В обласному академічному муздрамтеатрі ім. М.Старицького 30 жовтня розпочався фінальний етап всеукраїнської лабораторії молодих режисерів “C.Т.Р.У.М”.
Обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.Старицького відомий як театр класичної драматургії. Але сучасність вимагає змін і розширення репертуару. Тож головний режисер Дмитро Гусаков загорівся бажанням розвинути тут сучасну драматургію. Це можливість експерименту, відступ від класичної театральної школи, пошук нових сценічних форм та шляхів впливу на глядача.
Задля цього в театрі створили лабораторію молодих українських режисерів “С.Т.Р.У.М”.Допомоги в реалізації творчого задуму шукали в Українського культурного фонду, який, на жаль, не підтримав цю ідею.
Втім утілити її вдалося. За 15 тисяч гривень, які театр отримав від обласного департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії, створили театральну студію “С.Т.Р.У.М”, в якій і розпочали творчий експеримент.
На конкурс серед молодих режисерів України та ближнього зарубіжжя на постановку п’єси сучасних авторів надійшло 33 заявки. Разом з іншою інформацією молоді режисери надсилали відео власних постановок. До фіналу відібрали п’ятеро найкреативніших: Вікторію Шевченко та Анастасію Вервейко з Київщини, Дмитра Обєднікова з Чернігова, чернівчанина Дмитра Леончика та хмельничанку Анастасію Строян. Кожен ставив у облмуздрамтеатрі пʼєсу сучасних авторів.
Робота тривала до 4 жовтня, коли експертне журі після обговорень та дискусій обрало переможця. Його оголосять наступної неділі. А протягом тижня на сторінках театру ім. Старицького у Fasebook транслюватимуться уривки з вистав конкурсантів.
Тематика фінальних конкурсних п’єс дуже різноманітна. Наприклад, головний режисер чернігівського обласного філармонійного центру Дмитро Обєдніков у Хмельницькому ставив концептуальне рішення вистави “Очі блакитного собаки” за пʼєсою харківської драматургині Кіри Малініної.
Дія відбувається у сні. В холодній кімнаті, де лише стіл та два стільці, зустрічаються Він та Вона. Їхні зустрічі обриваються раптово, як сам сон. Їй постійно доводиться нагадувати Йому, що було між ними у попередніх зустрічах. Врешті вирішують зустрітися в реальному житті. Для цього Вона скрізь пише фразу-маяк “Очі блакитного собаки”.
“Раніше виставу не ставив ніде. В Хмельницькому в дію ввожу, крім двох головних героїв, театральну балетну трупу, яка допомагає втілити різні метаморфози, що відбуваються у сні. Участь у лабораторії “C.Т.Р.У.М” для мене — можливість творчого експерименту”, — каже Дмитро Обєдніков.
Хмельницька режисерка, студентка Київського національного університету театру і кіно ім. Карпенка-Карого, керівник дитячої театральної студії “Пармезан” Анастасія Строян представила на суд експертного журі виставу київської драматургині Лєни Лягушонкової “Як у людей”. Це комедія-трилер, де висміюють різні вади сучасників на прикладі типової сім’ї.
Для режисерки — це також перший досвід роботи з професійними акторами, адже раніше працювала з підлітками. У виставі герої розмовляють суржиком, батько в сім’ї — російськомовний.
“Cучасна драматургія не завжди зрозуміла старшому поколінню, адже часом це справжній треш, що в цьому випадку означає сумбурне, вільне використання різних театральних прийомів”, — ділиться Анастасія Строян.
Переможець стартового проєкту всеукраїнської лабораторії “С.Т.Р.У.М” поставить свою п’єсу в обласному театрі, вона увійде до його сталого репертуару. А це для режисера-початківця неабияке досягнення.
Ірина Салій