У Хмельницькому відбулись майстер-класи з іконопису на склі для учасників Операції об’єднаних сил та їхніх сімей.
Малярство на склі прийшло до нас із Європи, але воно було світським — пейзажі, натюрморти. В Україні це була виключно ікона, яку малювали як оберіг у хату. Цікаво, що вона майже не траплялася в церквах, але була в кожній гуцульській хаті. Її творцями були в основному люди, які не мали мистецької освіти. Відтак техніка майстрів з народу, які не дотримувались академічних канонів, а просто малювали душею, близька всім, навіть тим, хто вже й забув, коли востаннє тримав у руках пензля. А ще це не просто приємне проведення часу, але й арт-терапія, яка заспокоює.
Саме тому хмельницька мисткиня Тетяна Цимбарецька вирішила познайомити з цією технікою ветеранів АТО (ООС) та провести для них та їхніх сімей майстер-класи.
Вона зазначила, що проводить терапію мистецтвом не вперше, а саме для учасників подій на сході України вибрала напрямок арт-релакс. За її словами, створення картин відкриває внутрішній світ людини.
“Це захоплення відкрило для мене Україну та українську душу. Моє знайомство з народною іконою на склі відбулося в Коломиї, в Національному музеї. До цього я малювала візантійські ікони і мала благословення від священика, — розповідає мисткиня. — В українській іконі на склі я побачила все, що можна говорити про народність, віру і традиції. Вона притягує своєю простотою та щирістю, в ній — віра і молитва, які йдуть від серця. Ікона — це своєрідне вікно у духовний світ”.
Тетяна Цимбарецька каже, що ікони, які малюють учасники майстер-класу, — не канонічні, але енергетика, яку вкладає автор, дозволяє доторкнутися до власної історії та віри, а це те, що “передаємо від покоління до покоління, те, що пов’язує нас з нашими батьками”.
“Головне для учасників майстер-класу — отримати задоволення та відчути, що віра допомагає вирішити будь-яку складну ситуацію, а мистецтво дозволяє відродити в собі вогник надії на краще”, — каже пані Тетяна.
Ольга Сєргєєва