Упродовж семи днів 22 учні із Республіки Польща перебуватимуть у Хмельницькому. Делегація прибула із Влоцлавека, Хоценя та Любранця Куявсько-Поморського воєводства. Приїзд дітей віком 13-17 років організувала Хмельницька міська рада.
“Під час перебування у Хмельницькому польські школярі познайомляться з українською культурою і традиціями. Дітей чекає цікава та насичена програма екскурсій містом. А ще вони відвідають село Самчики Старокостянтинівського району, навчаться розмальовувати писанки та ліпити вареники. Слід зазначити, що незабаром два десятки дітей з Хмельницького також поїдуть до Польщі. Такий обмін школярами відбувається вже вдруге”, ― зазначає заступник директора департаменту освіти і науки міської ради Світлана Губай.
Одним із перших місць, яке відвідали поляки, стала Хмельницька міська рада. Школярі дізналися про історію будівлі, почули короткі оповіді про міських голів та їхні здобутки, а також відвідали зелену залу, в якій приймають гостей.
Керівник польської делегації Януш Найлепши приїздить в Україну вшосте, четвертий — у Хмельницький.
“Поляки та українці ― братні народи. Вони мають багато спільного. На вулицях вашого міста завжди можна зустріти щирих та привітних людей. На заході Європи я не зустрічав такої гостинності, з якою нас зустрічають в Україні, і, зокрема, у Хмельницькому”, ― каже Януш Найлепши.
За словами заступника начальника управління організаційно-інформаційної роботи та контролю міської ради Ігоря Мельничука, ще на початку минулого століття у прилеглих до Проскурова селах мешкало багато поляків, які жили дружньо з українцями.
“Нині в місті діє дослідницький проект з вивчення історії українських мазур, які оселилися на теренах нашого краю. Етнічні поляки проживали в Гречанах, Шаровечці, Мацьківцях. Очевидці, які народилися у 20-30 роках минулого століття, твердять, що люди були відкриті до спілкування, навіть не зачиняли дверей до своїх осель, а тільки підпирали їх палицею, на знак того, що удома нікого немає. Усе змінилося, коли почалися репресії та примусове виселення. На жаль, у історії Польщі та України є багато трагічних сторінок. Однак ми усвідомлюємо, що порозуміння можливе тільки в діалозі та спілкуванні. Такі обміни дають можливість молоді з обох країн познайомитися та закласти підґрунтя для майбутньої співпраці у культурній та економічній сферах”, ― каже Ігор Мельничук.
Ірина Бабієнко