У хмельницьких школах триває друга хвиля навчального сортування сміття. Його запустив офіс “Розумне довкілля. Хмельницький”, створений наприкінці серпня минулого року при комунальному підприємстві “Спецкомунтранс”.
Сказати, що ідея залучення до ековолонтерства собаки Гуфі вдала, — вважай, нічого не сказати, тому що автори ідеї влучили прямісінько в точку. У Хмельницькому тепер немає дитини (хіба що дуже маленької), яка б не знала, хто такий Гуфі. Однак все одно нагадаємо, що відео під назвою “Історія пса Гуфі” опубліковане працівниками офісу проєкту “Розумне довкілля”.
Гуфі народився і жив на міському сміттєзвалищі. Потім собаці всміхнулася доля: його забрали до себе додому добрі люди. В них він живе вже п’ять років. Ці добрі люди — родина Ваврищуків. А Микола Ваврищук — керівник офісу “Розумне довкілля”. Тому, як кажуть, сам Бог велів, аби Гуфі допомагав навчати хмельничан сортувати сміття.
Як і планувалося, діти одразу беззастережно повірили Гуфі. Його заклик до чистоти почули й взялися активно впроваджувати. Тож на ековолонтера Гуфі покладаються великі надії. Пес навчає, як сортувати сміття, веде сторінку в соціальних мережах, власним прикладом заохочує школярів свідомо поводитися з побутовими відходами.
Відтак з початку лютого в школах Хмельницького триває друга хвиля навчального сортування сміття. У рамках проєкту місто закупило для цього понад 130 контейнерів. Їх встановили на кожному поверсі навчальних закладів. Білого кольору — для паперу, жовтого — для ПЕТ-відходів, зеленого — для змішаних твердих відходів. Старші учні, які вже добре знаються на цьому, на правах експертів навчають молодших, як ними користуватися. І, звичайно, ж наш екогерой Гуфі. Адже поруч з контейнерами інформаційний плакат з його зображенням, де він ще більш доступно показує всі тонкощі сортування. І діти залюбки пишуть йому свої “звіти” у соцмережах.
У ліцеї №17 пішли ще далі. Вчителька біології та екології Інна Шурко розповідає, що в їхньому закладі пластикові контейнери для сміття стоять у кожному класі. Це — ініціатива самої Інни Василівни, аби ще більше посилити виховний і навчальний ефекти.
Зрештою, ліцей №17 — далеко не новачок у масштабному проєкті боротьби з засміченням нашої планети. Ще рік тому учні вирішили спробувати потрапити у проєкт “Zero Waste School”. Надіслали всі необхідні матеріали і через місяць їх запросили на тренінгові заняття до Києва.
Згодом розробили свій проєкт, як ефективно боротися зі сміттям, — для залучення всієї громади міста. І вже в жовтні провели у школі семінар-тренінг для вчителів. Найпершими помічниками Інни Василівни були Єлизавета Жила, Мирослава Гулівата та Антон Солтик. Вони і тепер залишаються ековолонтерами. А відколи ліцей приєднався до проєкту “Розумне довкілля”, відповідальними за нього стали дев’ятикласниці Аня та Каріна Кланца.
Педагог розповідає: “Я — класний керівник у сьомому класі, тож ми з вихованцями створили екологічну варту. Дітям це дуже подобається, вони перевіряють, чи правильно сортується сміття, чи всюди є пакети. Контроль хлопці й дівчата здійснюють вранці та ввечері. І роблять це дуже охоче. Це — Ілля Гаврилюк, Дем’ян Бондарчук, Олег Александрович, Костянтин Біньковський, Євгенія Мага, Дарія Подялук.
Залюбки старші проводять заняття з учнями молодших класів. Головне — подати матеріал яскраво і доступно. Ми їздили з дітьми на міське сміттєзвалище. Вжахнулися від думки, що скоро потонемо в смітті! Так от, концепція “Розумне довкілля” передбачає, що до 2030 року маємо зменшити кількість відходів, які вивозяться на полігон, до 30 відсотків (нині 97 відсотків).
Проблема забруднення довкілля набула глобального масштабу. Якщо ми не зупинимося, сміття поглине нас усіх”.
Аня та Каріна Кланца вирішили бути ековолонтерами, бо вважають, що кожен повинен розуміти вагу проблеми, змінювати щось, починаючи з себе, зі своєї сім’ї.
Алла Шпилюк, заступник директора ліцею з виховної роботи, каже, що дуже важливо навчити дітей дбати про стан навколишнього середовища. Навчити свідомому поводженню з твердими побутовими відходами. Вони у ліцеї починали цю роботу з власних переконань. Тому дуже зраділи, коли з’явився проєкт “Розумне довкілля” — він дав змогу працювати результативніше.
Не менш креативно та ініціативно підійшли до сортування сміття у СЗОШ №6. Нині учні сортують його за трьома видами: пластик, папір та органічні відходи. Сортувати органіку — ідея дітей. Адже на території навчального заходу є компостер, в якому живуть… каліфорнійські черв’яки. Але їм, виявляється, дозволено давати не всі органічні відходи. До прикладу, не можна овочі та фрукти після термічної обробки а також рибу, м’ясо, олію та інші жири.
Тож бачимо, що сортування сміття — справа відповідальна. Бо найлегше все гамузом скинути в смітник, та й по всьому. А ще простіше торбу зі сміттям навіть до контейнерів не донести, а залишити на півдорозі — хтось,усе одно підбере. І в лісі чи парку залишити після себе ціле звалище пластику і скла. Це так по-нашому, хіба ні?
Так от, щоб більше оцього “по-нашому” не було, міська влада й проводить активну роботу щодо вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами. Ще у 2016 році було розроблено концепцію проєкту “Розумне довкілля. Хмельницький”. Вона передбачає: комплексний підхід до вирішення проблеми зі сміттям у місті, рекультивацію діючого полігону твердих побутових відходів, побудову сміттєпереробного комплексу, привернення уваги хмельничан до проблеми; проведення просвітницьких кампаній тощо.
Для кращого розуміння пояснимо наочно. КП “Спецкомунтранс” щороку збирає майже 98 тисяч тонн твердих побутових відходів (ТПВ) з 100 тисяч домогосподарств, а також бізнесу і державного сектора. Ці відходи відвантажуються на полігон ТПВ, який існує уже 60 років. Площа його 8,8 гектара, і він уже давно поза межею своєї експлуатаційної спроможності. Нині полігон ТПВ становить велику небезпеку для довкілля. Він постійно викидає небезпечні метан, вуглекислий газ та інші парникові гази в атмосферу. Високою залишається і загроза виникнення пожеж.
Ось із таким небезпечним сусідом доводиться нам постійно жити. Саме проєкт “Розумне довкілля. Хмельницький” (зауважте, один із перших проєктів серед муніципалітетів України) і покликаний вирішити проблеми, пов’язані із захороненням ТПВ, підвищенням рівня поводження з ними. Це, звісно, масштабна робота. Але не забуваймо, що ця робота починається з кожного з нас. З того, куди ми кинули пляшку з-під пива, обгортку від цукерки чи використану батарейку.
Старше покоління пояснює, що його не вчили сортувати сміття. Але думаю, що якраз наші діти й онуки навчать нас, як правильно це робити. Не будемо ж, зрештою, ганьбитися перед ними. І про землі рідну подбаємо, щоб була чистою. Для цього міська влада створила всі умови. Ось, наприклад, екобус. З червня 2018-го, у рамках міської програми, екобус раз на місяць (за графіком) впродовж дня у кожному мікрорайоні збирає небезпечні відходи. За останній рік зібрано 21800 ламп, 2600 кг батарейок, 1400 термометрів, 400 кг медикаментів, 480 кг оргтехніки. Ось вам наш внесок у чисте довкілля! Крім того, у центральній частині міста встановлено сім підземних контейнерів, фактично один такий контейнер замінює три звичайні. І підземні контейнери не псують естетику вулиць своєю присутністю, не розповсюджують неприємний запах, не порушують санітарні норми.
Окрім того, в місті встановлено 160 контейнерів для збору ПЕТ-пляшки та 32 контейнери для збору скла.
Тож потрібно ще зовсім небагато: наше з вами свідоме поводження з твердими побутовими відходами. Не засипаймо сміттям довкілля. Інакше з часом сміття може засипати нас із вами.
Тетяна Сікорська