Понеділка, 22 лютого, в НВК №4 школярі чекали ще з вихідних: у цей день до навчального закладу прибули правоохоронці на чолі з начальником відділу ювенальної превенції УПД ГУНП в Хмельницькій області Сергієм Цимбалюком. І не тому, що у закладі були порушені права дітей. Зовсім ні: учні передали в руки ювенальних працівників понад сто дитячих подарунків-посилок у рамках благодійної акції “Бандерольки дружби”, яка вже рік діє на Хмельниччині. Адресанти бандерольок — маленькі пацієнти, які перебувають у міській дитячій лікарні.
Саме з цієї благодійної акції розпочалась наша розмова з директором НВК №4, кандидатом філософських наук, регіональною тренеркою НУШ, а також освітніх проєктів “Освіта для сталого розвитку в дії”, “Вчимося жити разом”, “Основи критичного мислення” Олесею ПРУС.
— Олесю Віталіївно, чому для Вас, як педагога, толераторки Нової Української Школи (НУШ), важливо ініціювати акції дитячої благодійності?
— У таких дієвих акціях доброти формуються важливі базисні елементи суспільної поведінки, громадянського виховання. У наш час розробляється чимало моделей розвитку сучасного інформаційного суспільства, і в цьому процесі важливо оберігати, утверджувати моральні, духовні засади виховання дітей та підлітків, формувати цілісні особистості. Тобто, формувати якісне, мотивоване до громадянської активності покоління. Це — головне завдання Нової української школи, стратегія національного виховання. Через такі дієві процеси відбувається громадянська самореалізація особистості. Мені як педагогу особисто дуже важливо спостерігати, як діти готують свої “бандерольки дружби”, як народжується оця зворушлива дитяча комунікація. У нашому закладі навчаються 1700 учнів, і свої подарунки вони адресували своїм уявним ровесникам: для молодших було важливо дарувати іграшки, розфарбовки, старшим — олівці, канцтовари, альбоми, усі приносили, звісно, й солодощі. І важливо, що діти вкладали у бандерольки й свої листи з побажаннями. Коли я запитувала наших учнів, що для них важливе у цій акції, більшість відповідали, що хотіли б бачити емоції дітей, які відкриватимуть бандерольки. Тобто, позитивна емоційна складова тут дуже сильна. Діти усвідомлюють, що дарувати не менш приємно, ніж отримувати подарунки.
— Сучасний освітній простір нині переформатовується: ще два десятиліття тому лунали тези про те, що школа повинна бути уніфікована, існувати осібно від “гострих” питань національної ідентифікації і т. д. Нині національно-патріотичне виховання — стержень громадянського виховання юних українців. І це завдання не лише нової школи, а й нового вчителя…
— Актуальність патріотичного виховання молоді вже довів час: саме єднання нації стало найвищим виявом громадянського суспільства у важкі і героїчні для нашої Батьківщини моменти. Саме тому державні стандарти НУШ спрямовані на цілісне виховання молодого українця, його знань про історію держави, її героїки. Весь минулий тиждень у нашому НВК був присвячений подіям Революції гідності, вшануванню героїв Небесної сотні, воїнів, які захищають і віддали життя у російсько-українській війні. Найголовнішим акцентом цих акцій стало відкриття у школі меморіальної дошки на честь захисника України, учасника російсько-української війни Богдана Бігуса, який навчався у нашій школі. У нас чимало учнів, чиї батьки воювали і воюють на сході України, і для дітей такі акції дуже важливі, бо вони переконують, що реальні герої поруч, серед нас. Знаєте, в актовому залі стояла ідеальна тиша, коли учням розповідали про десятьох наймолодших захисників Майдану, героїв Революції гідності. Я бачу цю небайдужість і тому переконана: потрібно реально діяти, а не лише розповідати про обов’язок любити Вітчизну. Дитина усвідомлює важливі речі, коли до них причетна емоційно.
— Які ще сучасні комунікації є дієвими у громадянському вихованні?
— Форм багато, головне — їхнє наповнення. Ось до 8 Березня ми готуємо загальношкільний флешмоб “Збираємо позитивні жіночі емоції”.
— Звучить інтригуюче…
—Так, і це зацікавлює дітей. Який сценарій флешмобу? Учасники акції, тобто наші учні, фільмуватимуть випадкових жінок, даруватимуть квітку чи маленький подаруночок і фіксуватимуть емоції тих, хто отримує ці вітання зі святом. Мета: дізнатись, чи важко зробити людину щасливою просто так, несподівано, миттєво? Дієвою, актуальною виховною складовою стало й дитяче волонтерство. У нас вже традиційні акції збору листівок, малюнків, волонтерської допомоги нашим воїнам. Ці послання дуже зворушливі, щирі. Бо таким чином діти об’єднуються, стають дотичними до подій, які формують засади патріотизму.
— Сучасна школа стоїть перед багатьма викликами. Один з глобальних — це так зване мережеве суспільство, і діти нерідко стають жертвами віртуальних маніпуляцій. Чи має школа ресурс, аби протистояти цьому потужному пресингу?
— Сучасне молоде покоління демографи та психологи назвали поколінням “Z”, яке пов’язують з широким використанням Інтернет ресурсів. Це — молодь з новою естетикою суспільних запитів, амбіцій, прогресивних поглядів на різні теми. Але в надто юному віці залежність від віртуальної дійсності, як ми вже переконалась, може бути руйнівною для дитячої психіки. Згадаймо хоча смертельну віртуальну гру “Синій кит”, інші мережеві пастки…
Яке громадянське суспільство формується у такий спосіб? Звісно, залежне і слабке, самотнє в живій, не віртуальній реальності. Тому співпраця педагогів і батьків з досвідченими психологами — дуже актуальне дляв всіх нас завдання. Лише психолог, володіючи професійними методиками, здатний безболісно “вивести” дитину з стану залежності, виявити такий стан. І тому основи кібербезпеки дуже актуальні для сучасної школи. До речі, я також вивчаю цю проблематику як науковець. У березні у Львові відбуватиметься всеукраїнський тренінг “Кібергігієна і кібербезпека”, в якому я братиму участь. Така освіта, освоєння технологій критичного мислення для сучасного вчителя вкрай необхідна, особливо у площині протидії фейковій інформації, рекламній продукції. Адже учитель це повинен уміти донести дітям.
— Як допомагає у вихованні громадянської зрілості учнів Ваш особистий досвід?
— Я вже 15 років є тренером всеукраїнської освітньої платформи “Критичне мислення”. Її завдання — забезпечення сучасного вчителя відповідним інструментарієм. Адже педагоги — транслятори різних методик спілкування, які допомагають учням аналізувати інформацію. У цьому процесі дуже важливою формою комунікації є публічні дебати, під час яких учні і педагоги обговорюють суспільно важливі теми, які поширюються в мережевих комунікаціях. Я завжди наголошую в бесідах із учнями: “Ми — одна команда, і в команді — сила”. До цієї команди обов’язково залучаємо й батьківську спільноту в рамках широкого діалогу. Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, активних, відповідальних громадян. Саме таких повинна готувати середня школа України. Такою є головна мета освітньої реформи і мета кожного сучасного педагога.
Розмовляла
Тетяна СЛОБОДЯНЮК