На Хмельниччині шахраї підробили сторінку у соцмережі відомого священника та від його імені виманювали гроші в довірливих людей.
У соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм через фейкову сторінку настоятеля Шепетівської парафії Української греко-католицької церкви отця Василя Боднара спритні ділки почали публікувати повідомлення з проханнями пожертвувати гроші для військових у зоні ООС. Згодом ця інформація дійшла й до самого священника, який жодних зборів коштів через соціальні мережі не організовував.
“Я спершу подумав, що зламали мою сторінку. Але коли прийшов додому і почав розбиратися, то побачив, що вона не зламана. Просто хтось створив “клон” мого профілю в Інстаграм: скачали зі сторінки мої фотографії, скопіювали підписників… А потім під моїм імʼям, з моєю фотографією розсилали нові запити моїм друзям та зверталися у приватних повідомленнях з проханням пожертвувати кошти”, — пояснює отець Василь.
Священник каже, що дехто з його друзів та знайомих, ймовірно, подумав, що це ще одна його сторінка, а відтак без усяких підозр приймали запити на дружбу. За словами отця Василя, шахраї досить професійно підійшли до цієї афери.
“Дуже вдало психологічно маніпулюють людьми. Знаючи, що я священник, вони використовують християнські вітання, запитують про здоровʼя, пишуть благословення. Напевно, через Фейсбук побачили, хто родичі, бо до сестер звертаються: “Привіт, сестричко! Як там діти?”, — розповідає священник.
Та все-таки знайшлися люди, які почали сумніватися в правдивості таких повідомлень, оскільки вловили в них фальш.
“Ще одна парафіянка зателефонувала, щоб уточнити про збір грошей, оскільки знає, що я ніколи б собі не дозволив у різдвяний час звертатися зі словами “Слава Ісусу Христу!”. У цей період я завжди вітаюся: “Христос рождається!”. Це її збентежило, і вона мені зателефонувала”, — додає отець Василь Боднар.
Упродовж попереднього тижня священнику телефонували знайомі люди з усієї України. Дехто перепитував про збір грошей, але частина все ж таки довірливо переказували пожертви. Відтак усіх, хто йому телефонував, священник просив блокували фейкову сторінку та скаржитися адміністраторам Фейсбуку та Інстаграму, вказуючи, що це не справжні сторінки. Але як тільки одну заблоковували, злодії одразу створювали іншу. Вони розуміли, що священник — це публічна, впізнавана особистість, з високою довірою. Тож не хотіли так легко втрачати можливість заволодіти якнайбільшою сумою грошей.
“Шкода, що наше законодавство в таких випадках не може нас захистити. Я звертався у кіберполіцію. Мені порекомендували телефонувати на “102”. Поліція прийняла від мене заяву, приїжджали поліціянти для збору інформації. Однак все, що мені порекомендували, це відзняти відеозвернення про шахрайство, поширити його на особисті сторінки у соцмережах та повідомити про це місцеву пресу”, — розповідає отець Василь Боднар.
В поліції заявили, що такі випадки не поодинокі, але вийти на конкретну особу і притягнути її до відповідальності дуже складно. Єдиний реальний спосіб реагування — це профілактика. Тобто, інформувати через усі можливі шляхи про шахрайство, намагатися попередити про створення фейкових профілів та поширення неправдивої інформації, пояснила речниця Шепетівського районного управління поліції Інна Чаховська. Шансів викрити злочинців буде більше, якщо до поліції з заявою, що їх ошукали, звернуться люди, які переказали кошти шахраям. Оскільки через конкретну транзакцію коштів можна більше дізнатися про віртуального злочинця. Втім, зловмисники про всяк випадок страхуються і часто просять переказувати кошти не на банківську картку, а поповнити мобільний телефон. Це також допомагає їм уникати покарання.