Краса лише в поєднанні зі здоров’ям — серед складових жіночого щастя. У жіночий день розмова про жіноче здоров’я особливо доречна. А розмовляємо з лікарем вищої категорії Наталею ВАСИЛИШИНОЮ, завідувачкою відділення гінекології з малоінвазивними технологіями Хмельницького міського перинатального центру.
Краса лише в поєднанні зі здоров’ям — серед складових жіночого щастя. У жіночий день розмова про жіноче здоров’я особливо доречна. А розмовляємо з лікарем вищої категорії Наталею ВАСИЛИШИНОЮ, завідувачкою відділення гінекології з малоінвазивними технологіями Хмельницького міського перинатального центру.
— Наталю Василівно, у чому суть роботи відділення, яке очолюєте? Розтлумачте, будь ласка, термін “малоінвазивність”.
— Раніше відділення мало іншу назву: оперативна гінекологія. Але коли у нас з’явилося сучасне обладнання — лапароскопічна стійка, яка функціонує вже 10 років, осучаснилося й відділення. Відтак з’явилася нова назва. Навчати лікарів міського перинатального центру працювати з новим обладнанням приїжджали професіонали з Тернополя. Експерти спостерігали за лапароскопічними операціями, які проводили наші лікарі.
Ці новації дали змогу робити у відділенні хірургічні операції без втручання традиційного скальпеля. У цьому й суть малоінвазивності. Руки хірурга працюють над шкірою пацієнта. Відповідно в організм хворого потрапляє менше інфекцій.
Малоінвазивні технології нині використовують у світовій медицині, а малоінвазивна хірургія вважається ефективнішою, органозберігаючою, якіснішою.
— Як же проникає хірург в організм без скальпеля?
— Слово “скопія” з грецької “skopeo” — означає дивитися, спостерігати. При лапароскопії камера та інструменти через спеціальні проколи проникають у черевну порожнину і таким чином проводиться оперативне втручання.
— Які жіночі хвороби тепер лікуєте по-сучасному?
— Лапароскопічним доступом проводяться всі операції на маткових трубах та яєчниках (позаматкові вагітності, кісти яєчників, розриви яєчників…). Також лапароскопічні операції є золотим стандартом для лікування непліддя, адже саме за допомогою малоінвазивної хірургії можна перевірити прохідність маткових труб та відновити її при потребі, видалити вузли міоми або виконати інші втручання, не нашкодивши організму жінки. До малоінвазивних операцій належать і гістероскопія, коли камера проникає в порожнину матки і таким чином забираються поліпи, вузли, міоми. Іноді діагностика ускладнюється і тоді на допомогу приходить сучасний метод обстеження, а саме магнітно-резонансна терапія (мрт) органів малого тазу, що допомагає діагностувати складні пухлини, аномалії розвитку.
— Непліддя — на жаль, дуже поширена сучасна проблема.
— Погоджуюсь. З цією хворобою найчастіше звертаються до фахівців нашого відділення, хоча ми співпрацюємо з усіма відділеннями перинатального центру. Наприклад, з Центром планування сім’ї, де працюють ендокринологи, генетики. У нашому перинатальному центрі впроваджуються сучасні репродуктивні технології, які дають змогу зробити штучне запліднення. Тут дуже важливе обстеження слизової порожнини матки. Були пацієнти, яких уже двічі штучно запліднювали, але ембріони не приживалися. За допомогою сучасних технологій у цих жінок виявили функціональну недостатність слизової. І вже після ліквідації цієї проблеми настала бажана вагітність.
Раніше в діагностиці допомагав рентгенівський знімок. Такий метод недосконалий. А малоінвазивні технології дають змогу обстежити жінку набагато прискіпливіше. Для цього під пупом робиться невеличкий розріз (до сантиметра), куди вводиться камера і лікар чітко бачить на моніторі все, що робиться в животі пацієнтки. Причин непліддя може бути безліч: злукова хвороба, непрохідні маткові труби, вроджені вади розвитку…
— Ще одна поширена хвороба жінок — кісти. Як заспокоїте тих, у кого їх виявили?
— За будь-якого діагнозу не варто панікувати, краще заспокоїтися і слухати настанови лікарів. Кісти — утворення в організмі, які не завжди оперуються. Деякі піддаються лікуванню, наприклад, гормонотерапії. Є і функціональні кісти, які можуть зникнути через місяць-два. Якщо кіста не зменшується, а має тенденцію до росту (з неї навіть може утворитися ракова пухлина), то вона підлягає оперативному лікуванню. Саме за допомогою малоінвазивного доступу можна забрати тільки тканину кісти, максимально залишивши здорову частину яєчника. Весь матеріал, отриманий під час операцій, відправляється на гістологічне дослідження, щоб можна було правильно обрати тактику подальшого лікування.
— Вагітні теж звертаються до вас?
— Звичайно, особливо з проблемами, коли можлива втрата плода на ризикованих термінах вагітності (переважно в перші три місяці). До нас навіть звертаються за допомогою з районів області.
— Малоінвазивні технології дозволяють не тільки вилікувати жінку, а й зберегти тіло красивим після операції.
— Пацієнтки репродуктивного віку, як правило, стрункі та гарні, навіщо ж їм робити великий розріз на животі і залишати некрасивий шрам без потреби? Після операцій у нашому відділенні на місці загоєного операційного шва залишається лише невеличка цятка. Жінка може, не соромлячись, відпочивати на пляжі, навіть у бікіні.
— Операції проводяться під місцевою анестезією?
— Переважно під загальною. Але після таких операцій пацієнти оговтуються набагато швидше. Буває, вже через кілька післяопераційних годин пацієнт повертається додому. У цьому ще одна перевага малоінвазивної хірургії. Зменшується кількість ліжко-днів, відповідно менші затрати на лікування.
Минулого року в нашому відділенні відбулося 747 операцій, 500 із них зроблені завдяки малоінвазивним технологіям.
— Якого віку ваші пацієнтки?
— Різного. На жаль, нині зустрічаються навіть зовсім юні, віком приблизно 12 років, у яких виявили жіночі захворювання. Для них малоінвазивні технології особливо важливі, адже оперувати скальпелем ще несформований дитячий організм дуже шкода.
— Яка ваша найголовніша порада жінкам стосовно турботи про власне здоров’я?
— Профілактичні огляди. Жінка має відвідувати дільничного гінеколога (повноцінно обстежуватися на кріслі) щонайменше раз на рік. До нас часто звертаються пацієнтки з запущеними хворобами, які можна було б набагато швидше вилікувати, якби дільничний лікар виявив проблему раніше.
— У відділенні жіночий колектив. Пацієнткам морально легше лікуватись у лікаря-жінки?
— Хто краще зрозуміє жінку, як не інша жінка? Так, у нашому колективі працюють лише жінки, ми дружні і чуйні до пацієнтів та одна до одної.
У нас чотири лікарі — фахівці вищої та першої категорій Ірина Мандзій, Ірина Булеза, Катерина Шварчук і я. Оперує з нами й головний лікар перинатального центру Андрій Ропотан. Скажу відверто, робота лікаря-хірурга надзвичайно важка й відповідальна. Бо навіть удома ми подумки з пацієнтами.
Приємно, що колектив відділення омолоджується. Поряд з професіоналами з великим стажем працюють молоді фахівці. Нині маємо троє інтернів. Особлива дяка нашим медсестрам та санітаркам з залізною витримкою, котрі чергують на посту в важкі нічні зміни. Шана найповажнішій працівниці — старшій медсестрі Жанні Олійник, котра трудиться в лікарні найдовше з нас. Усі працівники нашого відділення як незамінні частинки механізму, без будь-кого з них він не працюватиме повноцінно.
Аби між медиками й пацієнтами склались довірливі й емоційно теплі взаємини, мені як керівнику потрібно бути хорошим психологом. Є ті, з ким можна поплакати, когось потрібно приструнити — в усіх своя вдача. Одразу бачу, котрому з лікарів довірити пацієнта.
Усім підлеглим — дівчатам, жінкам-красуням, які турбуються про здоров’я інших жінок, бажаю теж бути здоровими. Всіх гараздів, особливо напередодні жіночого свята!
— Напевно, ви пройшли хорошу професійну школу. Поділіться з нашими читачами.
— Навчалась у Чернівецькому мед-інституті. У медицині вже 38 років. Завідувачем відділення призначена з 2000 року. До того працювала в пологовому залі, відділенні патологій вагітності, завідувачем відділення… Гінекологія — моє покликання.
Для вдосконалення професійних навичок стажуємося в столиці, їздимо на всеукраїнські медичні тренінги, конференції…
— Лікар — одна з найважчих професій, особливо хірург, який має дбати про здоров’я жінки, її ненародженої дитини. Як вам, чарівній жінці, вдається емоційно відпочити від важкої роботи?
— Маю чимало віддушин. У когось у кабінеті, можливо, висять сертифікати та грамоти, а в моєму на полотнах картин цвітуть улюблені квіти — іриси. Хоч сама я не художник, дуже люблю живопис. Більшість моїх картин — подарунки. Найцінніший — картина з ірисом знайомого петербурзького художника. Це полотно мені подарувала пацієнтка, котра спромоглася розшукати майстра і замовила йому намалювати квітку спеціально для мене. Це мене дуже вразило!
Також люблю кімнатні рослини. Маю цікаву колекцію кактусів, які цвітуть різнокольорово, чудернацької форми.
— Дякую за розмову.
Ірина САЛІЙ
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО