Зміни клімату, екологічні катастрофи й вичерпність природних ресурсів змусили світ замислитися про перехід на відновлювальні джерела енергії — використання енергії сонця, вітру, води, біомаси. Для України таку необхідність підсилює енергетична залежність від інших країн, що стає важелем політичного тиску. Попри це ми відстаємо від світових процесів. Змінити цю ситуацію на рівні Хмельниччини покликано створення енергетичного кластера. Що це таке й для чого він потрібен, розповів його засновник, представник міжнародної кліматичної організації “350. org” Степан Кушнір — громадський активіст, який вирішив покинути сектор молодіжної політики задля впровадження чистої енергетики.
— Степане, власне, що таке енергетичний кластер? Яким ти бачиш його формат роботи на Хмельниччині?
— Термін “кластер” має різне трактування й смислове навантаження в економічних колах країн Європи. Зокрема, його можна охарактеризувати як групу взаємозалежних компаній, інфраструктури, науково-дослідних інститутів, вузів та інших організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного.
В нашому розумінні це синергія дій влади, бізнесу, громадськості, науки і медіа задля досягнення переходу регіону на чисті джерела енергії та розвиток енергоефективності. Наприклад, для того, щоб побудувати сонячну електростанцію, потрібно як мінімум залучення бізнесу в ролі інвестора, влади, яка надає дозвільну документацію, та громадськості, що висловлює свою позицію під час громадських обговорень (слухань).
Під час комунікації між ними іноді виникають проблеми, що гальмує темпи розвитку відновлюваної енергетики. Причини цього різні — від низької компетенції до корупційної складової.
Ми ж створюємо фундамент, який об’єднає зацікавлені сторони і пришвидшить темпи розвитку регіону на принципах відкритості та прозорості.
Нині спостерігаємо світову тенденцію щодо переходу на чисті джерела енергії. Так, 48 країн мають стратегію переходу на 100% ВДЕ до 2050 року, а понад 1000 міст вже стали енергонезалежними завдяки відновлюваним ресурсам.
Україна й Хмельниччина не повинні відставати від таких тенденцій. Інакше згаяний час обернеться на відсталість в економіці, енергетичну залежність від інших держав і проблеми з довкіллям.
Крім того, створення енергетичного кластера відповідає Стратегії регіонального розвитку Хмельницької області та посилює обласний бренд “Перехрестя стихій та історій”, який підкреслює значимість стихій і ресурсів. Візуально логотип кластера та обласний бренд взаємодоповнюють один одного.
— В інших областях є приклади таких кластерів і чим вони відрізняються від нашого?
— В Україні до нас працювали лише три енергетичні кластери, і тільки один із них мав юридично-правову форму. Я ще з минулого року досліджував їх діяльність, спілкувався з засновниками, відвідував деякі заходи. Відтак ми врахували оптимальну модель, яка принесе максимальний результат. Наш кластер згуртує достатньо багато гравців сфери енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.
Важливо, щоб кластер був не гуртком за інтересами, а слугував економічною моделлю, де комунікація між його учасниками створить додану вартість, яка матиме позитивний вплив і для конкретних учасників, і для регіону в цілому.
— Які нині заплановані кроки для реалізації цього проекту?
— Публічну презентацію енергетичного кластера плануємо провести у вересні. Тоді Україна долучиться до глобальної акції “Дій за клімат”, яка активізує мільйони людей у всьому світі довкола вирішення проблеми зміни клімату. В контексті аномальних погодних умов, думаю, можна не пояснювати, що це явище торкнулось і Хмельниччини.
Майже 80% викидів вуглекислого газу формує енергетична сфера. Тобто слід розуміти, що розвиток ВДЕ в області — це не тільки про гроші, але й про внесок нашого покоління в майбутнє наших дітей.
Нині маємо надійну підтримку партнерів з Міжнародної кліматичної організації 350.org, які допоможуть вивчити потенціал розвитку відновлювальних джерел енергії в області. Ми хочемо дослідити, скільки енергії та з яких джерел Хмельниччина може генерувати, щоб інтегрувати ці показники в нову стратегію регіонального розвитку, яка має запрацювати з 2020 року.
Крім того, маємо давніх партнерів з організації “Екоклуб”, яким допомагатимемо створювати перший енергетичний кооператив в області. Це буде унікальний для регіону приклад гуртування громади довкола теми енергонезалежності.
Наразі працюємо над меморандумом з обласною державною адміністрацією щодо запуску низки програм підтримки енергоефективних заходів на рівні Хмельниччини.
Також скажу по секрету, що у вересні підпишемо меморандум про співпрацю щодо переходу одного з міст області на 100% відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Це прецедент всеукраїнського масштабу і тривала наполеглива праця.
У серпні ми афішуємо співпрацю з об’єднаними територіальними громадами. В умовах адміністративної децентралізації громадам варто подумати про децентралізацію енергетичну. Як це слід зробити, навчатимемо їх представників спільно з нашими експертами. Тобто планів і домовленостей багато. Ми ще офіційно не почали працювати, але бачимо, що старт буде активний.
— Якими бачиш перспективи Хмельницького енергетичного кластера?
— Завдання кластера формувати умови для розвитку зеленої енергетики в регіоні. Це платформа для гравців, готових до сміливих та інноваційних кроків. У перспективі я бачу кластер як магніт, який притягує до себе окремих людей і компанії з амбітними ідеями, які спільними зусиллями впроваджуватимемо у життя.
Фактично наша мета — до 2020 року стати лідером в Україні серед енергетичних кластерів за показниками залучення інвестицій у сферу ВДЕ, впровадження енергоефективних проектів, запуску системних змін на рівні регіону.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН
Фото зі сторінки Степана Кушніра у Facebook