У четвер, 26 липня, в Агенції сталого розвитку “АСТАР” громадські активісти презентували інтерактивну мапу пунктів прийому вторинної сировини. Її створення має спростити життя хмельничанам, які хочуть сортувати сміття вдома, але не знають, куди його відносити.
“Нам прийшла в голову ідея створити мапу з пунктами прийому вторинної сировини. Це дасть змогу хмельничанам дізнатися, де найближче до їхньої оселі можна здати папір, скло, алюмінієві бляшанки, — розповідає представниця “АСТАРу” Світлана Каритун. — До нас приєдналася хмельничанка Ольга Фрейдман, яка вже рік сортує у себе сміття й допомогла нам у наповненні мапи. За основу ми взяли ресурс recyclemap.org, який охоплює не лише Україну, а й світ. Там ми нанесли 60 пунктів прийому вторинної сировини, які працюють у Хмельницькому”.
Громадська активістка зазначила, що в пошуковику інтерактивної мапи можна вибрати конкретний вид вторинної сировини, й Інтернет-сайт покаже найближчі пункти її прийому. Тобто користуватися ним надзвичайно просто.
Представник “АСТАРу” Артур Кокаревич розповів, що вони також створили паперовий аналог цієї мапи для людей старшого покоління. Його розмістять на еко бусі, в якому в різних мікрорайонах міста приймають небезпечні відходи — батарейки, ртутні термометри, лампочки, фарби…
“Запуск еко буса — гарна ідея, яка покращить стан екології у Хмельницькому. Але не всі знають, які відходи варто приносить туди, а які — в пункти прийому вторинної сировини. Розміщення мапи спростить це завдання, а також навчить хмельничан свідомо поводитися зі сміттям”, — підкреслив Артур Кокаревич.
Ольга Фрейдман порадила, з чого варто починати сортувати сміття.
“Для початку сортуйте папір, складайте його окремо від решти сміття. Перед здачею у пункт прийому очистіть його від забруднень, скріпок, плівок… Нині кілограм макулатури коштує дві гривні. Втім це варто сприймати лише як бонус за свій внесок у покращення довкілля, адже нині вітчизняні паперові комбінати відчувають дефіцит сировини й змушені купувати її за кордоном. Натомість макулатура, яку ми викидаємо у смітник, гниє на сміттєвих полігонах”, — наголосила Ольга Фрейдман.
Також вона підкреслила, що у нас приймають книжки, блокноти, альбоми, картон… Втім у пункти прийому не варто нести паперові серветки, туалетний папір, паперові стаканчики (у них є шар плівки).
У будь-якому разі свідома хмельничанка не радить одразу братися за сортування усіх видів сміття, тоді є небезпека, що ця справа швидко набридне.
“Варто поступово себе привчати до сортування. Коли ви навчилися сортувати папір, беріться за пластик. Найкраще це робити разом із сусідами в багатоквартирному будинку, а отримані кошти можна використати на благоустрій”, — радить Ольга Фрейдман.
Коли справа доходить до пластику, то варто розуміти, що є сім категорій. Не всі з них придатні для вторинної переробки, а від деяких варто взагалі відмовитися, адже вони надзвичайно токсичні. Дізнатися про вид пластику можна за допомогою маркування, котре наноситься на дно виробу або на його упаковку. Зазвичай це цифри у трикутнику, іноді можуть бути букви. Якщо маркування відсутнє, то цей виріб, скоріше за все, не приймуть у пункті збору вторинної сировини.
Один із найпопулярніших видів пластику — ПЕТ-пляшки, які після переробки пускають на виготовлення синтетичного одягу. З другого виду пластику часто виготовляють упаковки для побутової хімії. Він не менш цінний, адже після переробки перетворюється на каналізаційні труби, люки і навіть дитячі майданчики.
“Трійка у трикутнику — це ПВХ, який є токсичним пластиком. Його не переробляють. Крім того, варто утриматися від покупки продуктів у ньому, адже він негативно впливає на здоров’я, — ділиться Ольга Фрейдман. — Четвертий вид — це поліетилен, тобто цупкі пакети. Поліпропілен маркується п’ятіркою. Це зазвичай стаканчики для йогурту, контейнери для їжі”.
Не приймають в Україні шостий і сьомий види пластику.
Також у нашому місту поки що не приймають склобою, хоч це досить цінний ресурс. Зате приймають пляшки, алюмінієві бляшанки, кришки для консервації…
Якісний, але вже непотрібний одяг можна віднести у відділення Товариства Червоного Хреста.
Усі пункти прийому вторинної сировини можна знайти за посиланням: recyclemap.org
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора