Пам’ятаєте, як нас обурили грудневі платіжки за газ? Та ми навіть не встигли оговтатись, як у січні нас знову огорнули мокрим рядном — газ знову подорожчав до майже 11 грн за куб. Після акцій протесту, на яких люди нагадали президенту його передвиборчу програму, гарант насварив мізинцем уряд, і той пообіцяв, що до завершення опалювального сезону тепло і гаряча вода не подорожчають. Відтак 9 лютого цього року між урядом України, НАК “Нафтогаз України”, НКРЕКП та Асоціацією міст України був укладений меморандум щодо врегулювання проблемних питань у сфері централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Органи місцевого самоврядування мали забезпечити безперебійне подання тепла споживачам за фіксованою ціною, а уряд компенсувати комунальним підприємствам різницю між ринковою та граничною ціною газу. Міста свою обіцянку виконали, а урядові зависли в повітрі. Рахунки комунальних підприємств теплопостачання почали арештовувати. А згодом Кабмін скасував порядок розподілу коштів, які надходили на рахунки зі спеціальним режимом використання підприємств теплокомуненерго для проведення розрахунків з постачальником природного газу за механізмом спеціальних обов’язків, і заявив, що більше не регулюватиме ціни на газ для теплопостачальних підприємств. На думку прем’єр міністра Дениса Шмигаля, який, власне, й був ініціатором скасування ПСО, це — важливий крок до створення “повноцінного ринку газу”. Невже? На тлі коливань на ринку ціни на газ, невирішеної боргової проблеми і відсутності оборотних коштів теплопостачальних підприємств? Адже, окрім нинішніх проблем, тепловики мали й задавнену: з 2014 року діяли так звані спеціальні рахунки, коли майже усі кошти, які надходили теплопостачальним підприємствам від споживачів, автоматично списувались з їхніх рахунків на користь НАК “Нафтогаз” України. Тобто, йдучи за Шмигалем та на радість “Нафтогазу”, тепловики мали б купувати газ у “Нафтогазу”, оскільки борги мають перед ним, за ринковими умовами, а це ціна, вища 9 грн за 1 куб, авансова оплата, подобове замовлення обсягів газу, надмірні штрафні санкції навіть за дрібне відхилення від умов НАКу. Відтак потрібно підвищувати тарифи для населення. Окрім цього — непомірні видатки бюджетів територіальних громад, які мають купувати газ за такими ж умовами для шкіл, дитсадків та лікарень. В ситуацію втрутилась важка артилерія — Асоціація міст України, яка заявила, що такі дії уряду та “Нафтогазу” можуть призвести до газового колапсу. Тобто, 120 міст може залишитися без гарячої води, бюджетні установи без природного газу, а в жовтні може не настати опалювальний сезон. Відтак 20 травня 2021 року Правління Асоціації міст України обговорило критичну ситуацію, що склалася в сфері комунальної теплоенергетики і виступило із заявою:
► компенсувати втрати комунальних підприємств, які виникли внаслідок рішень, ухвалених органами державної влади;
► гарантувати постачання природного газу в достатніх обсягах комунальним підприємствам на умовах післяплати за ціною, що врахована в діючих тарифах на тепло та гарячу воду для населення;
► ухвалити законопроєкт, що забезпечить реструктуризацію заборгованості комунальних підприємств за спожитий природний газ, списання штрафних санкцій та відшкодування різниці в тарифах.
І вже 21 травня 2021 року за ініціативи Асоціації міст України Президент України в присутності прем’єр-міністра України Д.Шмигаля, міністра розвитку громад і територій О.Чернишова, голови НКРЕКП В.Тарасюка, голови правління НАК “Нафтогаз України” Ю.Вітренка, заступника керівника Офісу президента К.Тимошенка, голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг А.Геруса, провів нараду з проблемних питань постачання природного газу підприємствам комунальної теплоенергетики. Позицію Асоціації міст України на нараді представляв виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.
Можливо високопосадовці зрозуміли, що, штовхаючи комунальні теплопостачальні підприємства в обійми ринку, може статись непередбачувана ситуація, але, за підсумками наради, ситуація набула позитивних обрисів. А саме:
- У визначений термін (тиждень) НАК “Нафтогаз України” запропонує підприємствам ТКЕ постачання природного газу на умовах річного контракту за ціною 7 400 грн/тис. куб. м (без ПДВ). Таке постачання буде здійснюватися на умовах післяплати, без застосування штрафних санкцій за подобові небаланси споживання природного газу та його недобір.
- НАК “Нафтогаз України” звернеться до Державної виконавчої служби України з листом щодо зняття арештів з рахунків підприємств теплопостачання.
- Найближчим часом Верховна Рада України ухвалить закон, яким будуть списані борги підприємств теплопостачання за спожитий природний газ, а також відшкодовано заборгованість з різниці в тарифах, яка виникла до травня 2021 року.
- Верховна Рада ухвалить зміни до Бюджетного кодексу в частині надання можливості органам місцевого самоврядування здійснювати місцеві запозичення для придбання природного газу для потреб підприємств ТКЕ.
Звісно, якщо ці домовленості будуть втілені, то підприємства теплопостачання зможуть забезпечувати мешканців населених пунктів гарячою водою, а з жовтня — централізованим опаленням. Цікаве у цій ситуації лише одне: невже головний урядовець Шмигаль не розумів з самого початку, що, за наявності величезних проблем, крок до створення “повноцінного ринку газу”, говорячи делікатно, не на часі. А можливо, так й було задумано? На кшталт: поганий і хороший коп або метод батога та пундика? Хто знає. Втім, це був лише початок позитивних зрушень. А вже 26 травня уряд прийняв постанову, якою скасовується дія постанови Кабінету Міністрів України №217 — це оті спецрахунки, про які мова йшла вище.
До речі, Асоціація міст України неодноразово наголошувала на необхідності скасування спецрахунків, які обмежували право підприємств розпоряджатися власними коштами і лише призвели до погіршення ситуації: заборгованість ТКЕ за природний газ у 2021 році зросла до 58 млрд грн.
Ініціатором прийняття постанови про скасування спецрахунків виступив міністр розвитку громад та територій України О.Чернишов. Тож відтепер підприємства теплопостачання можуть без обмеження розпоряджатися коштами, які надходять на їх рахунки від споживачів як оплата за послуги теплопостачання. - Лариса Світловська