Підтоплені вулиці і будинки, понівечений асфальт та збої в роботі транспорту — все це наслідки рясних опадів, які цієї весни та літа наче змагалися за перемогу із пекельною спекою. За словами фахівців Національного екоцентру України, все це наслідки глобальної зміни клімату. Через зсув кліматичної системи перепади температур стають більш різкими, а опади — більш ненормованими. До прикладу, в середині травня в Хмельницькому за день випала двомісячна норма опадів. Злива з градом затопила вулиці Чорновола, Вайсера, Зарічанську, речовий ринок на Львівському шосе. Перетворила вулиці на ріки й аномальна злива 15 червня, а згодом 17 липня, 4 та 17 серпня. Чому ж зливи затоплюють місто? Чому з надмірною кількістю дощової води не може впоратись водовідвідна інфраструктура, адже систему міської зливової каналізації формують 1813 дощоприймальних колодязів, майже 52 км мереж зливових колекторів діаметром від 250 до 1000 мм, майже 12 км водовідвідних каналів та 4 насосні станції, встановлені в місцях, рівень яких не дозволяє стікати воді самотоком?
Передусім, це повязано з тим, що колектори, які пролягають під вулицями, скидаючи воду до водовідвідного каналу, а потім до Південного Бугу, не встигають впоратися з таким великим обсягом води, каже заступник міського голови, начальник департаменту інфраструктури міста Василь Новачок. Адже, згідно з державними нормами, зливові системи нашого міста розраховані на 119 л води за секунду. Мовою синоптиків — це 14 мм на 1 м.кв. за 20 хв. зливи. Минулого ж тижня за короткий проміжок часу фактично випало три зливи такої щільності — і місто попливло.
“Варто зауважити, що підтопило не стільки через неспроможність колекторів прийняти воду, а через те, що рівень у річці та водовідвідних каналах піднявся настільки, що воді фізично не було куди подітися. Якщо подивитися на канал під час такої зливи, то можна побачити, що труба, діаметром 1000 мм, опинилася під водою, і канал фізично не встигав приймати воду з доріг. Разом з тим, десь за півгодини, десь за кілька годин вода з вулиць зійшла, а через півдоби рівень води в каналах та річці понизився на метр, а в окремих місцях й на півтора. Це вказує на те, що зливова система в місті працює”, — каже Василь Новачок. Водночас посадовець зазначає, що проблеми є. Одна з них — старі зливові системи, збудовані в 70-х роках з бетонних труб і кілець. За 50 років вони суттєво зруйнувались, а відтак потребують постійних поточних та капремонтів і гідродинамічних промивок. В місті такі роботи проводяться регулярно.
З 2016 до 2020 року промито 36 тис. 583 м зливових колекторів, розчищено майже чотири тисячі водовідвідних каналів, замінено колектори різних діаметрів на понад 20-ти проблемних ділянках.
Навантаження на інфраструктуру зростає й через тотальну забудову, і це друга проблема. По-перше, земля, через яку здійснювався дренаж води, тепер під асфальтом. Відповідно поверхня збору води збільшується, а водовідвідні споруди лишаються тими, якими були, коли цієї забудови ще не було навіть в проєкті. По-друге, на місці забудованих ділянок раніше були басейни прийому і тимчасового відстою вод. Яскравим прикладом, каже Василь Новачок, є ринок на Львівському. “Цей колектор приймає практично всю воду південно-західного мікрорайону. Колись ці води потрапляли у водовідвідні канали, звідти у водовідвідні ставочки, а залишки — в річку Плоску. Коли будували ринок, то канали сховали в труби, і зараз уся ця вода має забиратися двома трубами діаметром 500 мм. Але оскільки природні ухили тут мінімальні, а рівень ґрунтових вод високий, колектори навіть у суху погоду наполовину заповнені водою. Наразі ми працюємо з підприємцями з ринку над проєктом, який дозволить забрати частину дощових вод у колектори, пропустити їх під залізницею і скинути в річку, де рівень води значно нижчий, ніж перед залізницею. Втім це лише частково вирішить проблему.
Третьою проблемою, за словами Василя Новачка, є ліквідація водовідвідних каналів. На початку 2000-х значну їх частину “модернізували”, сховавши в труби. Зокрема, так відбулося з частиною каналу в районі вулиці Бандери, який ще 20 років тому сягав вулиці Свободи. “Водовідвідні канали здатні приймати води в десятки разів більше, ніж колектор діаметром тисячу міліметрів. Саме тому щороку їх розчищаємо. В 2018-2019 роках було розчищено русло Південного Бугу на ділянці від Свободи до Трудової. Наразі виготовлено проєкт на розчищення каналу від Трудової до Східно-Окружної”.
І четверта проблема. За словами Василя Новачка, її суть в тому, що система зливової каналізації не покриває все місто. В першу чергу, тут варто зупинитися на Зарічанській, яка після зливи чи не першою “йде під воду”. “По-перше, це величезний пагорб, розташований від Зарічанської до проспекту Миру. Він є великою площею водозбору, якою вода швидко спускається в низовину, тобто на Зарічанську. По-друге — це вже згадані водовідвідні канали, які “модернізували”. Третє — відсутність комплексної зливової каналізації. Що вже зроблено? В 2018 році ми облаштували якісне водовідведення на перехресті Зарічанської і Свободи. Наразі закінчуємо облаштовувати ливнівки в районі Зарічанської, 57/1. Також триває будівництво нової зливової системи в районі будівлі Нацполіції. Новий колектор та водостічні труби довжиною у 53 метри, які мають прослужити щонайменше 50 років, почали встановлювати на вулиці Парковій, де після останньої зливи старе оснащення не впоралось із відкачуванням води. В 2022 році за кошти забудовника плануємо облаштувати нову ливнівку в районі нового ТРЦ “Проскурів-Плаза”. Це суттєво поліпшить ситуацію на Зарічанській, але у разі підвищення інтенсивності опадів і на цій вулиці, і на інших вулицях як в Україні, так і в Європі, води не уникнути”, — каже посадовець. У таких випадках єдине, що можуть робити комунальники міста — тримати зливові мережі та каналізацію у сталому робочому режимі. Якщо вони прочищені та справні, вода сходитиме так само швидко, як і прийшла. Головне слідкувати, щоб шлях для її відведення був вільний.
Євген Костюк