Нарешті ми почули про це з вуст глави держави, гаранта нашої Конституції Віктора Януковича, який, перебуваючи з робочим візитом на Луганщині, заявив про тотальний рівень корупції в Україні та необхідність нещадної боротьби з цим ганебним явищем. Так і хочеться вигукнути: ось вона, мить прозріння і в нашій країні, яка, справді, вже давно застрягла в тенетах корупції, відтак розпочнеться з нею нещадна боротьба!..
Нарешті ми почули про це з вуст глави держави, гаранта нашої Конституції Віктора Януковича, який, перебуваючи з робочим візитом на Луганщині, заявив про тотальний рівень корупції в Україні та необхідність нещадної боротьби з цим ганебним явищем. Так і хочеться вигукнути: ось вона, мить прозріння і в нашій країні, яка, справді, вже давно застрягла в тенетах корупції, відтак розпочнеться з нею нещадна боротьба!..
Дивишся, через якийсь час у правоохоронні органи почнуть іти з повинною, спершу держчиновники високих рівнів, адже, як відомо, риба гниє з голови, про що прозоро натякнув і наш Президент, а за ними — державці менших рівнів аж до райцентрів, міст, сіл, селищ. Більшість їх котеджів з усіх тих “царських сіл” навколо населених пунктів та у різних благодатних куточках, які нажиті трудами неправедними, добровільно будуть передаватися на баланс наших соціальних та освітянських служб і в країні в рекордні строки буде вирішено проблеми сирітства, безхатченків, словом, безліч соціальних проблем. По всій вертикалі державної влади ліквідовуються навіть натяки на корупційні схеми, про які говорив Президент, що дозволить бізнесу вийти з тіні, створити давноочікуваний інвестиційний бум у нашій країні, куди просто хлине капітал з розвинутих держав, адже йому будуть запропоновані прозорі й цивілізовані “правила гри”. А ще невдовзі зміняться життєві пріоритети наших випускників, які не захочуть іти вчитися на владних чиновників різних мастей, а вибиратимуть собі фах до душі. В результаті успішної боротьби з корупцією зменшаться до необхідного мінімуму і потреби керівництва держави, і ми нарешті побачимо, що і наші Президент та Прем’єр можуть на велосипеді, не створюючи заторів у столиці, доїжджати до місця своєї служби, як це роблять їх колеги у тій же Європі. І не будуть всюдисущі журналюги постійно товктися біля президентських резиденцій у Межигір’ї під Києвом чи, скажімо, біля карпатської Гути, бо там уже діятимуть чудові санаторії, де, зрозуміло, немає поламаних балконів, з яких падають діти, забиваючись на смерть…
А ти, чоловіче, сам віриш у те, що пишеш? — запитає мене доскіпливий читач. Не вірю, але десь там, у глибині душі, сподіваюся, що колись і в нашій країні з корупційним злом будуть поводитися, як у цивілізованих державах. Ще хтось з приводу цих моїх очікувань може закинути, що, мовляв, і там досі не подолали корупцію, і матиме рацію. Проте погодьмося, що там суспільство, якщо виявляє подібні факти, не жалує нікого, та й не може там існувати в природі подібна до нашої корупційна вертикаль, коли нам доводиться платити і приплачувати усім — від сантехніка ЖЕКу, санітарки у лікарні чи найдрібнішого чиновника починаючи.
Тож помахування пальцем на адресу наших корупціонерів з боку Президента мене аж ніяк не надихає. Пам’ятаєте відому пісню про міліцію, де є слова: “если кое-где кто-то честно жить не может”, так і в словах Віктора Януковича прозвучали подібні безособові визначення. І це тоді, коли вже давно слід говорити про боротьбу з корупцією не лише задля підняття власного політичного рейтингу, а як про справжню національну катастрофу, яка поглинає в Україні всі позитивні напрацювання й може залишити нас без будь-якої перспективи з входженням у коло цивілізованих країн.
Хоча, напевно, хтось заперечить мені та скаже, що я у подібних висновках вже надто згущую фарби. Якби ж то так, бо мені не віриться у подібні методи боротьби з цим злом.