З ініціативи ВООЗ у перший понеділок жовтня відзначається Міжнародний день лікаря. Цього року COVID-19 став викликом всьому людству, і лікарі стали на першій лінії захисту, рятуючи життя інших, ставлячи під загрозу власне.
В очікуванні запланованої зустрічі з головним лікарем КП “Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2” Хмельницької міської ради, кандидатом медичних наук Людмилою Головко подумки відзначаю, що в такий пізній час, далеко по сьомій вечора п’ятниці, я знаходжусь в поліклініці вперше, точніше в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, яку втім усі хмельничани досі звично називають поліклінікою №1. У спорожнілому коридорі біля кабінетів сімейних лікарів ще залишаються “замасковані” поодинокі відвідувачі.
— Це ще не закінчення робочого дня, — пояснює Людмила Леонтіївна, також сімейний лікар, коли нарешті ми починаємо нашу вечірню розмову. — Хоча й “днем” це назвати важко. Бо до десятої-одинадцятої вечора сімейні лікарі продовжують працювати. Оформлення електронної медичної документації в період епідемії ще ніхто не відміняв. Втім у міру можливостей ми нині спростили перелік документації, яку раніше щоденно готували лікарі, нею зараз займаються медичні статистики, щоб спеціалісти могли більше часу приділяти безпосередньо роботі з пацієнтами. Адже пандемія вимагає від лікаря бути на зв’язку зі своїми підопічними фактично цілодобово.
— Людмило Леонтіївно, коронавірус додав навантаження до обов’язків сімейних лікарів, адже нова хвороба не “відмінила” інших захворювань, на які страждають люди. Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1 та ваш медичний заклад охоплюють амбулаторним лікуванням майже всіх хмельничан. Фактично сімейний лікар першим розпочинає контакт з потенційним хворим, визначає його стан, консультує. Як працюється в таких умовах?
— У нашому закладі на обслуговуванні більше 153 тисяч осіб, які уклали декларації з лікарями центру. За дев’ять місяців цього року сімейні лікарі прийняли майже 400 тисяч пацієнтів, здійснили 8700 домашніх викликів. З березня, тобто з оголошенням пандемії, звернень побільшало, та й нині їх більше, ніж звичайно. От, зокрема, за вересень до сімейних лікарів звернулись майже 55 тисяч пацієнтів, з них 554 лікарі обстежили вдома. З перших днів карантину здійснено 68065 консультацій засобами телекомунікаційного зв’язку. На сьогодні в більшості розлади в стані здоров’я людей зумовлені коронавірусною хворобою. В даний час у нашому закладі на амбулаторному лікуванні перебувають 745 хворих на COVID-19. Щодня у нас діагностується від 40 до 90 осіб, але й одужує також орієнтовно така ж кількість хворих.
— Яким став здобутий досвід для ваших колег — сімейних лікарів? Чи має необхідний ресурс первинна медична ланка, щоб надалі берегти і підтримувати людське здоров’я?
— Пандемія вже змінила наше життя, показала, наскільки людина незахищена перед багатьма загрозами і викликами. І це стало вагомим досвідом, хоча дуже важко здобутим. Нині можу впевнено сказати, що в боротьбі з коронавірусом нині рятує наша переформована первинна ланка, тобто сімейна медицина, сімейні лікарі, які опинились на передовій “фронту” боротьби з цією недугою. У 2016 році місто зробило крок у реформу медичної галузі: були створені два центри ПМСД, які за сприяння міського голови Олександра Симчишина, начальника управління охорони здоров’я Бориса Ткача були забезпечені матеріальною базою (приміщеннями, оргтехнікою, медобладнанням, офісними меблями), необхідною для укладання договорів з Національною службою охорони здоров’я України (НСЗУ). Наші міські центри ПМСД увійшли в число перших, які уклали договори з НСЗУ та отримали від держави належне фінансування для достойної оплати роботи медиків та подальшого розвитку служби первинної медико-санітарної допомоги.
— Яка інфраструктура медичного підприємства, що об’єднало хмельницькі поліклініки та амбулаторії? Чи стала медична допомога доступнішою і якіснішою? А високі зарплати сімейних лікарів здатні підвищити їх професійну, моральну відповідальність?
— Розпочну з останнього запитання. Людський фактор — річ особлива, стосується й деяких наших колег, але здобутий досвід показав, що за сімейною медициною майбутнє: лікар, матеріально “прив’язаний” до кожного свого пацієнта, поступово, але змінюється, бо може порівняти своє життя до та після реформи. У нашому центрі працюють 115 лікарів, з них 72 — спеціалісти загальної практики сімейної медицини, 7 терапевтів та 35 педіатрів, два інтерни. Прийом пацієнтів здійснюється у центральній та північній частинах міста, в 13 амбулаторіях загальної практики. Газета “Проскурів” вже не раз розповідала про діяльність комунального підприємства, нагадаю лише основне. Порівняно з минулими, дореформеними роками, якість і доступність наших послуг поліпшилась. Зараз веду мову не про коронавірус, а про всі показники минулого року: на 19 і 10 відсотків відповідно поменшало інфарктів та інсультів; на 5 відсотків поменшало занедбаних випадків онкозахворювань, на 12 відсотків поліпшилась діагностика гіпертонії, на 10% — вперше виявлених діабетиків. На 5 відсотків знизилась смертність від серцево-судинних захворювань, на 5% — від цереброваскулярної патології, на 18 — від інсультів, на 5 — від інфарктів, що пов’язано з ефективним використанням ліків за урядовою програмою “Доступні ліки”. Проведено 14 573 ЕКГ-дослідження, це на 30 відсотків більше, ніж у 2018 році, на 11 відсотків збільшилась імунопрофілактика дітей.
Наш центр акредитований як заклад вищої категорії, це розширило нашу ліцензовану господарську самостійність, завдяки чому змогли суттєво оновити матеріально-технічне оснащення всіх структурних підрозділів. Нарешті ми стовідсотково забезпечені комп’ютерною технікою, на що витрачено більше мільйона гривень, впровадили електронний документообіг. Амбулаторії, які роками очікували ремонтів, поступово, але оновлюються: на поточні ремонти минулоріч витрачено 1288,6 тисячі гривень, на капітальні — 627,4 тисячі, майже 48 тисяч гривень — на пандуси біля входів до приміщень амбулаторій. Закупили на 2588 тисяч гривень медичного обладнання. У коридорах для пацієнтів встановили телевізори, кулери з водою, куточки для перебування дітей, нові меблі в коридорах та кабінетах. Розпочали і продовжуємо впроваджувати в усіх амбулаторіях енергозберігаючі технології. Усього цього ми досягли завдяки державному реформуванню галузі, активній допомозі міської влади, громади міста. Як, наприклад, нещодавно відкрилась нова амбулаторія на вулиці Трудовій, 5ж.
— Людмило Леонтіївно, психологічне здоров’я як пацієнтів, так і лікарів, в умовах пандемії, напевно, важко “вкласти” у будь-яку реформу: це страх перед невідомістю, страх померти, не отримати вчасно лікарську допомогу, особливо, коли її вартість стане недоступною. А лікар, який уже майже рік живе і працює в режимі постійної мобілізації і постійно — на зв’язку? Професійне вигорання плюс ризик для більшості медиків первинної ланки захворіти на коронавірус, також супутній фактор емоційного та й фізичного виснаження…
— Пандемія змінює всіх нас, змушує переосмислювати життєві цінності, пріоритети. Зрозуміло, що так, як раніше, ми вже жити не будемо. І важливою є не лише медична, а й психологічна підтримка. Скажу як сімейний лікар: мої пацієнти зі мною на постійному зв’язку. Так, це накладає особисту відповідальність за перебіг хвороби, за супутні ускладнення, психологічний стан хворого. От сьогодні о п’ятій ранку телефонує жінка і в розпачі просить, аби госпіталізували її літніх батьків, у яких виявлено пневмонію. Перебіг хвороби дозволяє амбулаторне лікування, приписи відповідні зроблені, така форма хвороби лікується в домашніх умовах. Доводиться ретельно знову пояснювати, як і чим лікувати, доглядати… На жаль, наші лікарні не в змозі прийняти всіх охочих на стаціонарне лікування з COVID-19 та й згідно з протоколами госпіталізації підлягають хворі з важким та середньоважким перебігом хвороби, супутньою патологією, а це, за статистичними даними, до 10 відсотків хворих. Дуже важко відмовляти людям у госпіталізації, вислуховувати нарікання, а то й погрози і прокльони, але ми повинні бути терпимими, милосердними.
А щодо лікарів…. У нашому медичному центрі на підтверджений COVID захворіли з початку пандемії 14 медиків. Виходячи з набутого досвіду, можна стверджувати, що коронавірус небезпечний і після того, коли людина перехворіє. Ця недуга підступна не лише тому, що руйнує імунітет, загострює хронічні хвороби, а й викликає стійкі депресивні стани. У таких ситуаціях дуже важлива психологічна допомога спеціалістів.
Нині, враховуючи ріст захворюваності на COVID-19, можна думати вже про початок другої хвилі коронавірусної інфекції. Думки міжнародних фахівців про те, якою вона буде — сильнішою чи слабшою, наразі різняться. Але зрозуміло одне: чим краще ми підготуємось, тим кращі шанси матимемо у стримуванні інфекції. На жаль, державне забезпечення недостатнє, і центральна влада просто “зливає” боротьбу з коронавірусом на регіони. Тому так важливо нині зробити правильний вибір: обрати до місцевих рад відповідальних та патріотичних людей, які своєю позицією, конкретними справами довели, що вміють працювати на користь громади. Бо ситуація з пандемією довела: лише спільними зусиллями ми зможемо протистояти викликам і загрозам, які переживаємо самі й весь світ.
— Дякую за розмову, міцного всім нам здоров’я, віри у власні сили і в спроможність влади і медицини подбати про кожну людину, яка потребує допомоги у цей непростий і дуже тривожний час.
Розмовляла
Тетяна Слободянюк