Державним гімном та хвилиною мовчання за тих, хто віддав власне життя за вільну та незалежну Україну, відзначили в місті День Державного прапора. Понад півтисячі хмельничан зібрались на головній площі міста, щоб взяти участь у церемонії підняття державного стягу. Цього року цю почесну місію довірили Іванні Петрасюк, членкині Молодіжної громадської ради та учню 10 класу Хмельницької гімназії №2, багаторазовому призеру всеукраїнських учнівських олімпіад з інформаційних технологій Володимиру Авсієвичу, який також розробив інтерактивну туристичну мапу Хмельницького.
Хвилиною мовчання містяни вшанували пам’ять полеглих за Україну та поклали квіти до меморіальної стели героям Революції гідності та учасникам АТО, яку відкрили в цей день чотири роки тому. Діти випустили у небо білих голубів — символ миру.
Перед будівлею облдержадміністрації учасники святкувань розгорнули синьо-жовте полотнище довжиною 50 метрів та усі разом виконали Державний гімн України.
Цього ж дня в Хмельницькому з’явилось ще одне історичне місце, де замайорів Державний прапор України. В парку імені Тараса Шевченка, поблизу пам’ятника Кобзарю представники громадськості та міської влади урочисто підняли синьо-жовтий та червоно-чорний знамена. Саме на цьому місці на початку 1990-х років з ініціативи хмельницьких активістів Народного Руху України вперше замайорів український національний стяг.
Відкривала урочистість заступник міського голови Галина Мельник: “Що тоді у 1990-х роках рухало людей до боротьби за Незалежність? Гадаю, висока свідомість й генетичний звʼязок з пращурами-українцями. Жменька рухівців, які сьогодні разом зі мною підіймали головний прапор над містом, — герої, гнані колись, такі, як українці в ДНР, які насмілюються підняти там український прапор. Він один із символів єдності України, він — сакральна святиня, яка утверджує націю”.
Почесним учасником урочистості став і перший голова обласної та міської організації Народного Руху України Лев Бірюк. Він повідав історію першого офіційного підняття синьо-жовтого прапора в Хмельницькому.
“Ми вирішили підняти національний стяг посеред білого дня. Хоча ми не афішували свій вчинок, але й не ховались. Це сталося 9 березня 1990 року. Зробили щоглу, забетонували і підняли національний прапор, що означав прагнення до свободи України. Тоді нас було до 40 людей, усі прийшли за власним бажанням, без примусу, не заради карʼєри чи популярності, а заради високої ідеї. Десь через добу зловмисники зігнули щоглу з прапором і зірвали його. Проте ми не здалися, усе відремонтували. А щоб вандали знову не зробили свою чорну справу, обмазали навколо щогли солідолом”. За словами Лева Бірюка, після цього представники комуністичної партії підігнали “вишку” й зігнали міліцію, щоб зняти український прапор. Тоді наряд правоохоронців очолював Анатолій Савченко, нині — завідувач відділу роботи зі зверненнями громадян Хмельницької міської ради. Саме він забрав цей стяг і довгі роки зберігав у себе. Лише у 2017 році після ідентифікації Савченко передав історичну реліквію міській раді, де нині вона зберігається під склом. Поруч прилаштували й матричний код, відсканувавши який, можна дізнатись історію цього знамена.
Урочисте відкриття меморіального знака на місці першого підняття національного прапора рухівцями відбудеться вже незабаром. Ймовірно до річниці відзначення першого зʼїзду Народного Руху України, який відбувся 8-10 вересня 1989 року.
Ольга Сєргєєва