Традиційно спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організації роботодавців (ООРХО) Хмельницької області, яке відбулося днями, проходило у виїзному форматі. Оскільки за планом своєї роботи обидві організації мали обговорити питання енергозабезпечення краю та створення сприятливого конкурентного середовища, місцем робочої зустрічі промислово-господарський директорат області обрав Дністровську ГАЕС — за пропозицією ПАТ “Хмельницькобленерго”. Отже, близьке знайомство з таким унікальним за комплексним призначенням і обладнанням об’єктом, як ця гідроакумулююча електростанція, мало сприяти конкретній та конструктивній розмові. Додатком до неї було і наступне ознайомлення з досвідом роботи ДП “Красилівський агрегатний завод” щодо впровадження енергоощадних технологій. Відтак режим роботи спільного засідання був і насиченим, і плідним.
Традиційно спільне розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організації роботодавців (ООРХО) Хмельницької області, яке відбулося днями, проходило у виїзному форматі. Оскільки за планом своєї роботи обидві організації мали обговорити питання енергозабезпечення краю та створення сприятливого конкурентного середовища, місцем робочої зустрічі промислово-господарський директорат області обрав Дністровську ГАЕС — за пропозицією ПАТ “Хмельницькобленерго”. Отже, близьке знайомство з таким унікальним за комплексним призначенням і обладнанням об’єктом, як ця гідроакумулююча електростанція, мало сприяти конкретній та конструктивній розмові. Додатком до неї було і наступне ознайомлення з досвідом роботи ДП “Красилівський агрегатний завод” щодо впровадження енергоощадних технологій. Відтак режим роботи спільного засідання був і насиченим, і плідним.
Вже не один рік промисловцям області доводиться зосереджувати увагу органів державної влади всіх рівнів на проблемі стабільності енергозабезпечення, насамперед його вартості. Як свідчить невтішна статистика, ціна електроенергії для промислових підприємств упродовж останніх п’яти років зросла у 2,3 раза. Так, позаторік тариф на електрику підвищувався вісім разів, торік — чотири рази, а вже з початку нинішнього року його здорожчання відбувалося тричі — на 6,8%. У ХСПП і ООРХО вважають, що одним із головних факторів зависокої ціни для вітчизняної промисловості, найвищої, до речі, в Європі, є надмірно стрімкий розвиток альтернативної енергетики, який здійснюється за рахунок так званого перехресного субсидування. Останнє відбувається завдяки постійним зростанням тарифів саме для промислових споживачів. “Зелений тариф”, запроваджений, наприклад, для сонячних електростанцій, у десятки разів (!) більший за ціну традиційних джерел електроенергії, але ця різниця покладається саме на реальний сектор економіки. Між тим у жодній країні Європи такої різниці в тарифах немає і навіть зафіксоване вирівнювання цін на традиційну та альтернативну електрику.
Цей бум з розповсюдження альтернативної енергетики, пов’язаний не стільки з економічними потребами України, скільки з політичними інтересами щодо євроінтеграції та задоволенні інвесторів з Євросоюзу, насправді знижує конкурентоздат-ність вітчизняної промисловості й б’є бумерангом для українських споживачів, оскільки підприємства змушені підвищувати ціни на свою продукцію передусім на внутрішньому ринку, компенсуючи таким чином її стабільність на ринку зовнішньому. Як вважає президент ХСПП і ООРХО Іван Дунець, для влади в Україні необхідно усвідомити, скільки альтернативних потужностей нам потрібно і в яких регіонах, чи витримає наявний неконтрольований бум енергетика країни, а промисловість — подальше зростання цін на електроенергію. Водночас він запитує: “Чому не вишукуються, за прикладом європейських країн, інші джерела компенсації різниці між “зеленим” і традиційним тарифом”? Щодо цього та подібних проблем з необхідністю модернізації виробництва і збільшення заробітної плати ХСПП та ООРХО зверталося до Прем’єр-міністра України з пропозицією накласти мораторій на підвищення тарифів для промислових споживачів і скласти відповідну державну програму з підтримки реального сектора економіки.
У контексті основної теми засідання показовим було знайомство з Дністровською ГАЕС. Розташована у Чернівецькій області, вона є найбільшою в Європі гідроакумулюючою електростанцією і призначена регулювати частоту й графік навантаження в енергосистемі України та формувати аварійний резерв електроенергії. У 2011 році завершилося будівництво першої черги станції з трьох агрегатів потужністю 972 Мвт, а всього їх має бути сім. Введення цих потужностей у дію дозволить зміцнити енергетичну безпеку і конкурентоспроможність країни у світі. Отож промисловий директорат Хмельниччини сподівається, що експлуатація Дністровської ГАЕС сприятиме стабілізації цін на вітчизняному енергоринку.
А поки що подільські виробничники змушені самотужки вишукувати можливості для економії енергоносіїв. Прикладом у цьому, зокрема щодо впровадження енергоощадних технологій, з учасниками засідання поділився директор ДП “Красилівський агрегатний завод” Петро Королюк.
Зміцненню конкурентоспроможності промислових підприємств області, експорт продукції яких сягає до 80%, має сприяти і розумна фіскальна політика. Роботодавці Хмельниччини впевнені, що ключовою причиною тінізації вітчизняної економіки є надмірне податкове навантаження, зокрема на фонд оплати праці, яке вдвічі перевищує показники переважної більшості європейських країн. У ХСПП і ООРХО вважають, що зменшення єдиного соціального внеску до 15% зумовить перехід на чисту зарплату й стимулюватиме бізнес до відмови від практики роботи в офшорних зонах. З відповідною пропозицією учасники спільного засідання звернулися до уряду, обласної державної адміністрації та Федерації роботодавців України.
Володимир РАЗУВАЄВ