До 110-річчя бібліотеки ім. М.Островського
Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського — один із провідних культурних закладів області, духовна скарбниця вітчизняної та світової культури, втіленої у друкованому слові.
До 110-річчя бібліотеки ім. М.Островського
Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського — один із провідних культурних закладів області, духовна скарбниця вітчизняної та світової культури, втіленої у друкованому слові.
Історія створення найбільшої бібліотеки області датується 1891 роком, коли прогресивна громадськість Проскурова звернулася до губернатора з проханням відкрити в місті читальню. Однак ці намагання принесли очікуваний результат лише через 10 років і 6 лютого 1901 року було затверджено статут бібліотеки, згідно з яким вона носила назву “Проскуровская Городская библиотека в память А.С.Пушкина” й отримала дозвіл на відкриття, яке відбулось у травні 1901 року в одній із кімнат офіцерського зібрання 46-го Дніпровського полку на вулиці Олександрівській (нині Проскурівська). Книжковий фонд бібліотеки тоді становив до тисячі примірників. Це були лише російські книжки, журнали і газети. Бібліотека була платною. Річний внесок читачів складав приблизно три карбованці, а ті, хто одночасно вносив готівкою або книгами не менше 50 карбованців, отримували право пожиттєвого користування бібліотекою.
У 1915 році Проскурівська земська управа постановила реорганізувати бібліотеку в повітову земську бібліотеку. Бібліотека значно розширилася: відкрилися читальня, показова виставка і пересувний музей. У визначений час оглянути виставку могли безкоштовно всі охочі, а пересувний музей побував з експозицією в усіх навчальних закладах міста і повіту.
У 1923-1930 та 1935-1937 роках у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу бібліотека була окружною, а з 1937-го — знову міською. У 1937 році з введенням нового адміністративного поділу Украї-ни і створенням областей в обласну бібліотеку була реорганізована одна з найстаріших і найбільших бібліотек України (заснована у 1866 році) — Кам’янець-Подільська окружна бібліотека, нині центральна бібліотека ім. В.П.Затонського Кам’янець-Подільської міської центральної бібліотечної системи. Функції обласної вона виконувала до 1941 року. Першим директором обласної бібліотеки був Микола Анікеєв, який загинув у роки війни.
Після перенесення обласного центру з Кам’янця-Подільського до Проскурова у березні 1941 року міській бібліотеці було надано статус обласної. У 1948 році їй присвоєно ім’я письменника-земляка М.Островсько-го. Оскільки область була Кам’янець-Подільською, то назва її до 1954 року залишалася Кам’янець-Подільська обласна бібліотека.
За понад столітній період свого існування бібліотека пройшла великий шлях — від Проскурівської міської публічної бібліотеки до головної бібліотечної установи регіону. У фондах бібліотеки понад 700 тисяч примірників видань на 32 мовах світу, з яких до п’яти тисяч — цінні і рідкісні видання. Багатство, яким володіють жителі нашої області, презентують безцінні пам’ятки друку — книги петровської епохи, прижиттєві видання творів Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Особливу цінність має краєзнавча література: “Архів Південно-Західної Росії”, “Подільські єпархіальні відомості”. У фонді книжкових пам’яток зберігається популярне видання одного з найвідоміших книговидавців царської Росії Маврикія Вольфа “Живописная Россия”. Це розкішні книги в коленкоровій оправі з золотим обрізом, з багатобарвним тисненням на обкладинці. Великою цінністю є і колекції книг з автографами, книг-мініатюр. Для їх збереження і доступу до них користувачів бібліотеки створено електронну базу даних “Бібліотечний раритет Хмельниччини”.
Щорічно до бібліотеки надходить 450 назв періодичних та інформаційних видань, фонди поповнюються на 8-10 тисяч нових книг. У рік послугами бібліотеки користуються понад 35 тисяч читачів.
Сьогодні до бібліотеки прийшов новий читач, з великими інформаційними потребами, тому для їх задоволення використовуються електронні та Інтернет-ресурси, діють Інтернет-центр, Центр європейської інформації, Центр доступу до офіційної інформації органів влади, ресурсний центр “Вікно в Америку”.
У бібліотеці розгорнули діяльність п’ять клубів за інтересами. Особливу популярність серед користувачів здобули клуби “Краєзнавець”, “Слово і ліра”, клуб правових знань “Людина. Сім’я. Україна”, клуб любителів французької культури “Франсуаза”.
Життя з кожним днем розширює коло завдань перед бібліотекою. І колектив бібліотеки, аби йти в ногу з часом, робить усе можливе для забезпечення сучасного рівня обслуговування читачів.
Н.Синиця