Багатоквартирний будинок, який височіє на вулиці Подільській, 58, певно, є одним із найскандальніших довгобудів у місті і став яскравим прикладом затяжної будівельної афери. Десятки судів, суперечки, шахрайство й загроза знесення — лише частина проблем, з яким стикнулися його інвестори протягом років. Нині будівельні роботи завершені фактично на сто відсотків, але конфлікти навколо багатоповерхівки досі не вщухають.
Історія довгобуду тягнеться ще з кінця 2003 року, коли Хмельницька міська рада погодила місце розташування житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазинами, офісами і підземною автостоянкою та надала дозвіл закритому акціонерному товариству “Октант” на розробку проекту землеустрою на ділянку площею 0,136 га. Тоді ж виконавчий комітет надав товариству дозвіл на будівництво, але не давав права на початок будівельних робіт. Через рік архітектурно-містобудівна рада, розглянувши ескізний проект будинку, дійшла висновку, що відведена площа йому не відповідає. Більше того, відстань між майбутньою будівлею та поліклінікою №1 суперечить санітарним нормам.
Попри це ЗАТ “Октант” 2004 року розпочав активні будівельні роботи. Керівництво товариства запевняло інвесторів, що всі спірні моменти з міською радою вдалося владнати. Засліплені такими обіцянками люди продовжували вкладати свої кревні, щоб отримати омріяне елітне житло.
У 2006 році представники архбудконтролю винесли постанову про заборону спорудження будинку, бо він зводився з порушенням усіх норм. Втім керівник ЗАТ “Октант” Борис Сирчин не повідомив про це нікого з інвесторів будівництва. Тоді прокуратура в інтересах міської ради подала позов до суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення багатоповерхівки. Судова тяганина у цій справі тривала аж до 2012 року. Це було справжнє зачароване коло: суди першої інстанції та апеляційні суди виносили постанови про знесення, але вищі господарські направляли справу на новий розгляд.
У багатьох інвесторів спали “рожеві окуляри” й вони почали шукати шляхи виходу з критичної ситуації. Результатом стало створення житлово-будівельного кооперативу “Подільський край” у жовтні 2011 року. Саме він організовує будівельні роботи й обслуговування споруди на основі акта незавершеного будівництва. Членами кооперативу й водночас його засновниками стали особи, які уклали договори про дольову участь у будівництві або іншим чином отримали майнові права на нерухомість.
Після цього розгляд справи про знесення будинку в господарському суді було припинено, а із ЗАТ “Октант” стягнули кошти за неправомірне використання земельної ділянки. Пізніше міська рада надала кооперативу земельну ділянку під цим будинком і видала дозвіл на початок будівельних робіт.
Спершу ЖБК “Подільський край” очолив племінник Бориса Сирчина. Оскільки суттєвих зрушень інвестори довго не помічали, у 2013-ому вони обрали нового голову правління — Михайла Бейлика. Після призначення він почав приводити до ладу документи й шукати забудовника, який би завершив довгобуд.
З огляду на проблемність будинку, чимало підприємців, до яких зверталися інвестори, не поспішали хапатися за роботу. Знайти людину, яка нарешті завершить будівництво, вдалося лише у 2015 році. Ним став приватний підприємець Володимир Чук.
“Інвестори могли знайти підрядників, які б закінчили будівництво після того, як їм заплатять. Проте вони сказали, що коштів у них немає, лише вільні площі. Тому запропонував інший варіант, — розповідає Володимир Чук. — На зборах членів кооперативу погодили таке: мені надаються незайняті площі за собівартістю, тобто не менше п’яти тисяч гривень за квадратний метр. Щоб не було жодних зловживань, запропонував їм проводити всі кошти на будівельні роботи через рахунки ЖБК”.
Лише тоді на Подільській, 58 закипіла робота, до цього жодних суттєвих будівельних робіт не проводилося, про що свідчать довідки Хмельницького бюро технічної інвентаризації. Так, у першій зазначається, що станом на 2011 рік споруда була завершена на 65%, довідка за 2015-й засвідчує такий же стан будинку.
За словами Володимира Чука, нині будинок офіційно зданий в експлуатацію. Зокрема, підведені комунікації, перекритий дах і навіть проведені незаплановані роботи: замінені вікна й перероблений фасад будівлі.
“Будинок має стовідсоткову готовність, не вистачає лише ліфтів і підстанції, над чим нині працюємо, — зазначає приватний підприємець. — У мене не було зобов’язань робити фасад і заміну вікон. Проте, коли ми взялися роботу, побачили, що вони почали руйнуватися, оскільки споруда тривалий час була без даху”.
Втім завершення будівництва не припинило конфлікти. У 2015 році, коли на довгобуді закипіла робота, до Володимира Чука почали приходити нові інвестори, про яких раніше ніхто не здогадувався. Вони претендували на незайняті площі. Приватний підприємець відсилав їх вирішувати такі питання з Михайлом Бейликом. Як виявилось, усі новоспечені інвестори мали проблеми з документами. За словами Володимира Чука, такими інвесторами були люди з оточення Бориса Сирчина, який, скоріш за все, штампував нові документи всупереч законодавству.
Зокрема у повідомленні про кримінальне правопорушення, яке голова правління ЖБК “Подільський край” Михайло Бейлик адресує до прокуратури Хмельницької області, йдеться, що після того, як ЖБК почав активно працювати, з’явились особи з сумнівними договорами, укладеними після створення кооперативу, та договорами, які нібито укладені до створення кооперативу, але яких раніше члени ЖБК ніколи не бачили. У них були квитанції, виписані бухгалтером і директором ЗАТ “Октант” у період після припинення товариства як юридичної особи. Також на документах стоїть печатка у період, коли вона була вилучена у товариства співробітниками СБУ.
“Дані особи вимагають від ЖБК надати їм площі на підставі договорів, які вони нібито уклали із ТОВ “Октант-центр”, а кошти вони сплачували ЗАТ “Октант”, ТОВ “Октант-центр” та ДП “Октант-плюс”, які будь-якого відношення до кооперативу не мають, не мали. В даних підприємств відсутні дозвільні документи на будівництво”, — йдеться (мовою оригіналу — авт.) в повідомленні про кримінальне правопорушення від Михайла Бейлика.
“Ми пропонували їм іти до суду, подавати заяви до прокуратури щодо шахрайських дій Бориса Сирчина, але вони чомусь відмовлялися та зникали, — розповідає Володимир Чук. — Проте серед справжніх інвесторів з’явилась ініціативна група, яка претендує на більшу кількість квадратних метрів, аніж є у їхніх документах. Усього їх десятеро й вони намагаються усіх обливати брудом. Проти мене вони не чинять серйозного супротиву, адже бажають, щоб будинок був закінчений. Втім вони хочуть домогтися звільнення з посади Михайла Бейлика, щоб отримати зайві квадратні метри”.
Так, за словами Володимира Чука, одна з інвесторів претендує на ще одну квартиру площею понад 200 квадратних метрів, хоча насправді таких квартир у новобудові не існує. Замість того, щоб відстоювати свої інтереси в суді, вона реєструє право власності на цю квартиру. Подібні випадки правління ЖБК “Подільський край” оспорює в судах: деякі позови вже задоволені, інші проходять касацію.
Нещодавно така ініціативна група спробувала провести збори членів ЖБК у стінах міської ради, начебто, вибрали нового голову правління. Втім Володимир Чук переконує, що тоді за кандидатуру Людмили Романенко не лише не проголосувала більшість, не було навіть кворуму. 70 членів кооперативу повідомили у телефонному режимі, що не були присутні на зборах. Більше того, Людмила Романенко не є членом ЖБК “Подільський край”, тому не має права ні голосу, ні претендувати на керівництво у кооперативі. Нині ця ситуація стала підставою для нової судової тяганини.
“Переконаний, що будинок буде повністю приведений до ладу, якщо на своїй посаді залишиться Михайло Бейлик. Альтернативи просто не бачу. Якщо на його місце прийде інша людина, навіть з юридичною освітою, то знадобиться тривалий час, щоб повністю оволодіти ситуацією. Це означає, що завершальні роботи затягуватимуться, а тим часом хаосом можуть скористатися шахраї”, — переконаний приватний підприємець.
Отож будинок зданий у експлуатацію, але залишається низка конфліктних ситуацій, вирішення яких вплине на остаточну долю новобудови на Подільській, 58. Тому міським і державним установам потрібно ретельніше вивчати документи тих, хто вважає себе учасником ЖБК “Подільський край”, щоб не надавати підтримки можливим аферистам.
P.S. Стало відомо, що на момент виходу матеріалу справжні члени ЖБК “Подільський край” переобрали Михайла Бейлика головою правління кооперативу.
Андрій Мартинюк
Фото автора