Хірурги обласного онкологічного диспансеру вперше виконали лапароскопічне видалення пухлини сигмоподібної кишки. Ця операція була унікальною, бо до цього часу медики Хмельниччини не практикували радикального оперативного лікування патологій товстого кишківника малоінвазивним методом.
За словами головного лікаря Хмельницького обласного онкологічного диспансеру В’ячеслава Мороза, вперше лапароскопічна стійка з’явилась у медичному закладі 11 років тому. З того часу медики активно проводять різноманітні малоінвазивні операції. Однак лікування саме колоректального раку потребувало додаткової підготовки.
Упродовж трьох років хірурги медичного закладу відвіду-вали конференції та тренінги, а також переймали практичний досвід у колег з Інституту раку, лікарні “Феофанія”, різноманітних приватних клінік. І тільки нещодавно наважилися на проведення такої операції самостійно.
Її виконали лікарі хірургічного відділення №2, яке спеціалізується на патологіях органів черевної порожнини, Вадим Прокопович та Сергій Назарчук. Їм допомагав онкохірург-проктолог з київської клінічної лікарні “Феофанія” Євген Мірошниченко, який практикує малоінвазивні методики уже тривалий час.
Видаляли пухлину майже три години. Медики кажуть, що за умови систематичного виконання така операція потребуватиме менше часу.
“Її складність у тому, щоб правильно виділити судини, мобілізувати пухлину з оточуючою клітковиною та лімфатичними вузлами. Під час операції не виникло жодних труднощів. Ми задоволені тим, як усе відбулося. Пацієнтка перенесла операцію дуже добре. На другу добу жінка вже сиділа на ліжку, а на третю підвелася. Зазначу, що пацієнтці 78 років. Їй важко було б перенести цю операцію, якби вона відбувалася у традиційний відкритий спосіб”, ― зазначає лікар вищої категорії Сергій Назарчук, який працює у диспансері уже 22 роки.
Щороку в цьому медичному закладі оперується до 600 хворих із патологіями органів черевної порожнини, зокрема шлунка, печінки, жовчного міхура, товстої кишки. А, колоректальний рак оперують у понад 100 первинних пацієнтів. Вони переносять традиційне оперативне втручання досить важко.
Практика західних хірургів доводить ефективність застосування лапароскопічних операцій при лікуванні патологій органів черевної порожнини. Завдяки малоінвазивним методикам швидше загоюються рани, пацієнт легше переносить наркоз і через дві години уже перебуває в свідомості.
Також прискорюються процеси реабілітації і хворі менше часу проводять у стаціонарі медичного закладу. І, що найголовніше, зменшуються ризики післяопераційних ускладнень, зокрема виникнення гострої закупорки кровоносних судин тромбом.
“У диспансері, на жаль, не достатньо медичного обладнання для того, щоб практикувати оперативне лікування колоректальних патологій малоінвазивним методом. Для проведення першої операції обладнання позичали в сусідніх областях. Однак завдяки проведенню такої операції випробували власні сили й визначили перспективи в абдомінальній онкологічній хірургії. Тепер можемо впевнено стверджувати, що маємо кваліфікованих хірургів, які готові працювати у цьому напрямку. Однак для того, щоб такі операції увійшли в постійну практику, потрібно вкомплектувати заклад додатковим обладнанням, яке коштує щонайменше три мільйони гривень”, ― зазначає В’ячеслав Мороз.
Сучасні методики доопераційного лікування дозволяють у багатьох випадках змінити стадію раку із вищої на нижчу. Якщо після хіміотерапії пухлина регресує, виконують операцію з її видалення. Діагностику й тактику лікування кожного пацієнта, який вперше потрапляє до онкодиспансеру, обговорюють на засіданні мультидисциплінарної комісії. Тільки колегіальний орган приймає рішення, чи доцільно проводити операцію.
“Трансанальна ендоскопічна мікрохірургія прямої кишки дає можливість видаляти не тільки ракові, але й доброякісні утворення, поліпи, непухлинні захворювання безболісно та з мінімальним травматизмом, ― розповідає лікар-онкохірург Вадим Прокопович. ― У відділенні намагаємося постійно професійно зростати та запроваджувати нові методики. Останнім часом активно здійснюємо хіміотерапевтичне лікування через центральний венозний порт. З-поміж інших медичних закладів області таку практику проводить тільки наш диспансер. Особливо доречна вона тоді, коли в пацієнта через хіміотерапію пошкоджені периферичні вени. Ця методика виключає можливість потрапляння препарату поза вену і дозволяє пацієнту зберегти мобільність і не бути прив’язаним до штатива. З початку року центральний венозний порт було встановлено майже 50 пацієнтам, які мають різну онкологічну патологію”.
Цього року в обласному онкодиспансері планують розпочати капітальний ремонт операційного блоку, бо в закладі є лише одна відремонтована операційна. Загалом оперблок не оновлювали 35 років з моменту введення в експлуатацію. Кошти в сумі дев’ять мільйонів гривень планують отримати з Державного фонду регіонального розвитку. Після ремонту кількість операційних у закладі збільшиться до п’яти.
Фінансування медичного закладу здійснюється за рахунок субвенцій з державного та надходжень із обласного бюджетів. Зокрема в обласній раді погоджуються з необхідністю придбання найближчим часом для закладу ще однієї лапароскопічної стійки. Щороку медичний заклад обслуговує до восьми тисяч пацієнтів, які звертаються за консультаціями та лікуванням у стаціонарах, чверть із них ― жителі міста Хмельницького.
“Цього року в місті вперше виділили один мільйон гривень для лікування онкохворих амбулаторно таблетованими препаратами гормональної та хіміотерапії. Це пацієнти, які лікуються поза межами стаціонару в лікарів загальної практики в поліклініках”, ― наголошує В’ячеслав Мороз.
Згідно зі статистичними даними Міністерства охорони здоров’я України, на рак хворіє понад мільйон українців. Смертність від онкологічної патології посідає друге місце після серцево-судинних захворювань.
Ірина Бабієнко