ці умови, вони “будуть захищати країну будь-яким способом”.
Після мітингу під Офісом президента понад тисяча людей вирушила до будинку президента Володимира Зеленського, а звідти — на Майдан Незалежності.
Така ж акція відбулася 27 липня в Харкові, Одесі, Львові, де мітингувальники також вважають, що нове перемир’я фактично перетворить Росію на спостерігача і змусить Україну домовлятися з бойовиками “ЛНР” і “ДНР”. Водночас активісти зазначили, що припинення вогню на Донбасі можна вважати державною зрадою, адже таким чином українських вояків позбавили можливості захищатися.
Наразі світова спільнота, яка в цілому схвалює початок режиму припинення вогню, що набрав чинності одразу після опівночі 27 липня, водночас висловлює побоювання і навіть песимістичні нотки, оскільки попередні десятки угод про припинення вогню порушувались Росією та підтримуваними нею бойовиками на Донбасі.
Зокрема канадієць Майкл МакКей звернув увагу, що від початку Мінського процесу, коли шість років тому Росія вдерлася в Україну, вона порушила понад 30 “повних та всеохоплюючих” угод про припинення вогню.
“Це не мало для Путіна ніяких наслідків”, — написав МакКей.
Лариса Лазаренко