Міжнародні спортивні змагання “Ігри нескорених” проводяться серед військовослужбовців, ветеранів держав-членів НАТО і стратегічних партнерів Альянсу, які зазнали травм, поранень або захворювань під час чи внаслідок виконання службового обов’язку. Засновані британським принцом Гаррі Уельським уперше проведені в 2014 році у Лондоні. Українці долучилися до Ігор в 2017-ому.
На цьогорічні змагання 20-27 жовтня у Сідней (Австралія) прибули 500 учасників з 18 країн світу. До збірної наших військовиків відповідно до квоти, виділеної для України, увійшли 15 осіб. Найбільше представників було від США (80) та Канади (70). Українці змагались у стрільбі з лука, легкій атлетиці, плаванні, веслуванні на тренажерах, пауерліфтингу, велоспорті на шосе і здобули 20 (сім золотих, 10 срібних і три бронзові) медалей, що на шість більше, ніж на попередніх (відповідно вісім, три і три). У медальному заліку Україна посіла п’яте місце. За співвідношенням кількості учасників та нагород українська команда має найвищий показник.
А передували цій непересічній події Національні ігри, в яких у кілька етапів відбору зі 172 претендентів визначили 15 найсильніших.
Приємно, що до складу збірної України на “Ігри нескорених-2018” увійшов і наш земляк — 36-річний хмельничанин Віктор Шинкарук, військовослужбовець Держприкордонслужби України (плавання, легка атлетика).
Зі спортом Віктор потоваришував змалку: з восьми років почав займатися плаванням у Хмельницькій ДЮСШ №3 (нині ОЦФВУМ), де досяг рівня кандидата в майстри спорту, здобував призові місця на обласному та всеукраїнському рівнях серед однолітків. Різностороння фізична підготовка дозволяла також успішно виступати за рідну ЗОШ №16 (нині колегіум ім. В.Козубняка) і в інших видах спорту. Зростаючи в сім’ї військовослужбовця, ще в дитинстві визначився з професією. Навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України зумів поєднати з подальшим заняттям спортом, зосередившись на військово-прикладних дисциплінах. Уперше в 2002 році підкорив норматив майстра спорту з офіцерського багатоборства (стрільба з пістолета, плавання, біг) у Львові на чемпіонаті Держприкордонслужби України, а через рік підтвердив це звання на змаганнях ФСТ “Динамо” України. У 2003 році закінчив академію та був розподілений до Луганського прикордонного загону, де проходив службу на посаді начальника фізичної підготовки та спорту відділу підготовки персоналу Луганського прикордонного загону. Там навесні 2014-го його очікували важкі випробування.
З початком пікетування управління Служби безпеки України у Луганській області брав участь в облаштуванні позиції для оборони управління прикордонного загону від можливого подібного сценарію з боку проросійсько налаштованих місцевих мешканців та “гостей” з Росії.
Вночі 2 червня 2014 року розпочався обстріл прикордонного загону з різних видів стрілецької зброї. На той час усі в’їзди та виїзди до Луганська було перекрито блокпостами, а військові частини у місті контро-лювали сепаратисти. Було прийнято рішення покинути розташування частини та перебазуватись у найближчий до лінії розмежування відділ прикордонної служби.
Осколкове поранення ноги Віктор отримав під час вибуху протипіхотної міни, коли обстежував місце обстрілу відділу прикордонної служби “Мілове”.
Цією подією і закінчилася служба в Луганському прикордонному загоні. Далі — лікування, реабілітація, нове місце служби — Чернівецький прикордонний загін, а згодом рідна академія. Наразі підполковник Віктор Шинкарук — старший викладач кафедри фізичної підготовки та особистої безпеки, разом з дружиною виховують двох синів. Дізнавшись про залучення українців до “Ігор нескорених”, отримав нову мотивацію для вдосконалення в спорті, розпочав інтенсивні регулярні тренування і зумів у 2017 році потрапити на дебютні для наших співвітчизників змагання, які відбувались у Торонто (Канада), щоправда, в ролі запасного. Тоді зумів відчути атмосферу цього важливого форуму для військовослужбовців, котрі під час змагань проходять як фізичну, так і психологічну реабілітацію через заняття спортом. Цьогоріч Віктор скористався наданим йому шансом. Керівництво академії з розумінням поставилося до його намірів і надало можливість не лише тренуватись на кращих спортбазах міста Хмельницького (басейн ОЦФВУМ, стадіон “Поділля”), але й виїжджати в складі збірної до Києва. Кропітка цілеспрямована робота дала результат: у Сіднеї вісім разів він виходив на старт олімпійських арен у чотирьох дисциплінах: спочатку у кваліфікаційних змаганнях, а потім — у фіналах. У підсумку в басейні вільним стилем Віктор Шинкарук посів п’яте (100 м) та сьоме (50 м) місця, а на 50-метрівці брасом лише торканням (0,2 с) поступився австралійцю Тому Фостеру, встановивши особистий рекорд — 32,7 секунди. На доріжках стадіону з п’ятим результатом спортсмен подолав 400-метрівку. Тож був задоволений, що виклався повністю і зумів зійти на п’єдестал з прапором України за нагородою. Поруч у ті пам’ятні хвилини були дружина Катерина, члени нашої делегації та представники української діаспори в Австралії.
Вся спортивна громадськість міста й області приєднується до вітань Віктору Олександровичу з вдалим виступом на “Іграх нескорених” та бажає йому успіхів, невичерпної життєвої енергії, величезної сили волі і нездоланного бажання в подальших перемогах.
Віктор ФЛЕНТІН