Одним із символів епохи є транспорт. Від воза до сучасних надшвидкісних автівок довелося освоїти людству. Особливим шармом та вишуканістю вирізняються ретроавтомобілі. Хоч ці автівки не зрівняєш з сучасними швидкісними всюдиходами на колесах, власники найбільших колекцій авто завжди особливо цінують свій ретроекспонат.
Хмельницький уже давно знайомий із колекцією ретроавтомобілів Володимира Ковальчука. Зібрані ним автівки різних часів випуску традиційно експонуються на центральних вулицях до Дня міста, щороку відбувається ретрозаїзд.
Нарешті колекціонер разом зі своїми фанатами дозрів до здійснення своєї мрії: відкриття музею ретроавтомобілів у Хмельницькому. Вже в травні хмельничани мали увійти до музею раритетних легкових автівок 1930-1970-х років, але завадив карантин. Відкрити музей планують після його закінчення. Всього в колекції 64 ретроавтомобілі, 40 мотоциклів та вісім мопедів. Сам колекціонер працює головою міського комітету сприяння оборони України. Фаховий військовий добре обізнаний з технікою, якою пересувалися високі військові чини в роки Великої Вітчизняної війни та в повоєнний період. Наприклад, цінує подарований хмельничанином Петром Слободянюком автомобіль підвищеної прохідності ГАЗ-69, який використовували для перевезення військової старшини, а після модернізацій військової техніки списали. Такі автомобілі виготовляли в 1950-х роках.
Старійшина серед колекційних експонатів — автомобіль німецького виробництва Opel Olympia 1939 року випуску. Машина залишилася вкомплектованою деталями виробника. А наймолодшому авто в колекції 23 роки.
Музей знайомитиме відві-дувачів з автомобілями українського, польського, німецького, чеського та румунського виробників. З українських чотириколісних радянської епохи — ЗАЗ-965, це “Запорожець” випуску 1960-х років.
Лише 500 екземплярів випущено в СРСР Москвичів -403. Один із них потрапив до рук нашого колекціонера. Цю машину раніше вважали всюдиходом. Майже третина музейних автомобілів досі на ходу, решта — реставруються.
До музею автівки передавали з різних регіонів України. Збирав колекцію Володимир Ковальчук протягом семи років.
Марина Зінов’єва