Кілька тисяч одягнених у вишиванки хмельничан пройшли центральними вулицями міста у День Незалежності України. Традиційно парад вишиванок організував міський осередок ВО “Свобода”. За словами міського голови Олександра Симчишина, у першому параді вишиванок 2009 року в Хмельницькому взяло участь лише 130 містян.
“Тоді це було щось нестандартне для міста. Перехожі зустрічали ходу з подивом. За цей час парад вишиванок набув популярності. Тепер у ньому беруть участь і дорослі, і діти. Кожен, хто одягає вишиванку і приходить на майдан Незалежності, переживає особливі емоції. Під час параду хмельничани об᾽єднані спільною енергетикою. Це зближує та надихає на подальші звершення”, ― каже Олександр Симчишин.
Голова міської організації ВО “Свобода” Віталій Діденко пригадує, що понад десять років тому свободівці організували цей захід, щоб пробудити національну свідомість містян та переконати належним чином святкувати День Незалежності.
“Це свято кожного свідомого громадянина. Для нас важливо, щоб Україна була цілісною та сильною державою. Сьогодні зовнішні вороги намагаються знову стати на нашому шляху, тому маємо показати їм свою згуртованість та стійкість. Маємо навчати дітей шанувати тих, хто в різні часи віддав своє життя за вільну й незалежну Україну. Тішить, що з року в рік до нашого заходу долучається все більше хмельничан, які доводять, що є гідними нащадками славних прадідів”, ― каже Віталій Діденко.
“День Незалежності ― це свято всіх українців, які мешкають з Заходу на Схід, з Півночі на Південь. Через війну воно має дещо гіркуватий присмак, але сподіваюся, що незабаром настане справжній мир і радісних емоцій буде набагато більше”, ― каже член міської організації ВО “Свобода” Олег Яницький.
Попереду учасники параду несли державний прапор завдовжки кілька десятків метрів. Ритм ході задавали учасниці колективу мажореток “Альфа” та муніципальний естрадно-духовий оркестр.
“Солістка нашого оркестру Марина Українець ― волонтерка: їздить на передову і співає для наших захисників. За її словами, бійці твердять, що українська пісня додає їм сил. Патріотична музика створює атмосферу та підіймає дух. Тому під час параду заграємо відомі марші, як-от “Козацька слава”, “Богдан Хмельницький”, “Степан Бандера”, “Вільна Україна”, ― розповідає художній керівник муніципального естрадно-духового оркестру Тарас Безнюк.
Учасники параду пройшли ходою з майдану Незалежності до Молодіжного парку. Дорогою скандували гасла “Слава Україні!”, “Україна понад усе!”, “Героям війни тричі Слава! Слава! Слава!”, “Пам᾽ятай чужинець: тут господар українець!”…
Суцвіття вишиванок вражало.
У гардеробі Любові Габрух аж три вишиті сорочки і дві сукні.
“Одну з останніх сорочок мені подарували подруги з Яремче, з якими разом готували їжу на кухні у Жовтневому палаці під час Революції гідності. Вважаю, що вишиту сорочку потрібно вдягати не тільки на державні свята. Крім святкових, маю ще дві буденні. Їх із задоволенням ношу на роботу”, ― розповідає жінка.
Марія Туз прийшла на парад з родиною: двома доньками п᾽яти та дев᾽яти років, племінником, братом та його дружиною. “Мені подобається носити вишиванку. Це дуже гарно і стильно. Сама одягаю й донечок до цього привчаю”, ― каже жінка.
“У вишитій сорочці чути тепло маминих рук. Вишиванки носили наші прабабусі, одягаємо ми та носитимуть наші діти”, ― каже шестирічна Віталія Зизатчук, яка прийшла на майдан Незалежності разом зі своїми батьками.
Поміж інших здалеку видно Зиновія Мороза, і не тільки за козацькими вусами та довгим чубом, але й за четвіркою онуків. Чоловік твердить, що зовнішньо людина має виглядати так, як почувається зсередини, тому троє його онуків — хлопчики семи, восьми та дев᾽яти років, підстрижені на традиційний український манер.
“Мої онуки мешкають у Львові та Харкові, а сам я з Деражні. Онуки розмовляють українською і мріють стати козаками. Впевнений, що, коли хлопці виростуть, то також носитимуть чуби, але, як і в давнину, це право їм потрібно буде заслужити гідними вчинками”, ― каже 63-річний чоловік.
Ірина Бабієнко