Хмельницький підтримав всеукраїнську акцію “Мова об’єднує”. Представники громадських організацій зібралися біля мосту у парку імені Михайла Чекмана, щоб відсвяткувати набуття чинності Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Символічно акцію вирішили провести у історичному центрі міста. За словами координатора Громадської організації “Відсіч” у Хмельницькому Сергія Шевчука, 16 липня подібні акції відбулися у великих та малих містах України.
“Наша акція — не політична. Закликаємо громадян зрозуміти, що мова здатна об’єднати нас, тому її потрібно не тільки знати, але й любити. Із прийняттям мовного закону пов’язане виникнення низки фейків, які під час сьогоднішньої акції ми хочемо розвінчати. Зокрема хибними є твердження про те, що вас штрафуватимуть за спілкування іншою мовою, що завтра під час влаштування на роботу потрібно буде обов’язково складати іспит з державної мови, що до поліції можна буде звернутися тільки українською, що з полиць книгарень зникнуть іншомовні журнали”, ― каже Сергій Шевчук.
Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачає, що кожен громадянин повинен володіти державною мовою. Він не обмежує вживання мов національних меншин у приватному спілкуванні, але зобов’язує спілкуватися українською посадових осіб державного управління усіх рівнів, керівників поліції, прокуратури, а також суддів, адвокатів, нотаріусів тощо. Власне службові особи нестимуть відповідальність за відмову спілкуватися українською. Щоправда ця норма закону почне діяти лише через три роки.
Користуватися українською також потрібно у сфері послуг, освіти, медицини та медіа.
“Мова ― це фундамент громадянського суспільства, захист від культурних та інформаційних інтервенцій з боку інших держав. Під час флешмобу у парку організатори вручили блакитні гумові браслети із жовтим надписом “Мова об’єднує” усім, хто разом із нами проказав це гасло”, ― розповів координатор акції та місцевої організації руху “Простір свободи” Олег Майданюк.
До акції долучилися місцеві поети, митці та театральні діячі.
“У кожній країні мова є титульною ознакою нації. В муніципалітетах України, як і у сусідній Польщі, повинна звучати виключно державна мова. В Україні розпочалася війна через те, що ми дозволили російській мові занадто глибоко поширитися у сфері ділового та державного спілкування. Саме тому нашу мовну політику потрібно було підвести під світові стандарти. Стаття 10 Конституції України надає право розвитку мовам національних меншин, але не замість української, а поряд із державною мовою”, ― зазначає поет та журналіст, член обласної організації Національної спілки письменників України Михайло Цимбалюк.
За словами заступника міського голови Галини Мельник, саме 16 липня Україна відзначає одну із найвагоміших історичних дат: прийняття у 1990 році Верховною Радою Декларації про державний суверенітет. Ще якихось 20-30 років тому частка російськомовного населення у Хмельницькому була значно більшою, аніж сьогодні. За роки незалежності українська мова у Хмельницькому набула панівного статусу.
“Цей процес відбувався безболісно, хоча й потребував зусиль як з боку осередків “Просвіти” та інших громадський організацій, так і з боку органів місцевої влади. Ймовірно, у Харкові та Одесі зміни відбуватимуться не так швидко, як на Поділлі. Але у органах управління українська має звучати у всіх регіонах та на всіх рівнях без винятку. У Хмельницькому розвитку та підтримці державної мови приділяється велика увага. Діє програма підтримки письменників, які пишуть українською, запроваджені фестивалі для популяризації українських музичних гуртів. Завдяки проекту “Жива бібліотека” у сквері Івана Франка дорослі та діти можуть ознайомитися із українськими книгами та виданнями. Тобто саме комплексні заходи дозволять змінити свідомість громадян”, ― зазначає Галина Мельник.
“Тішить, що в Україні нарешті розпочався процес розуміння того, що мова є найвеличнішим скарбом”, ― каженародний артист, керівник моно театру “Кут” Володимир Смотритель.
У той самий день, коли частина українців святкувала набуття чинності мовним законом, міжнародна спільнота обговорювала його норми під час засідання Ради безпеки ООН. Зібрання ініціювала Росія, на думку якої цей закон суперечить правам російськомовних меншин.
Засідання завершилося без ухвалення резолюцій та рішень Ради безпеки ООН. Водночас шість країн-членів Євросоюзу — Бельгія, Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія та Естонія – виступили на підтримку України. У спільній заяві вони засудили анексію Криму та підтримали суверенітет і територіальну цілісність України.
У травні Росія вже намагалася провести таке обговорення, але засідання Ради безпеки ООН скасували, бо воно збігалося з інавгурацією президента Володимира Зеленського.
Тим часом в Україні боротьба за відстоювання мовної ідентичності триватиме й надалі.
Члени фракції “Опозиційний блок” внесли до Верховної Ради законопроект №10459 про визнання таким, що втратив силу закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У політсилі вважають, що “мовний закон” порушує норми в частині гарантій розвитку російської та інших мов нацменшин.
Прикро, що чимало політиків не соромляться спекулювати мовним питанням, перетягуючи канати то в один, то в інший бік, і, замість того, щоб об’єднати суспільство, перетворюють мовне питання у чергове яблуко розбрату.
Ірина Бабієнко