У мікрорайоні Дубове народжується новий парк: минулої суботи там висадили 100 саджанців дуба й клена. Власне народження його почалося ще навесні цього року.
У квітні, на території між колишніми цегельним заводом і аеропортом (саме тут, на площі два гектари, й планували створити парк) тривали активні роботи з вивезення сміття і вирівнювання ділянки під майбутній парк.
Сміття, зауважу, там було багато, бо раніше люди зробили з того місця величезне стихійне сміттєзвалище, тож руки докладати було до чого. Отож навесні територію розчистили, землю вирівняли і засіяли травою. І нині вже є зелене поле, на якому вкорінюється трава.
Ще навесні начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Василь Новачок (саме з його ініціативи власне й проводилися всі ці роботи), розповідав, що в найближчих планах — обладнати тут футбольний майданчик розміром 25 на 50 метрів. Тож для його остаточного облаштування доведеться дочекатися, коли трава нарешті зміцніє і стане надійним зеленим килимом.
А минулої суботи на території майбутнього парку було зроблено грандіозний почин — висаджено 100 молодих дерев клена та червоного дуба (саджанці привезені з розсадників Новоушицького та Хмельницького районів).
Висаджували деревця толокою. До роботи зійшлися не лише мешканці Дубового, а й інших мікрорайонів.
Валентина Олексіївна живе поблизу майбутнього парку й дуже рада, що нарешті матиме під боком зелене місце для відпочинку: “Буде де подихати свіжим повітрям, помилуватися зеленою красою. У мене два маленьких онука. З ними важко добиратися до парків у центрі міста, тому ми дуже раді, що матимемо парк поруч. Та й за дітей своїх спокійна, що більше не споглядатимуть біля своїх будинків купи сміття”.
А 30-літня Олександра Григорчак приїхала саджати дерева аж з Ракового. “Чому б не допомогти сусідам? — сміється. — Може, і нам допоможуть з часом. А якщо серйозно, то міська влада робить велику справу — створює могутні легені нашого міста. Значення цього важко навіть по-справжньому оцінити. Думаю, наші діти та онуки щиро дякуватимуть нам за старання”.
П’ятикласниця Іринка Козійчук, котра живе неподалік, завзято допомагала своїй бабусі на толоці. Обережно притримувала саджанці, поки та засипала їх землею.
А майстер-клас з висадження дерев показав головний спеціаліст управління ЖКГ Василь Кабальський. Урок усі засвоїли добре, тож справа рухалася швидко.
Жовтень — найкраща пора для висадження дерев. Тепер для нормального росту їм треба забезпечити десятикратний полив.
Василь Новачок розповідає: “Саджанці садили на відстані 15 метрів один від одного. Це робили спеціально, адже нам потрібен парк, а не ліс. У кожного дерева повинна правильно формуватися велика крона. Трава, що посіяна під деревами, теж повинна мати всі умови для нормального росту.
Навесні, коли трава остаточно вкорениться, плануємо поставити на футбольному полі ворота.
Приємно, коли мрії стають реальністю. І вдвічі приємніше, коли приходиш сюди саджати парк зі своїми дітьми. А потім спостерігаєш, як підростають вони і якими великими стають дерева…”
Для того, аби саджанці підросли, потрібно не менше 10 років. За словами Василя Новачка, згодом проситимуть з міського бюджету кошти, аби облаштувати в парку доріжки та встановити освітлення. Поки ж з міського бюджету на облаштування парку не виділено жодної копійки.
Усі початкові роботи на території майбутнього парку виконувалися лише силами волонтерів і спонсорів.
“Чи ж справді можливо таке?” — запитала я Василя Пилиповича. Авжеж, можливо, відповів він, додавши: “Люди ж люблять своє місто!”.
Тетяна Кравцова