Соціум

Щоб з нами рахувалися…

Не знаю, як вам, а мені стає все сумніше від тих показових політшоу на всіх владних рівнях, які повинні нас переконати, що в країні йде рішуча боротьба з корупцією. Тож і минулотижневе голосування у парламенті навколо звільнення майже трьох десятків суддів, більшість з яких звинувачуються у винесенні вироків учасникам Революції гідності, мене аж ніяк не потішило. Якби щось подібне відбувалось одразу після Майдану чи після обрання нинішнього парламенту, то можна було б повірити, що наші законодавці та керівництво держави здатні продемонструвати політичну волю у здійсненні тієї ж судової реформи. Та у даному випадку Верховна Рада дала цим суддям усі необхідні аргументи для оскарження у судах цього рішення. Словом, якесь дивне у своїй алогічності замкнуте коло проглядається чи не в усіх випадках, коли йдеться про боротьбу з корупцією, про що не менш красномовно свідчить й історія з електронним декларуванням доходів наших чиновників різних мастей та політиків.
Не знаю, як вам, а мені стає все сумніше від тих показових політшоу на всіх владних рівнях, які повинні нас переконати, що в країні йде рішуча боротьба з корупцією. Тож і минулотижневе голосування у парламенті навколо звільнення майже трьох десятків суддів, більшість з яких звинувачуються у винесенні вироків учасникам Революції гідності, мене аж ніяк не потішило. Якби щось подібне відбувалось одразу після Майдану чи після обрання нинішнього парламенту, то можна було б повірити, що наші законодавці та керівництво держави здатні продемонструвати політичну волю у здійсненні тієї ж судової реформи. Та у даному випадку Верховна Рада дала цим суддям усі необхідні аргументи для оскарження у судах цього рішення. Словом, якесь дивне у своїй алогічності замкнуте коло проглядається чи не в усіх випадках, коли йдеться про боротьбу з корупцією, про що не менш красномовно свідчить й історія з електронним декларуванням доходів наших чиновників різних мастей та політиків.

Не хотілося б з цього приводу повторювати відомі вислови на кшталт крук крукові ока не вийме, риба гниє з голови і т. д. і т.п. А тут ще тінь впала і на нашого брата-журналіста через відомий скандал з нардепом, у минулому журналістом Сергієм Лещенком, з якого разом з його другом, також вже парламентарієм Мустафою Наємом, хтось досить професійно з точки зору політтехнологій робив уособлення полум’яних антикорупціонерів, на яких мала рівнятися чи не вся країна. На перевірку ж виявилося, що маємо справу лишень з примітивними антикорупційними бульбашками. А тут знову скандал, тепер вже у зоні АТО, де українські спецпризначенці з групи “Марата” виявили факти контрабанди золота. Та замість того, щоб цих ризикових хлопців нагородити, їх з якогось дива відкликають у тил, звідки чомусь не пускають на фронт. А ще там офіцери-тиловики відверто знущаються з їхньої принципової позиції. До речі, загалом ці відчайдухи родом з Донбасу та з числа тих військових, які вийшли з Криму.
Зрештою, ще загрозливішими виглядають, як на мене, ознаки політичної корупції у діях наших владних достойників у так званому Мінському процесі, який нині, здається, вступає в заключний етап. Все більше дивує беззубість нашої дипломатії та представників України, які всупереч очевидним фактам провокацій російських окупантів на Донбасі готові відводити наші війська з територій, звільнених від окупантів. У парламентських кулуарах все більше чути розмови про законодавче оформлення особливого статусу окупованих територій, зрозуміло, на вимогу Європи та США, лідери яких досі не хочуть зрозуміти, що саме в Україні нині вирішується глобальний геополітичний і цивілізаційних конфлікт між демократичними суспільствами Заходу та неоімперськими посяганнями Кремля, який нічим не поступиться в божевільному стремлінні до подальшої експансії. На жаль, тамтешні політики не набули досі навиків стратегічного мислення і чомусь не бачать очевидних речей. Проте чому ми, українці, повинні йти у фарватері подібних політичних ілюзій, які далі панують на Заході, замість того, щоб будувати власну внутрішню та зовнішню політику, з якою вже треба було б навчити рахуватися і Захід, і Москву?

Богдан ТЕЛЕНЬКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *