У Хмельницькому розпочалось будівництво нового сучасного
притулку для бездомних тварин.
Мабуть, в Україні немає жодного міста чи села, де б не існувала проблема безпритульних тварин, зокрема собак. І Хмельницький не виняток, хоча останнім часом в місті все ж стало менше собак-безхатьків. Їх доставляють до притулку, стерилізують, кріплять до вуха чіп, який вказує, що тварина стерилізована, і повертають знову на вулицю. Спосіб цей ефективний, але в часі дуже тривалий. Та й притулок у Хмельницькому, який знаходиться в мікрорайоні Дубове, влаштовує не всіх. Він переповнений і надає прихисток лише хворим тваринам. Для решти собак — це лише стерилізатор. Та найбільше не раді такому сусідству люди, які мешкають у приватному секторі, поруч з притулком, навіть попри те, що більшість з них люблять тварин. Ірина Сульська каже, що собачий гавкіт не дає спокою навіть уночі. Заснути важко і дорослим, і дітям. А буває, що собаки з притулку тікають і тоді лячно дитину залишати у дворі саму. Та й сморід чути, особливо, коли дме вітер. Жінка переконана, що це ненормальне явище. І таки має рацію, хоча волонтери не розуміють тамтешніх людей. Кажуть, не варто й боятись бродячих собак, які деколи тікають з притулку. Вони не кусаються. Але ж тварина може бути непередбачуваною, тобто собака, яка ще вчора проявляла дружність і крутила хвостиком, сьогодні може вкусити. Втім, існують ветеринарні норми та правила, де чітко передбачена відстань, зокрема, 300 метрів розташування притулку для утримання собак, і ці відстані не повинні порушуватись. Так само на відстані 300 метрів не повинно бути запахів, а також рівень шуму повинен відповідати санітарним вимогам. Все, що знаходиться ближче 300 метрів, це вже порушення чинного законодавства. Це не вигадка, а норма закону, яку підтвердили фахівці Держпродспоживслужби. Тож мешканці приватного сектору почали бити на сполох. Тоді міський голова Олександр Симчишин пообіцяв людям, що притулок перенесуть з житлового масиву. І слова свого дотримав. В Хмельницькому розпочалось будівництво нового сучасного притулку для бездомних тварин. Він розташований на вулиці Заводській, 165, поруч із кінологічним центром Національної поліції на ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні ХКП “Спецкомунтранс”.
“Адмінбудівлі, ветеринарна, медичний і стерилізаційний блоки. Це все плануємо цього року. У поточному році передбачено на виконання будівельних робіт 2 млн грн. Наступного року будуть сучасні вольєри для тварин і вся відповідна для цього інфраструктура. У планах до кінця наступного року запустити першу чергу притулку!”, — написав на своїй сторінці у Фейсбуку міський голова. Водночас Олександр Симчишин наголосив, що всі безпритульні тварини колись мали друзів і господарів, і тварини на вулицях — це наслідки нашої безвідповідальності. І це насправді так. Втім, навіть новий, сучасний притулок не зможе на 100 відсотків вирішити проблему безпритульних тварин. Адже неможливо всіх тварин із вулиць зібрати і закрити в одному місці. До того ж неможливо побудувати такі величезні притулки. Ну і де брати стільки грошей, щоб вони функціонували? Це підтверджує й європейська практика, хоча в окремих країнах собак після стерилізації не повертають на вулицю. Суть у тому, що там настільки високий рівень влаштування тварин у сім’ях, що в деяких притулках навіть черга не доходить до всіх бажаючих — люди просто не можуть взяти тварину.
В цьому Україна дещо відстає. І тут, очевидно, десь бракує соціальної реклами, освітньо-просвітницької роботи, центрів захисту тварин і таке інше. Якщо це запрацює в Хмельницькому, плюс новий та сучасний центр для перебування бездомних тварин, місто має усі шанси, якщо не прибрати собак-безхатьків з вулиць, то принаймні дуже суттєво скоротити їх кількість.
Ольга Сєргєєва