Соціум

Олександр Симчишин, Хмельницький міський голова: “Місто одержало очевидний і принципово новий імпульс для розвитку…”

Хмельницькому — 585. З чим прийшло місто до такого поважного ювілею? У чому “виросло” за попередній рік? Про це говоримо із, як-то кажуть, батьком міста — міським головою Олександром Симчишиним.

Хмельницькому — 585. З чим прийшло місто до такого поважного ювілею? У чому “виросло” за попередній рік? Про це говоримо із, як-то кажуть, батьком міста — міським головою Олександром Симчишиним.

 

— Звичайно ж, я б не перебільшував наших певних досягнень за цей період роботи, адже попереду чекають ще більш серйозні виклики, — зауважує міський голова, — проте вважаю, що Хмельницький за цей доволі короткий проміжок часу одержав очевидний і принципово новий імпульс для розвитку. Знаєте, динаміка процесів, які відбуваються в країні, на моє переконання, вимагали від мене та нашої команди кардинально нових підходів у всіх сферах життя міської громади. Як вдається досягати результатів? На мою думку, в першу чергу позитивним змінам, які сталися за цей рік, я завдячую своїй команді — людям, які прийняли мої принципи роботи і працюють по совісті. Приємно бачити, що значна частина із новопризначених мною керівників повністю віддають себе нашій спільній справі — служінню громаді.

— Чим відрізняється Хмельницький у свої 585 років від того, яким був рік тому?

— У першу чергу — дорогами. Обсяг капітальних та поточних ремонтів доріг, прибудинкових територій за останній час зріс у рази порівняно з минулими роками. Ми принципово почали відмовлятися від так званого ямкового ремонту, що є малоефективним та затратним. Розпочали кардинальне оновлення прибудинкових територій, створення так званих євродворів із доріжками з тротуарної плитки, благоустроєм. У першому півріччі вже відремонтовано до 100 таких прибудинкових територій, частина буде зроблена до кінця осені.
Відрізняється цього року від попередніх років і галузь освіти. Зокрема, ми кардинально змінили підходи до організації капітальних та поточних ремонтів у всіх освітніх та дошкільних закладах, закупили значну кількість навчального та спортивного обладнання в школи. Кожен загальноосвітній заклад одержав мультимедійні комплекси та додаткові кошти на вирішення своїх проблем, чого у таких масштабах досі ще не робилося. Тільки на ремонт дахів ми додатково виділи понад мільйон гривень. До речі, у рекордно короткий термін було збудовано дитсадок у мікрорайоні Ружична, на черзі — нові освітні заклади на Озерній та в Гречанах, місто поповнилося багатьма сучасними дитячими та спортивними майданчиками.
У дитсадках обласного центру за цей час відкриті десять додаткових груп, які охопили дошкільною освітою понад 300 діточок. Ми виділили з казни міста для кожної школи 100 гривень на учня, які використовуються на щоденні побутові проблеми школярів. Це дозволило відмовитися від батьківських внесків. Наші педагоги почали одержувати доплати за сумлінну працю, які здійснюємо і за минулі 2014-2015 роки. До речі, на передсвятковій сесії міськради призначили персональні стипендії для кращих педагогічних працівників міста. Також цьогоріч ми вперше провели освітянський та батьківський форуми, котрі дали змогу налагодити комунікацію між батьками і педагогами, з перших уст дізнатися про їхні проблеми.
Будуємо нові спортивні майданчики, пришкільні та придворові поля для міні-футболу, ремонтуємо спорт-школи, реконструюємо стадіон “Локомотив”.
Купуємо нові тролейбуси, працюємо над підготовкою до впровадження нової, більш якісної та комфортної схеми руху транспорту.
Серйозно займаємося темою енергоефективності, підтримки роботи ОСББ тощо.
Маємо зміни й у сфері охорони здоров’я. Почали з забезпечення необхідними ліками травматологічного та реанімаційного відділень міської лікарні, а тепер уже передбачаємо фінансування необхідного мінімуму ліків у межах 315 гривень для пацієнтів інших відділень. Необхідні кошти виділено і для закупівлі нового медичного обладнання у лікувальні заклади, на ремонт харчоблоків, придбання ліків, постільної білизни. Вирішено проблему з переходом на баланс міста і в структуру наших лікарняних закладів колишньої залізничної лікарні в Гречанах.
За цей рік Хмельницький здобув славу фестивального міста. Ми започаткували кардинально нові культурні заходи. Наші фестивалі розраховані на тих хмельничан, які люблять свою країну, поважають її традиції, готові дбати про духовний розвиток. У цих фестивалях немає притаманної подібним заходам так званої “попсовості”, мабуть, тому наразі вони й не надто масові. Але, впевнені, з часом хмельничани активніше долучаться до культурного життя міста. А щоб виховувати їх в атмосфері національного мистецтва з ранніх років, ми ремонтуємо музичні школи, відкриваємо мистецькі дворики, виставкові зали тощо.

— А як щодо підтримки учасників АТО?

— Справді, ми живемо у нелегкий час. Люди, які повертаються з російсько-української війни, повинні почуватися захищеними. З цією метою ми ухвалили Програму соціального захисту учасників АТО, вже почали реалізовувати значну частину її пунктів. Найболючішою для тих, хто повернувся з війни, і родин загиблих є проблема житла. Наразі ми готуємо документи для виділення одному з комунальних підприємств земельної ділянки, на якій почнемо будувати для них будинок. Для сімей загиблих та інвалідів купуємо квартири. Для того, щоб вирішувати проблеми учасників війни максимально ефективно, я запросив у свою команду Ігоря Олійника, який не з чуток знає про бойові дії. Наразі він є радником міського голови з питань АТО і займається виключно цією тематикою.

— Але ж, щоб витрачати кошти, потрібно вміти їх заробляти.

— Бюджет повинен реально працювати на громаду, а хмельничани мають бачити, що ці кошти влада задіює на поліпшення їхнього побуту, на вирішення тих проблем, які зачіпають життя кожної родини. В першому півріччі ми досягли перевиконання міського бюджету на 120 мільйонів гривень, не менше очікуємо додаткових надходжень до міської казни і до кінця року. Дуже важливо, що всі ці кошти вже працюють на вирішення ряду міських програм, серед яких ми виділили пріоритетними вкладення в освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру і, зрозуміло, житлово-комунальне господарство.
Сподіваюся, хмельничани побачили позитивні зміни у роботі всіх цих галузей. За минулий рік ми навчилися більше заробляти у казну міста.

— Ви маєте на увазі надходження у бюджет від розміщення коштів на депозитних банківських рахунках?

— Це лише одна зі складових позапланових надходжень, які вже нині дали додатково до міської казни понад 10 мільйонів гривень. Ми пішли на цей цілком легітимний і збалансований законодавством крок, який уже дає позитивні результати. Мене часто запитують, що ж за кошти ми поклали на депозити? Відповідь проста: це ті гроші, які ми не планували освоювати у першому півріччі, бо чекали на результати тендерів, проектну документацію тощо. Ось, наприклад, значну суму виділяємо нині на закупівлю нових тролейбусів для “Електротрансу”, який, до речі, лише в серпні поповнився трьома новими машинами, а до кінця року плануємо придбати сім тролейбусів. Проте тендерні процедури на їх придбання доволі тривалі, тож ці кошти, образно кажучи, можна покласти або просто класти на банківський рахунок, де вони не працюють, або ж на депозит, де вони заробляють для міста відсотки, що, власне, ми й робимо.
Зросли доходи у бюджет і від сплати забудовниками пайової участі в розвитку інфраструктури міста. З початку року вдалося таким чином заробити 11,3 мільйона гривень, а до кінця року ці показники значно перевищать минулорічні.
На особливому контролі нині детінізація економіки міста, яку розпочали з легалізації робочих місць, зокрема в сфері послуг. Хоча зрозуміло, що тут у нас, так би мовити, непочатий край роботи, адже йдеться про загальнодержавну проблему.
Є ті, які доволі скептично сприймають такі заходи, але якщо ми всі будемо чекати, що хтось за нас виконає подібну роботу, то сподіватися на позитивні зміни в країні буде марно.

— Якими бачаться найближчі плани у вашій діяльності?

— Основне нині — добре підготуватися до опалювального сезону, над чим трудиться більшість комунальних структур міста.
Уже найближчим часом плануємо затвердити Стратегію розвитку міста на найближчі роки і, звісно, почати роботу над її реалізацією.
І надалі планую працювати у такому ж темпі, як і весь минулий рік. Якщо ніщо не перешкодить, до кінця року матимемо нові досягнення в усіх сферах. Продовжую активно спілкуватися з хмельничанами на особистих прийомах, у кабінеті, через Інтернет, електронні та письмові звернення, прямі ефіри на телебаченні… Цікаво, що наразі ми вже побили рекорд із кількості звернень, який тримався у місті з 2012 року, а попереду — ще більше трьох місяців такої ж активної роботи.

— Принагідно кілька слів про День міста, про те, чим, на вашу думку, воно відрізнятиметься від попередніх.

— Ми принципово відмовилися від заходів, які беруть початок ще з радянських часів. Кажу про проходження кавалькад біля символічної трибуни та іншу подібну атрибутику. Саме тому обрали для свята незвичний, романтичний стиль. Цього дня у місті гратимуть оркестри, співатимуть патріотичні українські музичні гурти. Прагнемо організувати відпочинок власне для самих хмельничан та гостей міста, переважатимуть культурологічні, мистецькі, концертні проекти, які аж ніяк не стануть затратними для міської казни. Проте, як завжди, чекаємо на багатьох гостей та друзів. Серед них — гості з іноземних міст-партнерів. Сподіваюся, хмельничани оцінять саме такий європейський підхід до організації свята.

— Як самі будете відзначати День міста?

— Звичайно ж, не обійдеться без протокольних заходів, проте постараюся разом зі своєю сім’єю взяти найактивнішу участь у всіх знакових заходах свята, насолодитися творами митців, чого, зрештою, бажаю всім мешканцям та гостям міста.
Розмовляли Ольга САЛІПА, Богдан ТЕЛЕНЬКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *